Іоносферні війни

Минулого літа, коли ще не встиг розсіятися смог над Москвою, а лісові пожежі навіть не думали затухати, вже з’явилися різні «фахівці» і «експерти», які, як вони стверджували, знають причину спеки. І причина ця — злодійські наміри американців, що засіли на Алясці і впливають на погоду за допомогою комплексу HAARP. Балансуючи на межі конспірології, ці самі експерти стверджували, що Програма високочастотних активних авроральних досліджень (High Frequency Active Auroral Research Program — HAARP) насправді ніякого відношення до північнго сяйва і т.п. не має, а справжня її мета — управління кліматом у військових цілях.

Можна зрозуміти цих громадян — HAARP засекречений по повній програмі: не кожен вчений, що займається іоносферою, має доступ до інформації з комплексу. До того ж потужність випромінювання антен HAARP за деякими оцінками перевищує цифру в 3,5 МВт, прямо скажемо, це дуже багато. Так що версія про військове призначення комплексу цілком мала право з’явитися.

Що цікаво, 2010 рік був не першим, коли винуватцем погодних проблем оголошували американських дослідників. На початку 2000-х група депутатів російської Держдуми звинуватила HAARP в повенях в Європі. Причому тільки заявами справа не обмежилася — після переговорів, консультацій тощо депутати відправили президенту В. Путіну звернення з вимогою ініціювати розслідування відносно HAARP на рівні ООН. Проте далі адміністрації президента папір не пішов, що тільки підлило масла у конспірологічний вогонь. Тоді ж заступник командувача Космічними військами генерал В. Поповкін направив до Держдуми лист, в якому говорилося про можливість катастрофічних наслідків планетарного масштабу у випадку неакуратного і неправильного поводження з верхніми шарами атмосфери.

У 2008 році побачила світ книга Ю. Бобилова «Генетична бомба. Таємні сценарії наукоємного біотероризму». У ній автор стверджує, що землетрус 26 грудня 2006 стався не сам по собі, з об’єктивних причин сейсмологічних, а через вплив все тієї ж системи HAARP. Крім впливу на клімат Бобильов звинуватив комплекс з Аляски в умінні глушити радіозв’язок, порушувати роботу електронної апаратури, викликати аварії на комунікаціях. Також у книзі є твердження щодо можливості роботи HAARP як психотронної зброї. Уже страшно, так? Але ж це ще не всі «гріхи» HAARP. На думку президента Венесуели У. Чавеса, землетруси в Сичуані 2008 року і на Гаїті в 2010-му теж сталися не з волі природи.

Якщо піддатися паніці і повірити вищепереліченим громадянам, то можна впасти в істерику на тему «нас всіх змиють зливами і затремтять землетрусами, а ми не зможемо нічим відповісти!». Однак якщо подивитися закордонну пресу, то можна зробити висновки, що HAARP не єдина у світі, є щось подібне і у Росії і в інших країнах.

Розташування станцій ХААРП в світі.
США / Аляска 62 ° 23’29 .66 «N, 145 ° 06’58 .47» W
National MST Radar Facility NMRF Andra Pradesh, India 13 ° 27’26 .68 «N, 79 ° 10’30 .74» E
Jicamarca Radio Observatory Lima, Peru 11 ° 57’6 «S, 76 ° 52’27» W
Jindalee Operational Radar Network JORN Long Reach, Australia 23 ° 24’S, 143 ° 48’E
Leonora, Australia 28 ° 19’02 .5608 «S, 122 ° 50’36 .4416» E
Laverton, West Australia 28 ° 19’36 .29 «S, 122 ° 0’18 .84» E 23 ° 39
Tromso Norway 69 ° 39’07? N 018 ° 57’12? E
Sura Facility HAARP Like Facility Nizhniy Novgorod, Russia sura.nirfi.sci-nnov.ru 56 ° 7’9 .70 «N, 46 ° 2х3 .66» E 56 ° 08’N, 46 ° 06’E …

Мабуть, найвідоміший викривач російського кліматичного зброї — американський метеоролог С. Стівенс. Почалося все з його заяв щодо природи урагану «Катріна». На думку Стівенса, Новий Орлеан опинився затоплений в ході випробувань якогось російського бойового кліматичного комплексу. А на доказ своїх слів він навів якісь перешкоди на коротких хвилях, які, як він стверджує, і є свідченням існування цього самого комплексу. Не даючи схаменутися народним масам, Стівенс видав ще одну страшну і секретну інформацію: росіяни навчилися робити шторми ще в 1976-м, а в останні роки існування Радянського Союзу технологія була продана, як мінімум, десяткам різних країн і організацій. Здавалося б, типові слова борця з «червоною загрозою», але особливої ​​пікантності висловлювань Стівенса додає той факт, що в Post Gazette наводилися слова метеоролога про те, що в «Катрін» винна Росія. Одночасно з цим, Fox News, знову ж таки в інтерв’ю зі Стівенсом, пишуть, що винна якась японська мафія, яка мстить за Хіросіму і Нагасакі. Страшно? Страшно цікаво.

