Лівія без Каддафі: що далі?

 Лівія без Каддафі: що далі?

Лівія без Каддафі: що далі?

У вересні 1969-го лівійські офіцери, серед яких був тоді ще капітан Каддафі, скинули короля Ідріса I і проголосили Лівійську Арабську Республіку. Через деякий час Каддафі почав вибудовувати взаємини з іншими арабськими державами регіону з приводу об’єднання з Лівією. Зокрема, в 1973 році лідеру лівійської революції вдалося домовитися з тодішнім президентом Єгипту Анваром Садатом про те, що Єгипет і Лівія стануть єдиною державою. Пізніше до цієї Федерації (або Конфедерації) могла приєднатися і Сирія. За час правління Каддафі Лівія вийшла на одне з перших місць за рівнем освіченості в Африці, дохід на душу населення виводив лівійців взагалі на перше місце за рівнем добробуту на материку. Внутрішня політика полковника була спрямована на розвиток безкоштовної медицини, підтримку народжуваності, розвиток сільського господарства та нафтовидобувної промисловості. Посеред пустелі з’являлися квітучі міста. Здавалося б, що ще потрібно для нормального життя. Однак не все так просто в цьому світі …

20 жовтня цього року більш ніж сорокарічна епопея в Лівії під назвою «Правління Муамара Каддафі» закінчилася. У всіх новинних зведеннях були продемонстровані кадри останніх хвилин життя полковника. Під крики натовпу закривавленого Муамара Каддафі тягли по дорозі, демонструючи радість від скоєних дій. Як заявляли люди, які глумилися над пораненим полковником, його вони виявили в автомобілі після того, як по колоні машин, які рухалися з Сирта, було завдано авіаудару сил НАТО. Через деякий час було оголошено, що полковник помер по дорозі в лікарню …. Виявляється, повстанці везли свого колишнього лідера на лікування! Але за наданами кадрами каналу Аль-Джазіра в це віриться насилу.

Через деякий час таємниця смерті Каддафі ще більше покрилася туманною пеленою. З полум’яною промовою виступив якийсь Ахмед Шайбані, молодий чоловік, який, потрясаючи золотим пістолетом, стверджував, що це саме він виявив «тирана» у водостічній трубі. При цьому у полковника, за словами Шайбані, була пара пістолетів, один з яких був іменним і відлитий з чистого золота. У результаті 18-річний «герой» Шайбані застрелив Каддафі пострілом в голову. Справжній герой, нічого не скажеш — стріляти в закривавлену, лежачу на землі людину.

Правда, буквально через кілька годин американські кореспонденти оголосили про те, що Шайбані просто бреше, щоб додати собі «повстанських очок» у боротьбі з «світовим терором».

За третьою версією, Каддафі дійсно був важко поранений в ноги після того, як натовські літаки атакували ту саму численну колону позашляховиків, які рухалися від рідного міста Каддафі — Сирта. Далі події могли складатися таким чином: натовп накинувся на пораненого полковника, про що свідчать кадри, хтось навіть вдарив його черевиком, що для мусульманського світу є одним з найбільш непривабливих образ. Запис свідчить про те, що одними з останніх слів, вимовлених колишнім лівійським лідером, були «Харам! Харам!», Що в перекладі означає «Не можна!» або «Гріх!». Однак охоронець Муаммара Каддафі, який перебував, природно, в тому ж кортежі, вирішив припинити знущання над полковником і сам зробив смертельний постріл.

Є й ще одна версія, згідно з якою полковника справді спочатку мали намір вести в госпіталь, керуючись правилами Женевської конвенції, але потім «зверху» надійшов наказ про те, що живий Каддафі «нам не потрібен». Саме ця версія зараз все більше мусується в ЗМІ, тому що в ній є своя логіка.

Можна собі уявити, що б відбулося в тому випадку, якщо б вилікувашийся від поранень повалений полковник постав перед судом. По-перше, на будь-які звинувачення з приводу підтримки терористів Муамар Каддафі міг би відповісти, що не гребували брати від нього допомогу і деякі європейські лідери. Та що там не гребували — навіть просили допомоги, щоб йти на вибори і перемагати. Саме так було з французьким президентом Саркозі. Деякі європейські ЗМІ і зараз пов’язують такий запал Саркозі з приводу повалення режиму Каддафі з тим, щоб той не пролив світло на їхні фінансові відносини. Адже якби було офіційно визнано, що Саркозі брав гроші в «світового терориста Каддафі», то це був би непоправний удар по «бездоганній» репутації нинішнього керівництва Франції.

Міг би Каддафі і пану Берлусконі пригадати цілий ряд подій, пов’язаних з фінансовою допомогою від «друга Муамара» «другу Сильвіо». Не будемо забувати, що Італія теж брала активну участь в операції «Одіссея. Світанок». І це вже не кажучи про те, що буквально пару років тому і американська влада активно спілкувалися з режимом полковника, причому бесіди ці проходили в досить позитивних тонах.

Хто ж убив Каддафі насправді, світ не дізнається ще досить довго. До речі, не можна виключати й того, що через деякий час може виникнути якесь радіозвернення полковника, здатне розповісти про те, що насправді він, Каддафі, живий і буде продовжувати вести свою боротьбу. У століття розвитку інформаційних технологій та інформаційних війн ж ситуація з відродженням полковника з мертвих може бути цілком реальною.

Але виходячи з сьогоднішньої ситуації, пора задуматися про те, а що ж чекає Лівію далі. Якщо проводити аналогію з уже поваленими «недемократичними» режимами, то перспектива зовсім безрадісна для лівійського народу. Пам’ятається, як раділи іракці з приводу варварської розправи з Саддамом Хусейном. Проте до цих пір країна лежить в руїнах, війна, по суті, триває, про відродження економіки поки і мови не йде. Зміна влади в Афганістані в черговий раз привела цю центрально-азіатську країну до громадянської війни, якої не видно кінця. Продовжує йти шляхом дроблення Сербія, по якій в кінці 90-х були нанесені удари НАТО.

Однак ситуація в Лівії може стати справді катастрофічною. Пов’язано це, в першу чергу, з тим, що зброя, якою воювали повстанці і армія Каддафі, за всіма законами жанру має бути реалізованою. А простору для реалізації в цьому регіоні достатньо. Тому не виключено, що вже найближчим часом може знову спалахнути Єгипет, в черговий раз загостриться ситуація в Сирії, та й у самій Лівії можлива затяжна громадянська війна. Адже далеко не всі лівійці в захваті від повалення і вбивства полковника.

Так що радісні вигуки американського Держсекретаря пані Клінтон з приводу смерті Каддафі можуть бути вельми передчасними, тому що східна каша в зв’язку з цією подією може почати заварюватися з потрійною силою. І тут вже ніякі безпілотники не допоможуть.

admin

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

[an error occurred while processing the directive]