«PzH-2000» — одна з найкращих та найскорострільніших САУ світу

САУ «PzH-2000» (абревіатура PzH — від Panzerhaubitze, число «2000» вказує на нове тисячоліття) призначена для знищення різних точкових і площинних цілей, у першу чергу вогневих засобів (у тому числі танків та іншої броньованої техніки), укріплень, а також живої сили противника. З гармати можна стріляти як по навісним, так і по настильним траєкторіях. Порівняно нещодавно прийняту на озброєння бундесверу, САУ поєднує у собі пристойну дальність стрільби, підвищену захищеність, оперативно-тактичну гнучкість застосування та високу рухливість. Дана гаубиця рахується з-поміж інших, однією з найдосконаліших і найскорострільніших САУ світу.

Розробка нової САУ PzH-2000, яка повинна була замінити застарілу американську САУ М109, почалася у 1987 році. Перемогу у контракті на виробництво самохідних гаубиць здобула компанія «Вегманн». 4 прототипи нової САУ були передані замовнику вже у 1994 році. Тоді ж всі 4 машини успішно подолали полігонні випробування і були рекомендовані до проведення військових випробувань. Наприкінці лютого 1995 року 2 машини експлуатувалися у достатньо складних кліматичних умовах при низьких температурах в Канаді на полігоні Шило. Влітку 1995 року ті ж 2 машини були відправлені на полігон Юма в США, тут САУ були випробувані в умовах спекотної аризонської пустелі. Паралельно 2 інших машини проходили військові випробування у Німеччині. Остаточне рішення про запуск САУ у серію було прийняте наприкінці 1995 року. Бундесвер зробив замовлення на 185 самохідок PzH-2000. Надалі ці гаубиці були придбані Італією, Нідерландами та Грецією.

Командування бундесверу практично нічим не обмежувало дії головного підрядника, який намагався задовольнити висунуті військовими вимоги. Таким чином, контструктори отримали простір для проектування, як дизайнер, який створює дизайн ванной комнаты. Доповненням до техзавдання було лише дотримання двох вимог: використання в артсистемі нового ствола L52 та розташування силової установки у передній частині шасі. Тільки використання нового ствола L52 дозволяло забезпечити ведення вогню стандартними боєприпасами НАТО на дальність до 30 км. Саме дві ці умови призвели до базової концепції САУ. З одного боку, башта мала знаходиться якнайдалі від корми машини для того, аби скоротити виліт більш ніж 8-метрового ствола гармати. З іншого боку, монтаж силової установки у передній частині корпусу і зміщення башти до корми, залишали достатній простір для монтажу автомата заряджання, боєукладки на 60 снарядів, а також розміщення екіпажу.

Високий ступінь захисту екіпажу та боєприпасів забезпечувало сталеве бронювання башти та корпусу самохідки. Товщина броні башти забезпечувала екіпажу надійний захист від стрілецької зброї калібром до 14,5 мм. і великих осколків артилерійських та мінометних снарядів. САУ обладнана системою захисту від зброї масового ураження, системою вентиляції, а також має розташовані у моторному відсіку системи попередження про пожежу і пожежогасіння. Артустановка оснащується комбінованим прицілом (денного і нічного бачення), лазерним далекоміром, і реактивною системою броні, яка захищає машину від дії касетних боєприпасів. Реактивна броня прикриває найбільш відповідальні місця самохідки зверху. Також для підвищення захисту екіпажу САУ PzH-2000, заряди, які знаходяться у задній частині башти, відділені від бойового відділення міцною спеціальною перегородкою. У разі детонації зарядів, енергія вибуху направлятиметься назад, що істотно підвищуватиме виживання екіпажу у бойових умовах.

Головною зброєю PzH-2000 виступає змонтована у башті кругового обертання 155-мм гаубиця з довжиною ствола 52 калібри (трохи більше 8 метрів), розроблена компанією «Рейнметалл індастрі». Канал гармати хромований, що подовжує його експлуатацію, перешкоджає зносу ствола. Обсяг зарядної камери дорівнює 23 літрам. На кінці гарматного ствола вмонтоване спеціальне щілинне дулове гальмо нового зразка, яке зменшує інтенсивність спалаху при покиданні снарядом ствола гармати і збільшує початкову швидкість снаряда. Напівавтоматичний клиновий затвор оснащується магазином на 32 стандартних капсуля-детонатора з кільцевим конвеєром, який використовується для їхньої подачі та видалення. Такі параметри ствола, як температура зарядної камори, контролюється автоматикою та використовуються для керування АЗ. У вертикальній площині ствол гармати може наводитися у діапазоні від -2,5 до +65 градусів.

Додаткове озброєння САУ PzH-2000: 7,62-мм кулемета MG3 і 8 гранатометів, призначених для відстрілу димових гранат (по 4 з кожного борту). До боєкомплекту машини входять 60 артилерійських снарядів, 48 повних метальних зарядів (кожен складається з 6 сегментів), а також 2000 набоїв до кулемета та 8 гранат для гранатометів.

Компанією «Рейнметалл» була створена система багатошарової закладки метальної речовини заряду (MTLS), яка дозволяє збільшити скорострільність та перешкоджає утворенню нагару у каналі ствола і швидкому його зносу, збільшує дальність стрільби та ліквідовує небезпеку загоряння. Метальний заряд для гаубиці PzH-2000 включає в себе 6 модулів MTLS. Максимальна дальність ведення вогню стандартним снарядом L15A2 становить 30 км. Активно-реактивними боєприпасами — близько 40 км. Крім спеціально розроблених модульних зарядів, можуть застосовуватися і звичайні натовські.

