В’єтконг, до запитання. 40 років тому закінчилася В’єтнамська війна

29 березня 1973 року був завершений відхід збройних сил США з Південного В»єтнаму і передача урядом ДРВ американським властям всіх осіб, взятих у полон, з числа військового та цивільного персоналу США у ході В»єтнамської війни.

Згідно із Женевським договором 1954 року, територія французького В»єтнаму була тимчасово розділена по 17-й паралелі на дві частини. Північний В»єтнам перейшов під контроль В»єтміню, і, відповідно, став територією Демократичної республіки В»єтнам. Південний В»єтнам залишався під владою місцевої адміністрації, призначеної французами. Возз»єднання країни передбачалося здійснити після загальних вільних виборів у 1956 році.

Однак після перемоги комуністів в Китаї, адміністрація США розглядала події у В»єтнамі як частину комуністичної експансії в регіоні і стала надавати військову допомогу Франції у триваючій війні з ДРВ, поступово замінюючи французьку адміністрацію американською військовою присутністю.

16 липня 1955 року прем»єр-міністр Південного В»єтнаму Нго Дінь З’єм з подачі ЦРУ заявив, що відмовляється від виконання Женевських угод і створює антикомуністичну державу у Південному В»єтнамі. За результатами проведеного З’ємом референдуму, у Південному В»єтнамі була скасована монархія і проголошена республіка.

Керівництво Північного В»єтнаму обрало єдино вірну в умовах тропічних джунглів тактику боротьби з урядом Південного В»єтнаму: масштабні партизанські дії. 15 лютого 1961 року всі збройні партизанські угруповання в Південному В»єтнамі були об»єднані у Національно-визвольну армію. На піку своєї могутності армія мала декілька повноцінних дивізій, що мали важке озброєння.

У грудні 1961 року у Південний В»єтнам були перекинуті перші регулярні підрозділи Збройних сил США — дві вертолітні роти, покликані збільшити мобільність урядової армії (згодом американські вояки зрозуміли, що вони прибули на справжню війну, а не на курорт, наприклад у http://lagunatour24.com/thialand_video/318-tayland-pattayya-videoekskursiya.html (тайланд паттайя парк) ). Адміністрація Джона Кеннеді була сповнена рішучості відбити «комуністичну агресію» у Південно-Східній Азії і продемонструвати радянському лідеру Микиті Хрущову готовність США підтримувати своїх союзників перед лицем національно-визвольних рухів.

У 1963 році становище Нго Дінь З’єма, католика за віросповіданням, виявилося вкрай нестійким, зважаючи на масовий протест буддійського населення В»єтнаму. У ряді міст країни прокотилися буддистські хвилювання, кілька ченців вчинили самоспалення, що отримало великий резонанс у Європі і США. У цій ситуації ЦРУ не знайшло нічого кращого, ніж підготувати військовий переворот руками південнов»єтнамських генералів. 1 листопада 1963 Нго Дінь З’єм був позбавлений влади і на наступного дня його знайшли убитим разом зі своїм братом. Хунта, що прийшла до влади, загрузла у внутрішніх чварах, що дозволило партизанам розширювати підконтрольні їм території.

2 серпня 1964 року у Тонкінській затоці відбувся бій між американським есмінцем «Меддокс», що виконував радіоелектронну розвідку біля берегів Північного В»єтнаму, і північнов»єтнамськими торпедними катерами (вочевидь, зіткнення було свідомо спровоковане США). У відповідь на це зіткнення палубна авіація США 5 серпня вперше завдала ударів по військових об»єктах Північного В»єтнаму. Конгрес США прийняв так звану «Тонкінську резолюцію», що давала право новому президентові США Ліндону Джонсону при необхідності використовувати військову силу в Південно-Східній Азії. У березні 1965 року для охорони стратегічно важливого аеродрому Дананг у Південний В»єтнам було направлено два батальйони Корпусу морської піхоти. З цього моменту США перетворилися в учасника громадянської війни у В»єтнамі.

