Армія без таємної зброї – морального духа приречена на поразку

Автори сподіваються, що наведені у статті підходи щодо розрахунків потенціалу особового складу військових формувань можуть сприяти реальній оцінці бойового потенціалу військових підрозділів (частин) Збройних Сил, і пропонують обговорення цієї проблеми серед більш широкого кола зацікавлених фахівців.

Завдання бою не у знищенні військ супротивника, а у знищенні їх духу
(Клаузевіц)

Наразі за результатами проведення останнього оборонного огляду у Міністерстві оборони України активно здійснюються заходи з формування нового обрису Збройних Сил, які були б спроможні успішно вести бойові дії у локальній війні. Безсумнівно, це є правильним і перспективним шляхом. Глобальні безпекові проблеми та наявні виклики і загрози воєнного характеру вимагають принципово нових поглядів і підходів до забезпечення обороноздатності держави. У виступі Президента України відзначено, що “практика воєнних конфліктів останніх десятиліть не без підстав свідчить, що нині у війні перемагає той, хто швидше сприймає нові погляди до ведення бойових дій та втілює їх у життя”.

Разом з тим, слід не забувати старі, перевірені часом підходи до поліпшення боєздатності військових підрозділів, за допомогою яких досягалися перемоги над противником, який мав чисельну перевагу. Йдеться про важливість урахування та покращення вже у мирний час таких важливих показників бойового потенціалу, як моральний дух та професійна підготовка особового складу, які значно впливають на потужність загального бойового потенціалу військового підрозділу.

Нагадаємо, що бойовий потенціал (БП) — це сукупність матеріальних і духовних можливостей збройних сил, що визначають їх здатність ефективно виконувати поставлені перед ними завдання, вести воєнні (бойові) дії. Іншими словами, бойовий потенціал військового підрозділу — це сплав високої технічної оснащеності, військової майстерності і незламного морального духу.

Складовими БП є технічна оснащеність збройних сил сучасним озброєнням і військовою технікою, рівень бойової майстерності військовослужбовців, стан їх морального духу.

Проте й досі, при розрахунках бойових потенціалів підрозділів (БПП) використовується загальноприйнята методика, відповідно до якої БПП визначається за сукупністю бойових потенціалів їх озброєння та військової техніки. Тобто, з усієї сукупності матеріальних та духовних чинників, що визначають бойовий потенціал, у розрахунках береться до уваги тільки один показник – технічна оснащеність військових формувань. Виходить, що цей показник визначає лише бажане, а не реальне значення бойового потенціалу військового підрозділу, оскільки не враховується ні моральний дух, ні стан професійної підготовки особового складу.

На наш погляд, на сьогодні така методика вже не дозволяє у повному обсязі визначити реальний бойовий потенціал підрозділу (частини). Давно назріла потреба переходу до обчислення бойових потенціалів військових формувань з урахуванням усіх показників бойових потенціалів, а саме: потенціалу озброєння П(озб); потенціалу морального духу П(мд) та потенціалу професійної підготовки П(пп) особового складу військового підрозділу. Збалансованість вищезгаданих показників і становитиме реальну боєздатність військового підрозділу (частини).

Математично це виглядає так: БП(вп) = П(озб)*П(мд)*П(пп). Викладене дозволить оцінити більш реальний стан військового формування, тобто більш реальну боєздатність військового підрозділу. У цьому контексті варто нагадати американську і натівську формулу оцінки співвідношення сторін, яка проголошує: “треба судити не по намірам іншої сторони, а за її можливостями”.

Останні два показники бойового потенціалу військового підрозділу (П(мд) та П(пп)) дозволяють оцінити по суті реальний потенціал особового складу (ПОС). Математично це виглядає так: ПОС = П(мд) * П (пп). Слід зазначити, що для оцінки ПОС підрозділу мають значення усі без винятку складові. Рівень кожної складової ПОС вимірюється в інтервалі від 1 (одиниці) до 0 (нуля). Усі складові ПОС взаємодіють між собою так, що при зниженні рівня будь-якої з них втрачається частка ПОС підрозділу. Так, якщо результат оцінки першої складової ПОС – морального духу, наприклад, відповідає рівню 0,8, то це означає, що 20% ПОС залишаються нереалізованими. Якщо друга складова ПОС (професійна підготовка особового складу), наприклад, відповідає значенню 0,9, це знижує потенціал ще на 10%. Зазначене зниження розраховується від попереднього значення (0,8), в результаті, рівень ПОС зменшується до 0,72 (0,8*0,9 = 0,72).

