Антиснайпер: робота під грифом «таємно»

 Антиснайпер: робота під грифом «таємно»

Антиснайпер: робота під грифом «таємно»

В лице їх знають тільки колеги. Якщо вони іноді й потрапляють в об’єктиви фотоапаратів або відеокамер всюдисущих журналістів, то їхні обличчя все одно залишаються невпізнаними за чорними масками. Вони — це бійці елітної антиснайперскої команди, головне завдання якої, згідно з наказами та керівними документами, «не допустити замаху на об’єкт, що охороняється». Їхня робота — таємниця за сімома печатками. І вони не люблять про неї говорити. А якщо щось і розповідають, то тільки в загальних рисах. Без деталей. Без прізвищ і місця дії.

— Наша робота починається задовго до того, як ми піднімаємося на дахи будинків, щоб охороняти вищих керівників країни, що беруть участь у масових заходах. У найзагальніших рисах це виглядає наступним чином. Коли стає відомим місце чергової зустрічі президента або прем’єр-міністра з народом, оперативні співробітники спецслужб досліджують дану територію. При цьому виявляються найбільш зручні для нас позиції. Як правило, це найвищі будови. Ми діємо за принципом війни в горах — хто вищий, той сильніший. Також обстежуються ті місця, які можуть підійти для зловмисників. З мешканцями «снайпероудобних» квартир проводиться оперативна робота на предмет виявлення тих, хто потенційно може брати участь у замаху або використовуватися, що називається, навмання. Паралельно працюють аналітики, прораховуючи можливі варіанти розвитку подій і обчислюючи тих, хто міг би організувати замах.
З отриманих матеріалів вимальовується картина з уразливими місцями, потенційно небезпечними напрямами і можливими секторами стрільби. Робиться схема зі спеціальними відмітками, де вказані передбачувані «зони особливої уваги» для нашої команди. Крім того, нам передають фото тих осіб, чия поява на заході обіцяє великі неприємності. Звичайно, вбивати їх посеред натовпу — небажаний крайній варіант, але кожен з нас, побачивши «супротивника» у приціл або в бінокль, може по рації навести на нього оперативників. Вивчивши схему, ми, що називається, без нічого вибираємося на рекогносцировку місцевості, визначаємо свої майбутні позиції і придивляємося до снайперонебезпечних місць. Все це робиться таємно, без залучення уваги громадян.

У день «ікс» проводиться додатковий інструктаж, і команда виїжджає на місце задовго до початку заходу. Враховуючи підвищений інтерес нашого народу до всього незвичайного, що відбувається у дворі, на вулиці або на площі, доводиться вдаватися до різних хитрощів. Наприклад, зброю ми вкрай рідко переносимо у відкритому вигляді. Зазвичай використовуємо спеціальні сумки. На себе надягаємо непримітні комбінезони. З жителями верхніх поверхів заздалегідь проводяться профілактичні заходи, щоб у розпал операції вони не зірвали нам роботу викликом по наші душі співробітників правоохоронних органів.

Антиснайперська команда завжди розбивається на пари. Це дозволяє за довгі години спостереження одному трохи відпочити, в той час як інший веде спостереження у посиленому режимі. Відпочити — це, звичайно, голосно сказано. Відпочити — це всього лише означає, що можна ненадовго відвести погляд у бік від закріпленого за тобою сектора. В цей же час можна зробити спеціальну вправу — кілька разів міцно заплющити очі на 3-5 секунд, а потім потримати очі відкритими всі ті ж 3-5 секунд. Зміцнює м’язи повік і покращує кровообіг очей.

Основне завдання антиснайпера — спостереження, спостереження і ще раз спостереження. При цьому до всього, що знаходиться у твоєму секторі, слід ставитися з підозрою. В ідеалі потрібно намагатися уявити себе на місці супротивника — а що я б зробив, перебуваючи «на тій стороні»?! Тоді починаєш гостріше сприймати і темне горище на протилежному будинку, і не по погоді відкрите вікно на верхньому поверсі сусідньої висотки, і машину внизу, водій якої вперто хоче проїхати через оточення саме у той час, коли об’єкт, що охороняється, висувається на місце проведення заходу. Ти доповідаєш командирові про все це і через лічені хвилини дізнаєшся, що горище вже оглянуте, бачиш, що вікно квапливо закрилося, а наполегливого автолюбителя разом з машиною забрали для вивчення.

І ось з’являється «об’єкт», який ми захищаємо. З тієї секунди, як він покидає броньований автомобіль, наша увага потроюється, якщо не подесятеряється. Тепер ти ділиш свій сектор на ділянки, рівні полю зору оптичного прицілу, і досліджуєш їх повільно і ретельно.

Пам’ятаю, одного разу був такий випадок. Лежу, спостерігаю. І раптом бачу, що вікно у будинку навпроти повільно відкрилося і в ньому щось блиснуло. Бінокль? Точно, він! Хапаю рацію, щоб доповісти про зміну в обстановці і в останній момент помічаю, що бінокль тримає хлопчина років десяти. Ну, пацан, знайшов ти час «нуль першого» роздивлятися! Який же ти допитливий!.. І в цей час ззаду до нього підбігає, напевно, батько, віднімає оптику і зачиняє вікно. Так, думаю, давненько біноклі не траплялися у такій ситуації, та ще й на найзручнішій ділянці для стрільби…

Або ще було діло. У натовпі звернув увагу на людину з білим згортком. З одного боку, раз пройшов через оточення, значить, все з ним в порядку. А з іншого, вже якось дуже цілеспрямовано він рухається до головної трибуни. Повідомляю по рації і ловлю його на приціл. Прикидаю, що поки він знаходиться досить далеко від першої особи держави, і навіть якщо спробує, то не докине до нього свою ношу. Та й я йому не дозволю це зробити, була команда! І раптом бачу, як до нього, немов криголами, через людське море пробилися відразу кілька непримітних співробітників і, підхопивши під білі ручки, повели до однієї з машин. Все це відбулося настільки швидко, що народ, слухаючи «об’єкту», навіть нічого і не помітив. Пізніше з’ясувалося, що це був керівник одного з громадських рухів. А білий згорток в його руках — плакати із зображенням «нуль першого», які він хотів роздати своїм активістам, що стояли у натовпі…

Робота антиснайпера закінчується, коли «об’єкт» сідає в машину і їде. Все! Далі вже не ми за нього відповідаємо. Наша команда свої функції виконала. Головне тепер — піти непомітно…

admin

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

[an error occurred while processing the directive]