Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

15 лютого 2016
Переглядів: 20 276
Коментарів: 0
Версія для друку
День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Відповідно до Указу Президента України від 11.02. 2004 р., 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Цей день не випадковий. Він приурочений до річниці виведення військ СРСР з Афганістану.

З 1979 р. До 1989 р. близько ста п'ятдесяти тисяч українців пройшли через горнило «афганської війни». 290 українців не повернулися з Афганістану, 62 - вважаються зниклими безвісти або потрапили в полон. Отримали поранення більш ніж 8 тисяч українців, 4 687 з них повернулися до рідних домівок інвалідами.

Вшановують в Україні і всіх тих, хто брав участь в інших війнах. Зараз у Збройних силах України служить близько 2 тисяч офіцерів і прапорщиків, які брали участь в афганській війні, близько 20 тисяч військовослужбовців, які виконували інтернаціональний обов'язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В'єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших "гарячих точках.

Но на ниві економічних успіхів у справі оснащення чужих армій держава найчастіше забуває про героїзм українців, які воювали за межами батьківщини.

Мова йде про досить нечисленної категорії українського військового резерву, що має досвід ведення воєн. Але для будь-якої, навіть самої миролюбної країни, саме ці люди є головною надією держави при оголошенні військового положення і мобілізації.

Наймолодший за віком резерв найбільш високої, бойової якості підготовки був накопичений Україною саме за період незалежності. Зараз у нього входять 33 тис. військовослужбовців Збройних Сил, декілька тисяч службовців підрозділів МВС і спеціальних служб, які брали участь в зарубіжних миротворчих місіях. Є і більш старе покоління українського бойового резерву, що налічує ні багато, ні мало 330 тис. чоловік. Велику частину цього резерву складають ветерани війни СРСР проти Афганістану - їх майже 160 тис. чоловік. Окремий, найстаріший ешелон ветеранів бойових дій, - військові фахівці з досвідом ведення операцій у В'єтнамі, Сирії, Анголі, Мозамбіку та Єгипті. У додаток до цих категорій ветеранів йде досить чисельний контингент українських добровольців, які брали участь у війнах на території колишньої Югославії, в Придністров'ї, Абхазії і Чечні. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року в міжнародних миротворчих операціях взяли участь 37 тисяч військовослужбовців Збройних сил України. За весь цей час їх них загинуло 49 осіб.

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Але, незважаючи на заслуги «молодих ветеранів», увага до їх героїзму з боку держави довгі роки було практично нульовою. Рівно до початку минулого десятиліття - того періоду, коли Україна пережила першу в своїй сучасній історії загрозу ескалації прикордонного військового конфлікту. А до цього всі - від афганців до воювавших на Кавказі добровольців - змушені були продовжувати воювати. В першу чергу - проти громадської думки, наполегливо шукаючи сенс у минулих війнах і аналізуючи роль, зіграну в цих війнам українськими військовими.

Саме в 2003 році територіальна суперечка між Росією та Україною навколо острова Тузла в Керченській протоці, мало не обернулася воєнними сутичками між двома державами, не пішовши далі «авральних» спецоперацій прикордонників та позапланових навчань авіації. І саме після цього конфлікту українська влада почала приділяти бойовому резерву більше уваги. В кінці травня 2003 року був вперше відсвяткований перший Міжнародний день миротворця, а вже в 2004 році було прийнято рішення вшановувати українців-учасників бойових дій на державному рівні.

А далі українська держава пішла шляхом, уторованим іншими державами: як «молоді ветерани», так і старий резерв стали одним з головних провідників національних інтересів на території держав, де Україна вела бойові дії. В першу чергу, це пов'язано з тим, що Україна входить до десятки провідних світових експортерів зброї. І військово-промисловий комплекс щорічно як приносив, так і продовжує приносити Україні не менше грошей, ніж транзит газу або експорт мінеральних добрив.

Однак розвивати оборонний експорт можна тільки слідом за успішним розширенням ареалу зарубіжних миротворчих і військових місій. За останні роки українські військові побували в Грузії, Іраку, Македонії, Косово, Сьєрра-Леоне, Придністров'ї, Ефіопії, Лівані ... Але чи можна комплектувати особовий склад без згадок про героїзм їхніх попередників і збереження досвіду бойових ветеранів? У питанні формування українського бойового резерву збройові інтереси держави тісно переплелися з необхідністю створення справжнього міфу про українських захисників.

Через десять років «після Тузли», що змусила Україну почати вшановувати «молодих ветеранів», теза про національні інтереси країни, які представляють українські військові, все частіше знаходять відображення як у публічній, так і закулісній зовнішній політиці України. Адже якщо в якійсь гарячій точці планети з'являються українські миротворці, військові фахівці або добровольці, значить, вони представляють українські національні інтереси. І саме наявність цих інтересів, а не будь-які інші символи суверенітету, доводять світові, що існує і розвивається держава під ім'ям Україна, а не чийсь однойменний протекторат, домініон або залежна територія.

Так вшануємо українців, які загинули під час воєн і конфліктів на територіях 16 країн світу.


Відео по темі:

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.