Навіщо до України зазивають «арабську весну»?
У столиці відбувся V Київський форум безпеки, організований благодійним фондом Open Ukraine. У ролі господаря заходу виступив лідер партії «Фронт змін» і за сумісництвом засновник фонду — Арсеній Яценюк.
Арсеній Петрович мав усі підстави бути в гарному настрої. На той час надбанням «демократичної громадськості» вже стала інформація про те, що Юлія Тимошенко з катівень Качанівської колонії благословила його на роль лідера об’єднаної опозиції. Поки вона за ґратами, першим буде Яценюк. Беззмінний на цій посаді в «Батьківщині» Олександр Турчинов був відсунутий на роль партійного завгоспа, очоливши виборчий штаб опозиції.
Для Арсенія Петровича проголошувати революційні промови про роль непохитного й рішучого опозиціонера — як же без цього. Своє привітання до учасників форуму «фронтовик» почав словами: «Ласкаво просимо до української весни». Однак натякав він зовсім не на каштани, які ось-ось неповторно зацвітуть на Хрещатику. У своєму виступі Яценюк раз по раз звертався до досвіду арабських революцій, прозоро натякаючи на можливість реалізації сценарію «арабської весни» в Україні.
Присутні в залі опозиціонери гаряче і навіть занадто демонстративно вітали главу Центру політичних досліджень і аналітики Аль-Гомхурія в Єгипті Самех Cейф Ельязала.
Представники Євросоюзу теж не задовольнялися на форумі роллю безсловесних статистів (або весільних генералів?), Скориставшись його трибуною, щоб вкотре нагадати діючій влади про проблеми з демократією.
Арсеній Петрович підкреслив, що на сьогодні в Україні склався автократичний режим і для того, аби зупинити його, необхідно докласти зусилля для зміни стандартів у державі: «Україна — європейська країна. Однак нам необхідно докласти величезних зусиль, щоб дійсно встановити і просувати у нашій країні європейські цінності. І багато чого залежить від народу».
Ну, звичайно ж, закликати до революції у центрі Європи куди безпечніше, ніж на Близькому Сході. Це там стріляють і бомблять, а тут може все знову Майданом обійдеться. Все ж таки культурні люди.
Про можливість повторення в Україні подій, аналогічних серії революційних змін урядів в арабських країнах Африки і Близького Сходу, Арсеній Яценюк згадував у ході форуму неодноразово. Чи то дійсно вірив в те, що Україні не Росія і у неї більше схожості з «арабською весною» в Лівії, Іраку чи Єгипті, яку на крилах принесли «шпаки» палубної авіації НАТО. Чи то хотів вірити …
Втім, яка там весна, на Близькому Сході, йому видніше. Однак на пряме запитання про те, чи вважає він, що «арабська весна» потрібна Україні, Арсеній Петрович так і не відповів.
Звичайно ж, не зміг обійти «фронтовик» і тему про досвід помаранчевих подій 2004 року, що ріднило його з арабськими революціонерами: «Люди дійсно розуміють, що означає свобода слова і взагалі свобода. Вони усвідомлюють, що можна переобирати владу і не боятися її».
Щоправда, в помаранчевому контексті свого спічу Арсеній Петрович забув згадати, що він у цей час вірою і правдою служив «режиму», виконуючи обов’язки глави Національного банку. Але це так, дрібниці, не кожному ж опозиціонеру у наметі на Хрещатику ночувати!
Деякі пасажі головного «фронтовика» викликали посмішку навіть на устах іноземних гостей. Майстерно жонглюючи сучасними поняттями, Арсеній Петрович не помітив, як «додав куті меду». Все більше розпалюючись від власних слів, він заявив: «У нас корупційна влада, величезна соціальна нерівність, прірва між багатими і бідними. А демократія означає уряд без корупції». Теза про те, що «демократія означає уряд без корупції» розсмішила представника однієї з провідних демократичних країн, колишнього главу МЗС Франції Бернара Кушнера: «Я теж люблю мріяти, але все-таки … Ви говорите, що хочете побудувати державу без корупції? Що ж, бажаю удачі».
Француз також приземлив господарів у їхніх словесних вишукуваннях на предмет чесних виборів. «Якщо ви йдете на вибори навіть у демократичній країні, ви повинні брехати своїм виборцям, — сказав пан Кушнер. — На жаль, це так. Якщо ви не брешете людям, ви не будете обрані».
Арсеній Петрович спробував посперечатися з гостем: «Я б сказав, що мова йде не про брехню, а про перебільшення обіцянок».
З усієї еквілібристики політологічними термінами можна зробити висновок: якщо французам на виборах брешуть, то там всі розуміють, що це просто такі правила гри. В Україну ж найвідвертішу брехню політиків прийнято називати «перебільшеними обіцянками». Щоправда, французькі політики ще не навчилися так брехати, аби хоч якось зрівнятися з «перебільшеними обіцянками» їхніх українських колег.
Завершуючи «слизьку тему», Арсеній Петрович публічно заявив, що сам вважає за необхідне відмовитися і від цієї традиції «перебільшених обіцянок» і надалі говорити з людьми чесно, оскільки інакше «у виборця з’являються перебільшені очікування, і коли ви їх не виконаєте, люди вб’ють вас як політика».
І тут же, на прес-конференції, що відбулася після дискусії, не моргнувши оком, «перебільшив» свої заслуги, заявивши, що, перебуваючи на посаді міністра закордонних справ, саме він в 2007 році почав переговори з Євросоюзом відносно угоди про асоціацію. Насправді їхня політична частина була розпочата до його призначення на цей пост, а економічна — вже після його відставки. Виходить, Арсеній Петрович виявився, як би це м’якше сказати, між цими частинами … переговорного процесу. «Перебільшив» Яценюк і значення зусиль минулої влади у справі завершення переговорів про асоціацію, заявивши, що з обранням нового президента «процес був фактично зупинений». Однак представники європейських дипломатичних кіл неодноразово прямо заявляли, що до 2010 року темпи переговорів були вкрай низькими …
Одним словом, свіжоспечений лідер «об’єднаної опозиції» показав, що сам він не слідує задекларованому принципу «говорити з людьми чесно». А може, забув про те, що сказав мимохідь?
Отже, якось не склалося в Арсенія Петровича з роллю «арабського революціонера». Революційна риторика була здебільшого розрахована на зарубіжних гостей. Але словами вже не тільки Москва, але й об’єднана Європа не вірить.
На сайті «Фронту змін» вся ця словесна еквілібристика Арсенія Петровича була ретельно заретушовано або купована, їй надано цілком благовидний, відповідний іміджу нового лідера опозиції вигляд.
Залишився, щоправда, не зовсім приємний осад: діючий міністр закордонних справ Чеської Республіки Карел Шварценберг, який брав участь у роботі V Київського форуму безпеки, в ефірі однієї з українських радіокомпаній заявив, що його країна не збирається ратифікувати Угоду про асоціацію України з ЄС, навіть якщо вона, асоціація, буде узгоджена і підписана.
Втім, це вже зовсім інша історія.
А весна… Зрештою вона приходить сама по собі, і не варто навіть таким рішучим «фронтовикам», як Арсеній Петрович Яценюк, надавати їй політичного контексту.
Степан РОМАНЮК