РОЗГЛЯНЕМО ОКРЕМО РІВЕНЬ ОЦІНКИ КОЖНОГО ПОКАЗНИКА ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ.

Перший показник (моральний дух) – найважливіша складова ПОС та складається із оцінки двох елементів: оцінки морально-психологічного стану (МПС) особового складу військового формування та військової дисципліни (ВД), тобто МД= МПС*ВД.

Моральний дух військ, як вчить нас воєнна історія займав у ній особливе місце. І це зрозуміло, оскільки досвід багаточисельних конфліктів показує, що перемога у битвах кується не тільки силою зброї, але й силою незламного морального духу військ. Недаремно, у Ф. Енгельса, відомого знавця воєнної історії, були вагомі підстави свого часу ствержувати: “Для правильної оцінки бойової спроможності армії окрім урахування якості озброєння, кількості та стійкості військ необхідно уявлення про її моральний стан”.

Про важливість морального духу особового складу свідчить те, що це єдиний елемент бойового потенціалу військового формування, за допомогою якого високий рівень боєздатності підрозділу зберігається навіть у випадку втрати половини особового складу і, навпаки, низький моральний дух військовослужбовців призводить до зниження боєздатності в бою та перетворює бойовий потенціал військового підрозділу до негативного значення, навіть при незначних втратах особового складу. Тут доцільно пригадати слова Наполеона, який вважав, що на три чверті перемога залежить від морального духу і лише на одну чверть від матеріальних засобів.

Можна наводити багато історичних прикладів щодо ролі та важливості морального духу для армії, але буде достатньо пригадати період царювання Павла I, коли він абсолютно не розуміючи, що таке дух та його значення для армії, проведення воєнної реформи перетворив лише у наведення в армії чіткого, майже “математичного” порядку та у надмірну увагу до військової техніки, доповненням до якої стали люди та “стандартизована” тактика.

У сучасних умовах потреба зміцнення морального духу військовослужбовців виникає не лише у воєнний, а і у мирний час, тому що покращувати його рівень в ході бойових дій не буде часу, оскільки локальні конфлікти навряд чи будуть довготривалими. Отже, важливо, щоби високий моральний дух військовослужбовців закладався ще у мирний час у процесі бойової підготовки, навчань та тренувань.

За основу оцінки морального духу (МД) береться оцінка морально-психологічного стану (МПС) особового складу військового формування.

Аналіз та оцінка морально-психологічного стану особового складу військового формування мають становити результати анкетних даних кадрового складу (офіцери, прапорщики) та військовослужбовців, що проходять службу за призовом (контрактом). Рівень морально-психологічного стану особового складу (МПС) розраховується як середньоарифметичне значення величин, що відповідають показникам з урахуванням їх коефіцієнтів на вид підрозділу (бойові; управління, логістичного забезпечення). Такий підхід дозволяє на підставі одержаних результатів (значень) в інтервалі від 0 до 100 балів, або 1 (одиниця) оцінити МПС, а саме:
“високий” – якщо військовослужбовці підтримують та виконують вимоги державної політики у сфері оборони, морально і психологічно готові до виконання бойових завдань. При цьому рівень МПС офіцерів за підсумками анкетування повинен бути не нижче 74 балів, а військовослужбовців, що проходять службу за контрактом (призовом) – не нижче 70;
“стабільний” — якщо військовослужбовці у цілому підтримують державну політику у сфері оборони, у цілому морально і психологічно підготовлені до виконання бойових завдань. При цьому рівень МПС офіцерів за результатами анкетування має бути не нижче 52 балів, а військовослужбовців, що проходять службу за контрактом (призовом) – не нижче 49;
“нестабільний” — якщо військовослужбовці мають сумнів у правильності державної політики у сфері оборони, у цілому морально і психологічно не зовсім підготовлені до виконання бойових завдань. При цьому рівень МПС офіцерів за результатами анкетування має бути не нижче 31 бала, а військовослужбовців, що проходять службу за контрактом (призовом) – не нижче 30;
“низький” — якщо військовослужбовці у цілому не підтримують державну політику у сфері оборони, морально і психологічно не підготовлені до виконання бойових завдань. При цьому рівень МПС офіцерів за результатами анкетування не дотягує до 31 бала, а військовослужбовців, що проходять службу за контрактом (призовом) – нижче 30 балів.

У цілому, як показує досвід, морально — психологічний стан військових формувань, що мають “високий”, “стабільний“ та ”нестабільний” рівень морально-психологічного стану, можна оцінювати як “задовільно” (0,6), а низький рівень відповідає оцінці “незадовільно” (0,4).

