Серби не здаються

За повідомленнями ЗМІ, в минулий четвер підрозділи KFOR почали демонтувати барикади, зведені сербами на так званому кордоні Косово і решти Сербії. Напередодні з місцевими жителями намагалися домовлятися представники «миротворців», проте їх вмовляння прибрати барикади не мали ніякої дії. Натівські жандарми почали знесення барикад, використовуючи свої бронетранспортери. Все було ясно вже напередодні, коли представник командування натівських сил в Косово підполковник Адамец заявив, що альянс «поки не стане застосовувати для зносу барикад силу, але, тим не менше, залишає за собою це право».

Для розгону сербських патріотів, які намагалися захистити зведені ними укріплення, встаючи на шляху бронетехніки, натовці застосовували сльозогінний газ і гумові кулі. У ході розгону людей охоронці демократичних перетворень в Косово використовували також гучномовці, наївно вважаючи, що доведені до відчаю люди стануть розходитися по домівках, покірно слухаючи їх закликів.

Відомо, що на цей момент у містечку Ягненіца натовці частково знесли зведену місцевими сербами барикаду біля КПП «Брняк», опір тимчасово припинився. За даними ИТАР-ТАСС, для оборони барикади серби організували навколо неї живий щит, а загони KFOR зайняли позиції навпроти барикади і очікують надходження нових наказів. До цього кейфоровцам вдалося евакуювати один з трьох вантажівок, за допомогою яких серби намагалися перекрити шлях до КПП.

Схоже, що у натовських вояків є дуже серйозні плани щодо взяття новоявленого кордону під свій повний контроль з метою повної ізоляції території Косово від решти Сербії. Повідомляється, що до барикади біля населеного пункту Жупча, який також знаходиться на шляху до «Брняку», прибув ще один конвой KFOR. При цьому час зібратися з силами у сербів ще є — в районі ще одного великого КПП «Ярина» ситуація відносно спокійна, натовців там помічено не було.

Головний сербський поплічник Заходу, який здав одного за одним своїх героїв-генералів гаагському судилищу, президент Тадіч вже не міг зберігати мовчання і, щоб хоч якось обілити себе в очах свого народу, закликав KFOR і командування європейської поліції EULEX «утриматися від будь-якого застосування сили», а сербів, які обороняли свої села — «діяти тільки в інтересах населення». Виходить, Тадіч, сам того не бажаючи, закликав сербів до початку збройної боротьби, адже в даному випадку «діяти в інтересах населення» означає битися з окупантами за саму можливість збереження цього населення на даних територіях.

Нагадаємо, що ситуація в зоні так званої межі Сербії і Косово стала загострюватися в середині вересня. Конфлікт розгорівся дуже швидко з тієї причини, що сербам було наказано здати два спірних КПП, «Брняк» і «Ярина», розташованих на крайній півночі Косово на самій розмежувальної лінії з Сербією, проведеної натовськими силами. Косовські албанці мають намір якомога швидше розмістити на цих КПП своїх митників і поліцейських, вчорашніх бандитів і вбивць сербських жінок і дітей, і назавжди відрізати стовідсотково сербський район Косово від решти Сербії. Щоб не допустити продовження свавілля на своїй землі, косовські серби, які є абсолютною більшістю на півночі краю, спорудили на підходах до КПП потужні барикади. «Миротворці» НАТО, замість того, щоб запобігати можливому кровопролиттю, якого б вже точно було не уникнути після розміщення албанських вояків на КПП, як це вже не раз бувало з самого початку історії з відділенням Косово, відкрито підтримали намір албанських окупантів. Наприкінці вересня внаслідок справедливого гніву сербів у ході розпочатих зіткнень постраждало більше 10 кейфоровцев.

Натівці журяться: загострення ситуації в Косово спричинило зрив чергового етапу переговорів з владою Сербії та Косово, який повинен був відбутися 27-28 вересня в осиному гнізді НАТО — Брюсселі. Є чому засмучуватися: проведення таких переговорів остаточно втоптує в бруд весь сербських народ, принижуючи його гідність до неймовірних меж. Ганьба від проведення таких переговорів можна порівнювати з ганьбою, який зазнала кайзерівська Німеччина за підсумками Першої світової, підписалася капітуляцію в горезвісному вагончику, або єльцинська Росія, розписавшись у власній неспроможності в Хасав’юрті.

Тим, хто забув, з чого почалася нинішня косовська драма, нагадаємо, що військовий контингент був введений в сербський край Косово після 78 днів бомбардувань території Сербії авіацією країн НАТО. Північноатлантичний альянс з властивою йому безцеремонністю, незважаючи на нехтування норм міжнародного права, втрутився в бойові дії, які вела армія Сербії (тоді ще Югославії) в 1998-1999 роки, і підтримав албанських сепаратистів, що діяли під керівництвом терористичної організації «Армія звільнення Косово», фінансується не тільки ісламістами, а й урядом США, що, за великим рахунком, не важливо, оскільки ісламський радикалізм також фінансувався Заходом протягом багатьох років, що вже ні для кого не секрет. Після закінчення бомбардувань в край були введені сили KFOR, завданням яких є запобігання повторного початку бойових дій і підтримка громадського порядку та безпеки в краї.

Новоявлені албанська влада Косово, що є для сербів тим же, що Мекка для мусульман, 17 лютого 2008 року в односторонньому порядку, користуючись відкритою підтримкою США, проголосили незалежність краю Косово від Сербії.

Тепер про те, хто захистить сербів тепер, коли вони втратили практично все. Росія, чиї миротворці пішли з Косово по розуму незбагненних причин?

Поки навряд чи … Справа в тому, що, щоб захистити сербів, потрібно, щоб вони цього захотіли. Точніше, захотіти цього повинні влади Сербії, які, в більшості своїй, продалися Заходу. Це не означає, що в Сербії не залишилося патріотів, це лише означає, що сербам для повернення косовських земель або, принаймні, їх частини потрібно почати зі зміни керівництва в Белграді. Безсумнівним є той факт, що Сербія — найважливіший форпост православного світу в регіоні. Росії так чи інакше доведеться розібратися в ситуації, як би деякі з нас проти цього не заперечували. Від того, чим закінчиться історія з Косово, напряму залежить і наша доля в історичній перспективі. Однак допускати ситуації, при якій серби, за словами протодиякона Андрія Кураєва, будуть «готові воювати за православ’я до останньої краплі російської крові», не слід. При цьому зусилля Росії на сербському напрямку повинні бути набагато більш активними. Ми не маємо права втратити Сербію!