Магазин автомата заряджання САУ PzH-2000 розрахований на 60 пострілів 155-мм калібру. З боєукладки у кормовій частині самохідки снаряди витягуються і автоматично надходять до магазину. У рамках вогневих випробувань гаубиці, що проводилися у жовтні 1997 року, її скорострільність становила 12 пострілів за 59,74 секунди і 20 пострілів за 1 хвилину 47 секунд — видатний результат. При цьому всі етапи заряджання можуть проводитися в ручному, напівавтоматичному та автоматичному режимах.

Комп’ютерна СУО САУ PzH-2000 дозволяє її екіпажу досить швидко відкривати вогонь як самостійно, так й у рамках взаємодії з батарейним або дивізійним командним пунктом керування вогнем. Батареї самохідок потрібно лише 2 хвилини, для того аби підготуватися до стрільби з похідного положення у бойове, здійснити 8-12 пострілів і повернутися у похідне положення, після чого залишити вогневу позицію. Початкова швидкість випущеного снаряда визначається за допомогою спеціального датчика-радара та використовується для обчислення даних для стрільби. САУ PzH-2000 може використовуватися в автоматичному режимі, отримуючи інформацію з радіо від зовнішньої системи керування та контролю.

Робоче місце командира САУ оснащується графічним дисплеєм зі зручним MICMOS інтерфейсом, який дозволяє забезпечувати взаємодію з бортовим комп’ютером за допомогою виводу на екран різних меню. Під час роботи установки в автоматичному режимі наведення на ціль, два члени екіпажу у змозі виконувати це завдання. Застосовуючи введені або обчислені дані, бортовий комп’ютер машини може самостійно переводить гармату з однієї цілі на іншу. На колисці гаубиці вмонтована система орієнтації та наведення, яка автоматично визначає просторове положення ствола гармати та встановлює точку початку координат, яка необхідна для процесу напівавтоматичного та автоматичного наведення на ціль. Крім цього, самохідна гаубиця PzH-2000 оснащується внутрішньою системою навігації та глобальною системою позиціонування (GPS).

Шасі самохідки PzH-2000 передньопривідне, виробництва фірми «Мак систем гезелшафт ГМБХ». При повній бойовій масі САУ, з урахуванням встановленої навісний реактивної броні, питома потужність дорівнює 13,4 кВт / т, але даний показник може перевищувати 15 кВт / т, у тому випадку, якщо використовуватиметься вага потенціал силової установки. У передній частині корпусу самохідки розташований восьмициліндровий дизельний двигун з турбонадувом MTU 881, що має потужність 1000 к.с. Двигун працює у зв’язці з трансмісія HSWL 284 компанії «Ренк» і оснащується вбудованою системою самодіагностування та електронною системою керування. При повній заправці всіх 3-х паливних баків, машина може подолати без дозаправки 420 км. по шосе.

Проведені останнім часом різні дослідження показують, що з урахуванням тільки таких показників, як дальність стрільби, скорострільність, розмір боєзапасу, САУ PzH-2000 має вогневу міць, яка дорівнює 3 самохідками М109 останніх модифікацій. Більше того, німецька артсистема має куди більше шансів вцілити під час бою, завдяки високій рухливості, кращому бронюванню, можливості діяти як у ролі стаціонарної вогневої точки, так і у ролі мобільної системи. Бортова система самохідки дозволяє їй діяти незалежно від зовнішніх корегувальників і артилерійських спостерігачів. Під час бою автоматична система наведення здійснює введення відповідних поправок після кожного зробленого пострілу.

Для порівняння: німецька PzH-2000 та інші артилерійські системи, що знаходяться на озброєнні зараз, важливим показником є чисельність її екіпажу. Навіть під час здійснення тривалих операцій, для керування самохідки цілком достатньо 3 чоловік — механіка-водія, командира та заряджаючого. При цьому, як правило, екіпаж САУ PzH-2000 складається з 5 чоловік: механіка-водія, командира, навідника та 2-х заряджаючих. У той же час. для розгортання трьох американських САУ М109, сумарна вогнева міць яких дорівнює одній німецькій установці, потрібно не менше 24 осіб.

Технічні характеристики САУ PzH-2000

Маса: 55,3 т.

Габаритні розміри:

Довжина 11,669 м. (з гарматою вперед), ширина 3,48 м., висота 3,40 м.

Екіпаж: 3-5 чол.

Озброєння: 155-мм гармата L-52, 7,62-мм кулемета MG3

Скорострільність з модифікованим приводом заряджання пострілів:

— 3 постріли за 8,4 секунди,

— 12 пострілів за 59,7 секунд,

— 20 пострілів за хвилину і 47 секунд,

Поповнення боєзапасу: 10 хвилин 50 секунд.

Максимальна дальність стрільби: стандартними боєприпасами — 30 км., Активно-реактивними більше 40 км. Рекорд стрільби активно-реактивним боєприпасом 56 км.

Боєкомплект: 60 снарядів, 2000 патронів до кулемета.

Двигун: восьмициліндровий дизельний двигун з турбо-надувом МТU 881 потужністю 1000 к.с.

Максимальна швидкість: по шосе — 61 км/год. пересічною місцевістю — 45 км/год.

Запас ходу: по шосе — 420 км.

https://www.youtube.com/watch?v=7APIXwRe28c&feature;=player_embedded