Індія випробує власний гіперзвукової двигун
Організація оборонних досліджень та розробок (DRDO) Індії у 2013 році проведе випробування гіперзвукового прямоточного повітряно-реактивного двигуна власної розробки. Про це, як повідомляє PTI, заявив керівник DRDO Віджей Кумар Сарасваті. За його словами, індійська силова установка зможе працювати на швидкостях, яка у шість разів перевищує швидкість звуку. Про подробиці перспективного проекту Сарасваті не розповів.
На даний час в Індії ведеться розробка гіперзвукової ракети, здатної розвивати швидкість до шести чисел Маха. Проектом займається спільне російсько-індійське підприємство Brahmos. В основу нового боєприпасу ляже вже існуюча надзвукова крилата ракета «БраМос», яка вже стоїть на озброєнні індійських сухопутних військ. В основі «БраМос», у свою чергу, лежить російська ракета «Онікс».
На даний час активні роботи зі створення гіперзвукових літальних апаратів проводять США, Росія і Бразилія. Зокрема, американський авіабудівний концерн Boeing спільно з ВПС США створює гіперзвукову ракету X-51A Waverider, здатну розвивати швидкість до шести чисел Маха. Крім того, американська компанія Lockheed Martin розробляє гіперзвуковий апарат Falcon HTV-2. У свою чергу, Бразилія створює ракету 14-X, яка також повинна буде розвивати швидкість понад шість чисел Маха.
Наприкінці серпня 2011 повідомлялося, що російська корпорація «Тактичне ракетне озброєння» почала дослідні роботи за проектом створення гіперзвукової ракети. За словами генерального конструктора корпорації Бориса Обносова, російська ракета зможе розвивати швидкість, яка перевищуватиме швидкість звуку у 12-13 разів.
Крім того, вважається, що створенням гіперзвукового літального апарату «Ігла» у рамках проекту «Холод-2» займається Центральний інститут авіаційного моторобудування імені Баранова (ЦІАМ). 22 квітня 2012 перший заступник генерального директора ЦІАМ Валентин Солонін в інтерв’ю агентству «Авіапорти» розповів, що інститут проводить науково-дослідні роботи з інтеграції двигуна і фюзеляжу гіперзвукового літального апарату.
«У проведених дослідженнях розглядаються двигуни силової установки гіперзвукового літального апарату та процеси ефективного стиснення, горіння і розширення у комплексі з інтеграцією з конструкцією самого ГЛА. Крім того, активно досліджуються тепловий стан двигуна у сукупності з конструкцією літального апарата. Оскільки температура всередині двигуна становить 2600-2700 градусів, а сам політ є достатньо тривалим, то виникають проблеми теплового стану», — розповів Солонін.
