Заморожування Україною експорту військових товарів до Росії ризиковане

«Українські заводи протягом десятиліть були головним постачальником військової машини Кремля, забезпечуючи Росію з її ядерним арсеналом реактивними двигунами, урановим паливом і електронікою», — пише The Los Angeles Times.
Тепер ця взаємозалежність ставить перед Україною стратегічну головоломку: як зберегти роботу безлічі місцевих робітників оборонної промисловості, коли результат їхньої праці може опинитися в руках сепаратистів, які ведуть війну — часто використовуючи зброю, поставлену Росією — проти уряду в Києві, пише автор статті Керол Дж.Уільямс.
Танки і бронетранспортери щорічно сотнями сходили з конвеєрів заводу імені Малишева у Харкові, а «збройові приціли і оптика Дзержинського машинобудівного заводу дозволяли російським солдатам краще цілитися по потенційним супротивникам», йдеться в статті.
У березні, незабаром після того, як російський президент Володимир Путін анексував Крим, «Укроборонпром» оголосив мораторій на військовий експорт до Москви, нагадує Вільямс.
«Багато дуже незадоволених, а антикиївські настрої зростають в Миколаївській області, де закрилося три суднобудівні заводи», — відзначає Костянтин Бондаренко, директор Інституту української політики (Київ).
«Ситуація в Харкові все ще дуже нестійка. Якщо тисячі людей раптово залишаться без роботи, це створить додаткову напруженість, — упевнений Олексій Мельник, директор програм з міжнародної безпеки в Центрі Разумкова в Києві. — Росія може скористатися цією ситуацією для подальшої дестабілізації регіону».
Частина української оборонної продукції найвищого рівня призначена для МКС, і зупинка поставок ракет і ракетних модулів в Росію може знищити цей рудимент співробітництва між Сходом і Заходом, зазначає Бондаренко, застерігаючи від занадто буквального застосування заборони на військовий експорт.
За словами оборонних аналітиків, керівники підприємств в таких східних промислових містах з нестійкою ситуацією, як Дніпропетровськ, Жовті Води та Запоріжжя, обходять заборону на експорт, виписуючи накладні на поставки як на цивільне обладнання або передаючи їх посередникам з третіх країн, йдеться в статті.
«Британський Королівський інститут оборонних досліджень (RUSI) цього року проаналізував інтеграцію у сфері оборони України і Росії та ризики, пов’язані зі спробами розірвати її. Аналітиків у сфері безпеки лякає сценарій, за яким Росія отримає стимул захопити те, що їй потрібно, але що вона не отримує за допомогою звичайної торгівлі», — пише Вільямс.
«Шахти, ливарні і сталеплавильні заводи і підприємства важкого машинобудування розкидані уздовж ваблячого шляху, що простягнувся вздовж Азовського та Чорного морів, який не тільки забезпечить важливі для Росії оборонні комплектуючі, але і з’єднає її територію з Кримом», — йдеться у публікації.