Індія посилює свою військову присутність на кордоні з Китаєм
Делі планує додатково витратити близько 13 млрд. доларів на модернізацію збройних сил. Відповідний план, основним пунктом якого є значне посилення індійського військового угруповання на кордоні з КНР, був розроблений в оборонному відомстві держави. Зокрема з’явилася інформація про формування 4 дивізій, які будуть розташовані на індійсько-китайському кордоні. Припускають, що дві з них будуть входити до складу спеціальних сил, підготовлених для війни в умовах гір.
Треба відзначити, що індійські військові розвивають свої військові резерви із розрахунком війни на два фронти — з Пакистаном і Китаєм. Делі активно бере участь в гонці озброєнь, яка йде в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: закуповуються новітні озброєння для ВПС, ВМС, сухопутних сил, удосконалюється ППО, система управління військами, в планах створення національної ПРО, російсько-індійського винищувача 5-го покоління і т. д. Ядерні сили країни виводяться на новий рівень. Так, в жовтні індійська газета Pioneer повідомила, що Москва надасть індійській державі новітні технології наведення для міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) «Агні-5» дальністю до 10 тис. кілометрів.
Індійська еліта вважає, що найбільш ймовірні противники — це пакистанська та китайська армії, з ними вже не один раз на кордоні відбувалися збройні конфлікти. Крім того, Делі турбує швидке зростання могутності Піднебесної. У липні 2011 року прем’єр-міністр Манмохан Сінгх повідомив, що Китай сильно випереджає Індію. Китайці прагнуть до виходу у Світовий океан і вже фактично побудували свій перший авіаносець. «У відповідь Індії доводиться приймати необхідні відповідні заходи». Тоді ж прем’єр повідомив, що, «незважаючи на обмежені ресурси», Індія приступає до модернізації ЗС, включаючи ВМС і ВПС. Крім того, вперше за багато років держава робить серйозні зусилля для розвитку інфраструктури в прикордонних з КНР штатах. Індійський уряд погодиться, якщо військові захочуть підняти стелю військових витрат, — сказав Сінгх.
5 жовтня начальник штабу індійських Сухопутних військ генерал Віджай Кумар Сінгх повідомив про те, що в пакистанському штаті Кашмір (який в Делі вважають індійськими окупованими територіями) виявлено близько 4 тис. китайців, у тому числі включаючи військовослужбовців з числа Народно-визвольної армії Китаю. Індійці були стурбовані наявністю на «окупованій території» інженерних військ НВАК і великої кількості будівельної техніки.
Після цього в індійській пресі з’явилися відомості про те, що індійські Сухопутні війська розмістять танки Т-72 радянського виробництва в прикордонних з Китаєм і Пакистаном гірських районах.
17 жовтня з’явилася інформація про те, що в штаті Аруначал Прадеш (межує з Китаєм) буде вперше розміщено дивізіон тактичних крилатих ракет «БраМос». Три таких же дивізіону вже розміщені на кордоні з Пакистаном. Ракети «БраМос» здатні накривати цілі в китайському Тибеті.
Експерти вважають, що подібна активність індійських ЗС пов’язана з розвитком китайської військової інфраструктури в прикордонних з Індією територіях і посиленням військово-технічного співробітництва між КНР і Пакистаном. Приводу для великої війни між двома великими державами в даний час немає, але гонка озброєнь буде продовжена. Китай та Індія вирішують завдання модернізації своїх ЗС, виведення їх на новий рівень. В даний час Пекін і Делі мають два спірних райони: індійський штат Аруначал-Прадеш, на який претендує Китай, вважаючи його частиною Тибету, а індійці вважають окупованими територіями Індії — високогірну пустелю Аксайчін і Транс-каракорумского тракт (частина Кашміру).
В цілому, для Росії і США вигідна така ситуація — Делі змушені закуповувати великі обсяги озброєнь в РФ і на Заході. Китаю необхідно більш серйозно ставиться до оборони своїх західних кордонів, відволікаючись від півночі. До 60% військового імпорту Індії (фрегати, бойові літаки, вертольоти, добудовується авіаносець, танки тощо) припадає на Росію і вона заробляє на індійських замовленнях до 5-6 млрд. доларів щороку.
