Світломаскування житлових будинків

Основним способом світломаскування в житлових будинках є маскування вікон, скляних дверей, скляних дахів тощо. Для цієї мети використовують різні світлонепроникні матеріали та пристрої, через які світло не проникає назовні. В якості маскувальних пристроїв застосовують штори, щити, віконниці, жалюзі. Якщо до моменту оголошення «загрозливого становища» в будинку відсутні зазначені пристрої, то як тимчасовий захід допускається заколочування вікон фанерою або дошками. Але подібний спосіб світломаскування дуже незручний, тому що він пов’язаний із відсутністю денного освітлення і порушенням природного повітрообміну.

Штори можна зробити з щільної матерії або та спеціального світлонепроникного паперу зразка 1953 року. Щоб світло не проникало в щілини між шторою і стіною, штори роблять дещо більшими, ніж розміри вікна.

Штори з матерії можуть робитися по-різному. Для штори, показаної на рис. 1, потрібно мати непрозору матерію (ковдра, щільна скатертина, килим) дерев’яну планку, цвяхи, шнур для петель, кільця для підвішування штори над вікном.

Облаштування такої штори займає дуже небагато часу. Насамперед невеликими цвяхами міцно прибивають верхній край матерії до дерев’яної планки, довжина якої повинна бути на 10 см більшою за ширину штори. До дерев’яної планки пригвинчують два металевих вушка для підвішування штори над вікном, а до бічних країв і нижнього краю штори пришивають невеликі міцні петлі, за допомогою яких її закріплюють на цвяхах.

Рис. 1. Штора з матерії

Більш зручна для повсякденного користування є матерчата штора портьєрного типу, що складається з двох полотнищ, для яких можливо використати ткань для штор в Украине, яку можливо купити, наприклад, на elizabeth-home.com.ua (рис. 2, а b б).

Рис. 2. Матерчата портьєрна штора: а — загальний вигляд штори, б – устрій для закриття штори

Для пристрою портьєрної штори один з поздовжніх країв кожного полотнища огинають навколо бруска прямокутного перетину і прибивають до стіни збоку від вікна, а над вікном прибивають карниз з двома обертовими роликами. До поперечних планок карниза прикріплюють два троса з кільцями (8-10 кілець на кожному тросі), до яких пришивають верхні краї обох полотнищ.

Полотнища робляться таких розмірів, щоб при закритій шторі вони перекривалися на 20 см. Шнур для відкривання і закривання портьєри міцно прикріплюють до першого ведучого кільця штори і надягають на ролики, як показано на рис. 2, б.

Портьєрна штора зручна для використання і в мирний час, особливо для вікон великого розміру.

Паперова штора (рис. 3) робиться з щільного світлонепроникною паперу. Крім паперу, потрібні дві дерев’яні планки прямокутного перетину і дві дерев’яні планки напівкруглого перетину, столярний клей, цвяхи, шнур, металеві вушка. Розміри штори по ширині та довжині повинні бути на 20 см більші (в кожну сторону), ніж розміри вікна, а довжина дерев’яних планок- на 10 см більше, ніж ширина паперової штори.

Рис. 3. Паперова штора

Папір зміцнюють між дерев’яними планками; змастивши столярним клеєм внутрішню поверхню прямокутних планок, між ними вкладають верхній край паперу, потім стискають планки і збивають їх цвяхами. Нижній край паперу таким же чином закріплюють між напівкруглими планками. Потім до верхньої планки прямокутного перетину на невеликій відстані від країв (не більше чверті довжини планки); прикріплюють металеві вушка для підвішування штори. На такій же відстані від кінців планки, але з лицьового боку прикріплюють два металевих кільця, через які пропускають шнур для опускання та піднімання штори. Нижній кінець опушеної штори повинен знаходитися нижче підвіконня. У денний час штору за допомогою шнура піднімають вгору.

Крім матерчатих і паперових штор, для маскування вікон можна зробити щити або віконниці.