Ще цікавіше, що Стівенс вже не перший. Ще в другій половині 80-х в Штатах почала мусуватися тема неприродного походження посухи в Каліфорнії 85-91 років. Жовта і не дуже преса твердила, що якась установка під назвою «Російський дятел» створила зміни в атмосфері і не дала вологому повітрю дістатися до східного узбережжя США. Дятлом якийсь комплекс прозвали через характерний сигналу, який нагадував стукіт птиці. Звичайно, сигнал незвичний, і міг означати що завгодно. Але з якоїсь невідомої причини навіть у 80-х, коли ускладнення відносин між наддержавами навіть не передбачалося, знайшлися люди, які спробували підняти прапор відомого Дж. Маккарті. Так, наприклад, якийсь персонаж з американського міністерства оборони писав «»Російський дятел»- найпотужніше джерело електромагнітного випромінювання! 40 мегават, 10 імпульсів в секунду! Більше того, він впливає на нашу психіку! Сигнал йде з СРСР і пронизує всю Америку. Його ловлять дроти електромереж, і через них сигнал проникає в наші будинки!».

Американська Федеральна комісія із зв’язку в 1988 році теж зацікавилася «дятлом» ​​і почала розслідування. Само собою, ні одна країна, що має передавач величезної потужності, не буде про нього поширяться, а то і зовсім засекретити його. Радянський Союз не став винятком, і Комісія із зв’язку була змушена звернутися за допомогою в ЦРУ. Хлопці з Ленглі поділилися матеріалами: «Дятел» виявився не червоною загрозою, але червоним захистом. По рідній радянській класифікації «Дятел» називався 5Н32 «Дуга» і розташовувався недалеко від Чорнобиля (об’єкт Чорнобиль-2). «Дуга» була загорізонтною РЛС для раннього відстеження пусків міжконтинентальних ракет. З потужністю той персонаж з Пентагону помилився — «Дуга» споживала «всього» 10 МВт, відповідно, потужність випромінювання була ще менше. Зате габарити антен РЛС компенсували «недолік» потужності. Так, низькочастотна фазирована антенна решітка «Дуги» має розміри близько 150х400 метрів, високочастотна рази в півтора менше. Однак після аварії на ЧАЕС «Дугу» законсервували, а потім і взагалі зняли основні вузли та відправили їх на аналогічний об’єкт у Комсомольську-на-Амурі.

ЗГРЛС «Дуга»

«Російський дятел» залишився лише у вигляді металевих конструкцій, проте легенди про його психотрону міць ходять по закутках Штатів до цих пір. На території колишнього Радянського Союзу подібні розповіді отримали більш-менш широке поширення тільки після виходу комп’ютерної гри STALKER, в якій присутні віддалено схожі на «Дугу» конструкції радара, що має прізвисько «Вижигатель мізків».

Повернемося до HAARP. Цей комплекс має в своєму складі 180 антен (прямокутник 12х15), розміщених на площі близько 13 гектарів, декілька лідаров, магнітометрів і обчислювальний комплекс. Все це обладнання отримує електроенергію від однієї газової електростанції і шести дизель-генераторів. Випромінювачі HAARP можуть працювати на частотах 2,7-10 МГц, однак через те, що в цей діапазон потрапляють і деякі цивільні частоти, вчені змушені використовувати у своїх дослідженнях тільки невеликі смуги частот. Основний метод проведення досліджень: «накачування» певного шару атмосфери за допомогою електромагнітного випромінювання та подальше спостереження за результатом.

Що цікаво, HAARP спочатку створювався не як дослідницький комплекс. Під час Холодної війни перед наддержавами встала проблема забезпечення надійного зв’язку з підводними човнами. Фізики з Лоуренс-Ліверморської лабораторії запропонували тримати зв’язок на наднизьких частотах, менш схильних до загасання, ніж інші. Пізніше з’явилася ідея використовувати для посилення радіохвиль т.зв. електроджетов — заряджених потоків в іоносфері. HAARP, за первісною ідеєю, мав і створювати ці потоки, і здійснювати зв’язок з човнами. Однак комплекс почали будувати тільки на початку 90-х, коли геополітична ситуація сильно змінилася. Як наслідок, військово-зв’язне призначення системи відклали в довгий ящик, а комплекс віддали вченим у «вільне користування», хоч і під наглядом військових.