На початку 1965 року радянський уряд ухвалив рішення про надання Демократичній Республіці В»єтнам широкомасштабної військово-технічної допомоги. До кінця війни СРСР поставив Північному В»єтнаму 95 ЗРК С-75 «Двіна» і понад 7,5 тисяч ракет до них. Допомога В»єтнаму під час війни обходилася Радянському Союзу у 1,5 млн. рублів на день. Широко відомі легенди про участь радянських льотчиків у повітряних боях з американською авіацією, проте радянські військові фахівці спростовують ці факти.

СРСР ефективно використовував в»єтнамську війну для позбавлення від старої стрілецької зброї. Силам Північного В»єтнаму були передані практично всі запаси пістолетів ТТ, револьверів Нагана, автоматів ППШ і ППС-43, трофейних німецьких автоматів МП-40, гвинтівок Мосіна зразка 1891 року, кулеметів Максима зразка 1910 року, карабінів СКС.

З середини 1965-го і по кінець 1967 року відбувалася постійна ескалація бойових дій у Південному В»єтнамі. Збільшувалися чисельність урядової армії, сил Північного В»єтнаму, угруповань США і їхніх союзників. До 1967 року людські резерви армії США були вичерпані. Для новосформованої 23-ї піхотної дивізії дві з її трьох бригад були спішно перекинуті у В»єтнам, не маючи адекватної підготовки та спорядження.

16 березня 1968 американськими солдатами в селі Сонгмі у провінції Куангнгай було з особливою жорстокістю вбито понад 500 жителів, всі будівлі спалені, домашню худобу і посіви знищені. Назва села Сонгмі стала загальним для позначення жорстокості і нелюдяності.

У листопаді 1968 року на президентських виборах у США переміг Річард Ніксон, який виступав під гаслом завершення війни «почесним миром». До цього часу армія США стала основною ціллю Північного В»єтнаму. Політика США в регіоні стає спрямованою на посилення збройних сил Південного В»єтнаму, спробами обмеження поставок зброї комуністам і створенні передумов для якнайшвидшого виведення своїх військ.

У липні почався планомірне виведення військ США з В»єтнаму, що тривало понад трьох років. У цей же період став помітний процес розкладання американської армії. Причинами розкладання, мабуть, була видима для солдатів безглуздість довгої війни, партизанські дії комуністів, серед військовослужбовців масово поширилася наркоманія.

27 січня 1973 року була підписана Паризька мирна угода, за якою американські війська залишали В»єтнам. (До цього часу всі сухопутні бойові частини вже були виведені, і в країні залишалося менше 100 тисяч американців. Виконуючи підписану угоду, 29 березня того ж року США завершили виведення своїх військ з Південного В»єтнаму.

За час війни американці скинули на В»єтнам 6727084 тонн бомб (у 2,5 разів більше, ніж на Німеччину у ході II Світової війни). В»єтнамська війна стала першою війною, в якій масово застосовувалися зенітні ракети і надзвукові бойові літаки. Американська авіація розпорошувала над джунглями В»єтнаму гербіциди з метою знищення рослинності. Ґрунт і рослинність в місцях розпилення досі містить підвищені концентрації речовин, шкідливих для здоров»я людини. Масово застосовувався напалм.

З боку США у ході війни загинули, пропали безвісти, померли від ран і хвороб 58 тисяч осіб. Число американських ветеранів, які покінчили життя самогубством після війни, оцінюється у 100-150 тисяч осіб. У Південному В»єтнамі загинуло близько 250 тисяч людей, близько мільйона поранені. З боку Північного В»єтнаму і В’єтконга загинули більше мільйона військових. За час війни на території В»єтнаму загинули близько двох мільйонів мирних жителів.

Цікаво, що в ході В»єтнамської війни армія США втрачала один вертоліт на 18 000 бойових вильотів, що є абсолютним світовим рекордом. Для порівняння, під час Першої чеченської війни Росія втрачала один вертоліт на 1400 бойових вильотів.