Stratfor: геополітичний прогноз на 2013 рік. Афганістан, Індія і Пакистан

Вихід США з Афганістану

Напередодні виведення у 2014 році збройних сил США з Афганістану посилюються тенденції в супутніх цьому консультаціях, які передбачають участь Талібану у майбутньому уряді. Таліби можуть піти на демонстрацію своїх організаційних можливостей, щоб підкреслити свою роль у політиці. В залежності від ходу консультацій, Талібан може заснувати легальну політичну організацію, яка представлятиме муллу Омара у майбутніх переговорах з приводу розподілу влади.

Сполучені Штати можуть піти на поступки у визнанні політичного статусу талібів і використовувати зростаючий інтерес руху у залученні міжнародних інвестицій, щоб отримати гарантії нейтралізації впливу міжнародних джихадистів. У той же час США сконцентруються на пошуку заміни нинішньому президентові Афганістану Хаміду Карзаю, щоб ще більше контролювати Талібан.

Південна Азія

Переговорам цього року заважатимуть численні перешкоди. Очікується сплеск насильства — як в результаті офіційно санкціонованих атак на терористів, призначених для отримання переваги за столом переговорів, так і нападів Талібану в союзі з Аль-Каїдою по обидві сторони афгано-пакистанського кордону. Крім того, в Пакистані починається рік виборів: парламентські вибори, заплановані на 2013 рік, повинні вперше привести до обрання демократичного уряду і мирну передачу влади з рук старого уряду.

До кінця року Пакистан очікують також перестановки у військовому керівництві. Швидше за все, під час передачі влади баланс сил у цивільній і військовій сферах буде підтримуватися і, отже, ніяких серйозних змін у внутрішній і зовнішній політиці Пакистану не слід очікувати. Нове військове керівництво вже веде переговори з США з приводу врегулювання в Афганістані. Але складність переговорів і політичні інтереси у передвиборний період дозволять Ісламабаду піднімати більш гострі питання, особливо враховуючи те, що Пакистан намагається контролювати внутрішню збройну опозицію, яка виступає проти переговорів.

Намір Вашингтона скоротити свою присутність у регіоні спровокує регіональних гравців спробувати заповнити виниклу порожнечу. Пакистан збільшить співпрацю з Росією, Середньою Азією та Іраном, щоб бути готовим до «постамериканського» Афганістану.

Індія, розділяючи регіональну заклопотаність з приводу розповзання войовничих ісламістів з території Афганістану, також почне приділяти більше уваги цим регіональним гравцям, щоб хоча б зберегти свою досі обмежену економічну і дипломатичну присутність в регіоні і захистити себе від неминучого зростання нестабільності, що походить з Південно-Західної Азії.

Індія і Пакистан, як і раніше, з побоюванням ставляться один до одного, але вони почнуть повільний процес нормалізації відносин, щоб бути в курсі планів один одного з приводу Афганістану і запобігання росту напруженості.

Балансуюча Індія

Індія також зверне свою увагу на Схід, де Сполучені Штати по-тихому намагаються сформувати коаліцію зі своїх регіональних союзників, щоб зберегти контроль над Китаєм в Індо-Тихоокеанському басейні. Зокрема, одна з головних політичних битв за перерозподіл впливу в регіоні відбудеться в М’янмі.

Індія уникатиме формального блокування, але знайде спільну мову з Японією, Австралією та Південно-Східною Азією, що дозволить Японії розширити свою економічну, політичну й оборонну присутність в регіоні. Індія не бажає конфронтації з Китаєм, а також не хоче бути втягнутою у зовнішню політику США в регіоні, коли справа дійде до таких проблем, як Китай та Іран. Як і Пакистан, Індія витратить деяку кількість ресурсів на дипломатичному фронті для нормалізації своїх відносин з Пекіном.

В очах індійської громадськості проблеми уповільнення економічного зростання країни та збільшення потреби в енергії є більш пріоритетними, ніж проблеми зовнішньої політики. Як тільки опозиція спробує об’єднатися під новим керівництвом перед виборами 2014 року, вона відразу ж почне змагатися на регіональному рівні з правлячою меншістю з Об’єднаного прогресивного альянсу в рамках підготовки до виборів.