Слід зазначити, що автори статті погоджуються з деякими військовими експертами стосовно того, що розвиток сучасного процесу гуманізації військових відносин, затвердження нової моделі виховної роботи у ході реалізації заходів з реформування та розвитку Збройних Сил вимагають нових підходів до аналізу та оцінки сутності морально-психологічного стану особового складу. Крім того, логіка будівництва та досвід реформування Збройних Сил свідчать про те, що найважливішою проблемою військ (сил) залишається покращення морально-психологічного стану військовослужбовців в умовах формування оновлених Збройних Сил.

Рівень МПС особового складу тісно пов’язаний із системою бойової підготовки. Регулярне проведення військових навчань, походів, стрільб, польотів у процесі бойової підготовки найкоротший шлях до підвищення його рівня.

Другий елемент МД (військова дисципліна) ВД – оцінюється “задовільно”, якщо за рівнем військової дисципліни, моральним та психологічним станом військовослужбовець здатний виконувати бойові завдання, і “незадовільно”, якщо він не відповідає вимогам оцінки “задовільно”. Вважається, що військовослужбовці, що одержали оцінку “задовільно”, у бойовій обстановці зроблять повний внесок у боєздатність підрозділу (ВД = 1). Військовослужбовці, які одержали оцінку “незадовільно”, будуть мати нульовий рівень (ВД = 0). Підставою для такої оцінки можуть бути виявлені факти непокори, невиконання наказу, дезертирства, прояву національної ворожнечі.

Якщо за станом військової дисципліни підрозділу позитивно оцінюється 90% військовослужбовців, то рівень ВД буде дорівнювати 0,9.
У цілому загальна оцінка МД може, наприклад, складати:
МД = МПС (0,6)* ВД (0,9) = 0,54.

Другий показник ПОС – потенціал професійної підготовки П(пп) особового складу — найбільш стабільний показник боєздатності підрозділу. П(пп) оцінюється за предметами бойової підготовки у відповідності до вимог настанов та інших керівних документів.

У цілому приблизний рівень оцінки реального бойового потенціалу особового складу військового підрозділу визначається за результатами підсумкових оцінок підрозділів та окремих військовослужбовців, що одержані під час перевірок. Він відповідає середнім значенням підсумкових оцінок військовослужбовців, за якими виводяться оцінки підрозділам: “відмінно” – 0,8; “добре” – 0,7; “задовільно” – 0,6; “незадовільно” – 0,4. Наприклад, за результатами перевірки оцінено: на “відмінно” — 60% військовослужбовців, на “добре” – 20%; на “задовільно” – 15%; на “незадовільно” – 5%. Таким чином, загальний потенціал особового складу військового підрозділу складає 0,73 ( ПОС = 0,6 * 0,8 + 0,2* 0,7 + 0,15*0,6 + 0,05*0,4 = 0,73).

Визначивши рівень боєздатності особового складу військового підрозділу, можна переходити до оцінки боєздатності військової частини у цілому з урахуванням показників боєздатності за кожну її складову (підрозділи: бойові; управління; логістичного забезпечення) за сукупністю підрозділів, що входять до їх складу.
На думку авторів, наведені у статті підходи щодо оцінки стану реального потенціалу особового складу (військовослужбовців) є достатньо актуальними та можуть сприяти реальній оцінці бойового потенціалу військових підрозділів (частин) Збройних Сил. Важливо і те, що рівень потенціалу особового складу військових підрозділів можна підвищувати у мирний час шляхом проведення інтенсивної бойової підготовки, навчань та тренувань. Можливо погодитися з тим, що запропонована методика обрахування може здаватися дещо громіздкою та потребує значних витрат часу. Втім, у мирний час розрахунки можна здійснювати за допомогою обчислювальної техніки за підсумковими оцінками превірки військових підрозділів (частин), а у воєнний час — за результатами бойових донесень.

ВИСНОВКИ

Безсумнівно, зростання ролі людини, яка керує зброєю і бойовою технікою, ствердження пріоритету її морального духу та професійної підготовки військовослужбовців є вимогою часу та одним із вирішальних складових успіху в усіх сферах діяльності людини і особливо у військовій.

Оцінка стану особового складу — є важлива складова оцінки бойового потенціалу військового формування, її рівень значно впливає на досягнення перемоги і в сучасних умовах.

Викладені у статті підходи до розрахунків бойового потенціалу, на наш погляд, можуть використовуватися для реальної оцінки бойового потенціалу військових підрозділів (частин) Збройних Сил.

ПЕНЬКОВСЬКИЙ В.І.,МАКАРОВ Ю.Д.