Китай попереджає США про «неминучу» війну
Китай може почати війну з США за контроль над Південно-Китайським морем.
Театром воєнних дій між США і КНР, якщо розбіжності переростуть у збройний конфлікт, швидше за все стане Південно-Китайське море. Уникнути війни можна, вважають в китайському керівництві, тільки в тому випадку, якщо Вашингтон відмовиться від вимог до Китаю відносно цього моря.
На Далекому Сході згущуються грозові хмари. Поки грозовий фронт формується над Південно-Китайським морем, яке зараз, мабуть, найчастіше з усіх морів і океанів згадується в пресі. У цьому стратегічно і економічно важливому морі зійшлися інтереси держав, що знаходяться на його берегах, включаючи Китай, і звичайно ж, США, які за давньою звичкою продовжують грати роль світового жандарма і посилаються на звернення про допомогу від союзників у регіоні.
Держрада КНР оприлюднила цього тижня нову військову стратегію. У ній роз’яснюється, що флот КНР відтепер захищатиме не тільки китайські територіальні води, а й інтереси Піднебесної в світових океанах, далеко від країни. Крім цього, у білій книзі, до речі, першою, випущеною китайськими стратегами за останні два роки, міститься критика на адресу «зовнішніх держав, які втручаються у справи, які відбуваються в Південно-Китайському морі».
Напередодні появи цього примітного документа, що недвозначно свідчить про войовничі настрої у Пекіні, китайська офіційна преса і зокрема Global Times, попередила про війну з США. Причому, мова йшла не про «можливість» війни, а про її «неминучість» у тому випадку, якщо Вашингтон не перестане критикувати Китай за будівництво островів і військових об’єктів у спірних районах Південно-Китайського моря.
«Ми не хочемо військового конфлікту зі Сполученими Штатами, — йдеться в головній статті одного з недавніх номерів газети, — але якщо він відбудеться, то ми його приймемо».
Ніхто не сперечається з тим, що редакційні статті в державних ЗМІ все ж не є офіційною позицією уряду, але в більшості випадків вони відображають пануючі на самому верху погляди і настрої. Це означає, що Пекін не має наміру поступатися в «морському» питанні Вашингтону і дає недвозначно зрозуміти, що в разі необхідності готовий захищати свої інтереси в Південно-Китайському морі і за допомогою зброї.
«Ми не будемо атакувати, якщо нас не атакують, — йдеться у новій стратегії НВАК, — але в разі нападу ми обов’язково відповімо контратакою».
Сполучені Штати останнім часом дійсно неодноразово закликали Китай припинити створення штучних островів з військовою інфраструктурою, які стають опорними пунктами КНР у спірних районах в цілому і зокрема в архіпелазі Спратлі. На цей архіпелаг, крім Китаю, претендують Філіппіни, Малайзія, В’єтнам, Тайвань і Бруней.
Ніхто не хоче поступатися, тому події розвиваються по висхідній. Вашингтон посилив спостереження над архіпелагом Спратлі. МЗС КНР у понеділок опублікувало ноту протесту проти прольоту американського літака-розвідника поряд з одним із споруджуваних островів минулого тижня.
Посилення войовничої риторики відбувається на тлі скептичного ставлення фахівців із міжнародної безпеки до перспективи війни. Більшість експертів вважає, що збройний конфлікт між КНР і США малоймовірний, тому що в економічному відношенні вони сильно залежать один від одного.
І все ж в останні тижні ставлення до можливості війни почало поступово змінюватися. Серед пояснень і переважання жорстких політиків у китайському керівництві, і зростаючі розбіжності між двома країнами, і міцніюча взаємна недовіра, і багато іншого.
Про можливість військового конфлікту між Китаєм і Америкою свідчить і поведінка інших держав регіону. Країни ПСА швидко нарощують військові сили і в першу чергу флоти і берегову охорону і не приховують, що йдуть на це через загострення обстановки в Південно-Китайському морі. За даними IHS Janes Defence, до 2020 року витрати на оборону в регіоні можуть вирости до 52 млрд. доларів з нинішніх 42 млрд.
Минулого тижня віце-президент США Джо Байден підтвердив випускникам військово-морської академії в Аннаполісі, що до 2020 року 60% ВМФ США базуватиметься в Тихоокеанському регіоні. Зміну військової стратегії в Пентагоні пояснюють бажанням захистити свободу судноплавства і допомогти досягненню мирного вирішення територіальних суперечок. У Вашингтоні не приховують, що найбільшу загрозу цим цілям сьогодні представляє діяльність Піднебесної в Південно-Китайському морі. У Пекіні теж не приховують, що прекрасно розуміють, проти кого спрямована передислокація американського флоту в Тихий океан, і кажуть, що готові до будь-якого розвитку подій.