Можливо, саме ці факти з біографії HAARP і провокують різні теорії змови навколо системи. По крайней мене, щодо європейських комплексів EISCAT і SPEAR (обидва розташовані в Норвегії), які спочатку створювалися як суто наукові, конспірологічні чутки не ходять. А от комплекс «Сура», розташований в Нижегородської області іноді потрапляє в різні теорії змови, природно, на Заході. Цілком можливо, що саме «Суру» мав на увазі Стівенс. Але хто його знає, що саме він хотів сказати.

Комплекс «Сура»

Комплекс «Сура» трохи менше HAARP: поле 300 на 300 метрів з 144 дипольними антенами і три передавача по 250 кВт. Система може випромінювати хвилі в діапазоні 4,5-9,3 МГц. «Сура» може прогрівати атмосферу до висот близько 300 кілометрів. Працівники комплексу називають це «побалувати іоносферку». Адміністративно «Сура» належить Нижегородському Науково-дослідному радіофізичному інституту, хоча раніше, ще до розпаду СРСР, в проекті брали участь і військові. Останні хотіли отримати суперзброю, здатне виводити з ладу ворожу техніку на іншій стороні планети. З цього приводу проводилися вишукування щодо можливості створення «дзеркала» в іоносфері, яке повинно було відобразити електромагнітний імпульс і відправити його на голови противника. Інший фантастичний проект — створення над противником «лінзи», яка збирає, що підсилює космічне випромінювання і фокусує його на ворога. Третій спосіб військового застосування комплексів, подібних «Сурі», полягав у передачі енергії в будь-яку точку планети по якимусь електромагнітному енергетичному джгуту. Але дослідження атмосфери показали одну її особливість: навіть для створення легкого вітерцю потрібно «напхати» в атмосферу таку кількість енергії, якого вистачить для постачання немаленького міста протягом декількох днів. І це не рахуючи витрат енергії на «дзеркала», «лінзи» та інші атмосферні чудеса.

До того ж і «Сура», і HAARP мають спрямовані антени: через це навіть при збільшенні потужності випромінювання на порядки вийде порушити зв’язок тільки на порівняно невеликій відстані від антен. До того ж уже давно існують набагато більш ефективні, дешеві і економічні системи радіоелектронної боротьби.

Так що на даний момент обидві системи здатні хіба що викликати північне сяйво, притому яке швидко зникає після припинення роботи випромінювачів. Це, звичайно, красиво, але практичного застосування, а тим більше військового, у сяйв немає і не передбачається. Та й Конвенцію «Про заборону військового чи іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище» 1978 року ніхто ще не відміняв.

І все ж залишається відкритим питання: чому в останні кілька років почастішали природні «неприємності»? Бритва Оккама залишає тільки версію про взаємодію магнітних полів Землі і Сонця, а також посилення активності останнього.

HAARP. Кліматична зброя (необрізаних версія)

У США під прикриттям проекту глобальної протиракетної оборони, що здійснюється за програмою комплексного дослідження радіочастотних дій на іоносферу «ХААРП» стала розробка плазмового зброї. Відповідно до неї на Алясці, на полігоні Гакона, побудований потужний радіолокаційний комплекс — величезне антенне поле площею 13 гектарів. Спрямовані в зеніт антени дозволять фокусувати імпульси короткохвильового випромінювання на окремих ділянках іоносфери і розігрівати їх до утворення температурної плазми. Потужність його випромінювання багаторазово вище випромінювання сонця.

По суті, ХААРП — це колосальна мікрохвильова піч, чиє випромінювання може бути сфокусоване в будь-якій точці земної кулі, викликаючи тим самим різні природні катаклізми (повені, землетруси, цунамі, спеку і т.д.), а так само різні техногенні катастрофи (порушувати радіозв’язок на великих територіях, погіршувати точність супутникової навігації, «засліплювати радари», створювати аварії в енергомережах, на лініях газо-і нафтопроводів цілих регіонів і т.д.), впливати на свідомість і психіку людей.

У фільмі розповідається про види кліматичного зброї та її застосування, про його розробках в СРСР і США, про комплекс ХААРП, про природні катастрофи, про вплив на свідомість людини, про причини аномальної спеки і пожеж влітку 2010 року в Росії.