Щити (мал. 4) можуть бути зроблені з фанери, картону, толю, руберойду, листового заліза, Для виготовлення щита лист фанери або іншого матеріалу набивають на раму з чотирьох дерев’яних брусків, зроблену точно за розмірами вікна. До верхньої частини щита, з внутрішньої сторони, пригвинчують два металевих вушка, а до нижньої, із зовнішнього боку, — два гачки. У верхній брусок віконної рами забивають два невеликих милиця так, щоб на них легко і щільно навішувалися металеві вушка, а в нижній брусок вгвинчують дві петлі.

Рис. 4. Щит з фанери

З настанням темряви щит за вушка навішують на милиці і закріплюють в петлях гачками. Щільність прилягання щита до віконної рами треба обов’язково перевіряти.

Для виготовлення віконниці (мал. 5) потрібно мати дошки, шарнірні петлі (по дві на кожну дошку), дерев’яні бруски, шурупи, скоби. Дошки нарізають потрібної довжини і ширини і скріплюють їх один з одним шарнірними петлями. У місцях їх з’єднання між собою (у всю довжину дощок) вирізують так звані «чверті». Завдяки наявності «чвертей» (див. малюнок у кружечку) дошки щільно прилягають одна до іншої, не утворюючи щілин, і світло не проникає через віконниці. Потім до обох сторін рами прикріплюють два дерев’яні бруски, а на них за допомогою шарнірних петель навішують обидві половини віконниць. Шарнірні петлі між дошками і брусками дозволяють складати віконниці, як показано на малюнку. У розкритому положенні віконниці притискаються до віконної рами дерев’яним бруском, який закладається для цього у дві скоби по обидва боки вікна.

Рис. 5. Дерев’яні складні віконниці

При будь-якому способі маскування вікон (шторами, щитами, віконницями) треба обов’язково перевіряти, чи не видно світло зовні.

Одночасно з маскуванням вікон, скляних дверей і т. п. потрібно маскувати і самі джерела світла, адже промені від незамаскованими ламп можуть проникати назовні через непомітні щілини. Маскувати треба всі лампи (настільні, висячі, стінні) у квартирах, коридорах, вестибюлях, на сходових клітках.

Освітлювальні та сигнальні прилади, які використовуються для маскувального освітлення, повинні відповідати таким вимогам: джерело світла повинно створювати обмежену освітленість; освітлювальна арматура — мати відбивач з світлонепроникного матеріалу; світлові сигнальні прилади, які не випромінюють світла вище лінії горизонту, повинні створювати необхідну яскравість і освітленість.

Дуже добре для настільних ламп застосовувати спеціальні абажури — ковпаки. Наприклад, прозорий абажур настільної лампи можна закрити картонним ковпаком або шматком темної непрозорої матерії. Таким же чином можна замаскувати світло висячої або стінної лампи.

Можна зробити ковпак з чорної або білої жерсті завтовшки 0,2-0,5 мм і надіти його прямо на електролампу. Для цього з картону або товстого паперу вирізують шаблон, а по ньому — заготовку з жерсті, з якої згортають ковпак. Якщо ковпак зроблений із чорної жерсті, його зсередини фарбують білою фарбою. Такий ковпак з жерсті направляє світловий потік вниз.

При відсутності абажурів-ковпаків або матеріалу для їхнього виготовлення можна використовувати електролампи, пофарбовані чорним непрозорим лаком. Лампу фарбують таким чином, щоб світловий потік був спрямований тільки вниз.

У житловій кімнаті середнього розміру найкраще мати одну лампу. Якщо лампа настільна і знаходиться біля вікна, її потрібно перенести в глиб кімнати.

У кухні, як і у всякій іншій кімнаті, ковпак-відбивач на лампі повинен бути таким, щоб світло не потрапляло на стіни, стелю та вікна, а висвітлював би тільки плиту і робочий стіл.

На сходовій клітці на кожні два поверхи залишають по одній лампі, закриті глибоким ковпаком-абажуром або ковпаком з жерсті.

Незалежно від проведення всіх заходів для світломаскування всі наявні електролампи потрібно замінити на лампи малої потужності (10-25 Вт).