Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Банкрутство харківського «Заводу імені Малишева»: кому це вигідно?

23 листопада 2012
Переглядів: 2 062
Коментарів: 0
Версія для друку
Банкрутство харківського «Заводу імені Малишева»: кому це вигідно?


На початку листопада поточного року українськими судами була запущена процедура банкрутства підприємства, яке є одним з найбільших виробників військової техніки у всьому СНД - харківського «Заводу імені Малишева». Подібним діям, на думку експертів, існує декілька пояснень. По-перше, має сенс говорити про те, що Україна наважилася на вивід стратегічних підприємств з під безпосереднього державного контролю. По-друге, також можна говорити про те, що концерн «Укроборонпром», якому дане підприємство належить, намагається таким чином вирішити свої фінансові проблеми. Якщо має місце бути друга версія, то позов підрядника «Заводу імені Малишева», яким виступає Львівський бронетанковий завод, і якому підприємство заборгувало близько 75 мільйонів доларів, можна вважати просто приводом для того, щоб запустити процедуру банкрутства. Як події розвиватимуться надалі, поки не зовсім зрозуміло. На думку частини експертів, завод буде переданий приватному власнику, а на переконання іншої частини - процедура приватизації неможлива в силу певних об"єктивних причин.

Перша версія частково підтверджується деякими українськими друкованими виданнями, які в якості доказів спроможності цієї версії наводять слова Петра Порошенка (міністра економічного розвитку і торгівлі), який близько місяця тому зробив заяву про те, що підприємства оборонної промисловості повинні бути приватизовані. Серед цих підприємств міністр назвав і «Завод імені Малишева».

Однак подібну ініціативу не підтримали в уряді. Так, за словами експерта з питань безпеки Олексія Іжака, заборгованість перед Львівським підприємством дійсно існує, але говорити з великою часткою впевненості про час її виникнення не можна. Дане підприємство всього лише виконувало ремонтні роботи і модернізацію танків, проте головним виконавцем був харківський завод. У той же час, «Завод імені Малишева» не отримує ніяких значних дивідендів від експорту військової техніки. Останній масштабний контракт, який виконувало підприємство, були поставки танків в Пакистан в 90-х роках. Основне замовлення в даний час зводиться до модернізації танків «Булат» для української армії, а також поставки моторно-трансмісійних частин для Китаю, Пакистану та Єгипту. Постачання БТР-4 до Іраку проводилося до останнього часу Конструкторським бюро імені Морозова, а підготовка серійного виробництва даної техніки на харківському заводі була проведена лише в поточному році. Крім цього, певні проблеми існують і в плані поставок «Оплотів» в Таїланд, які пов"язані, в першу чергу, з тим, що для серійного виробництва техніки потужностей підприємства не вистачає.

Всі ці фінансові проблеми, за словами А.Іжака, призвели до того, що концерн «Укроборонпром» робив спроби провести закон про списання боргів підприємств «оборонки», проте ця ініціатива не знайшла підтримки. Концерн, як зазначає експерт, за минулий рік заробив понад 1,5 мільярда доларів, таким чином, цілком міг вирішити проблеми збиткових підприємств самостійно. Разом з тим, у 2012 році було прийнято кілька законів про списання боргів, а також про надання пільг і субсидій, в тому числі і харківському заводу. Ці кошти були використані для погашення заборгованостей по заробітній платі. Але підготувати серійне виробництво танків «Оплот» грошей вже не вистачає. А адже перспективи для заводу в даному напрямку дуже непогані - був підписаний контракт на постачання цих танків до Таїланду, крім того, продовжено контракт на поставку в Ірак БТР-4. Портфель замовлень «Заводу імені Малишева» в даний час оцінюється в 3 мільярди гривень. І тільки відсутність грошей гальмує весь процес.

Олексій Іжак також зазначив, що за період новітньої історії заводу процедура банкрутства розпочата вже в сьомий раз. Тому можна з упевненістю говорити про те, що український уряд не допустить, щоб приватизація була проведена за копійки і тим більше, щоб завод в майбутньому був розпроданий по частинах. Дане підприємство занадто важливо для України. В даний час відносно харківського заводу зберігається державна заборона на приватизацію. Норми чинного законодавства припускають, що в ході проведення процедури банкрутства до підприємства не можна застосовувати процедури ліквідації або санації. Крім того, концерн «Укроборонпром» заявив про те, що має намір в 2013 році забезпечити беззбитковість підприємства. Таким чином, вся процедура банкрутства виглядає як спосіб відновити платоспроможність заводу.

Приватизація підприємств оборонної промисловості - це вельми звичайна справа в світовій практиці, і нічого страшного чи ганебного в цьому немає. Але що стосується заводу імені Малишева, то, на думку Іжака, про це мови поки немає. Усі зусилля спрямовані на оздоровлення фінансового становища підприємства, а процедура банкрутства була обрана в якості інструменту тільки тому, що ні у держави, ні у концерну в даний час немає необхідних коштів для погашення заборгованостей.

Подібні твердження можна почути і з вуст військового експерта, колишнього військового Олександра Маначинського, який впевнений в тому, що вся проблема виникла через недостатній контроль і фінансування держави. Він вкрай негативно ставиться до процесу приватизації оборонних підприємств, кажучи про те, що в даний час в країні ще не існує жодного приватного оборонного підприємства, яке могло б продемонструвати великі успіхи. Експерт наводить як приклади миколаївські суднобудівні верфі, які були приватизовані, однак замість розвитку поступово занепадають.

Щодо процедури банкрутства - полковник у відставці говорить про те, що в силу наявності значних контрактів на експорт техніки дана ситуація виглядає не дуже переконливо, тому як підприємство це державне і в разі виконання зобов"язань за контрактами воно повинно приносити прибуток. Тому Маначинський переконаний, що підприємства оборонної промисловості, тим більше таке потужне підприємство, як харківський завод імені Малишева, повинні мати підтримку держави. Це не тільки має великий вплив безпосередньо на статус держави, але є показником його реальних економічних можливостей і здатне вплинути на розвиток партнерських відносин.

Потрібно сказати кілька слів і про те, що в приватизації харківського оборонного підприємства вкрай зацікавлені підприємці. Як відомо, міністр Порошенко контролює підприємство «Ленінська кузня», яке будує військові катери. Але Порошенко далеко не єдиний підприємець, який претендуватиме на харківський завод. Дуже навіть можливо і поява зовнішніх інвесторів.

«Завод імені Малишева», крім виробництва великого асортименту військової техніки, включаючи танки Т-84 «Оплот», БТР-4, БТР-3У, «Дозор-Б», займається також виробництвом обладнання для нафтогазової та вугледобувної промисловості, продукції транспортного і важкого машинобудування. Саме це і робить підприємство привабливим в очах потенційних інвесторів і українських олігархів.

Однак навіть у тому випадку, якщо частина потужностей «Заводу імені Малишева» буде переорієнтована на випуск продукції невійськового значення, - це далеко не основна проблема. Збільшення асортименту виробленої продукції за рахунок збільшення виробничих обсягів та орієнтація на виробництво мирних товарів - це досить поширена практика, яка тільки сприяє підвищенню ефективності підприємства. Але це відбувається тільки в тому випадку, якщо підприємство перебуває під контролем держави. Коли ж воно передано в приватне володіння, не варто думати, що це підприємство буде відразу ж приносити прибуток, буде активно розвиватися і підвищувати ефективність виробництва. В першу чергу, для того, щоб розрахуватися з боргами, будуть потрібні серйозні грошові вливання, потім провести модернізацію виробництва, забезпечити нові робочі місця і укласти нові контракти. Таким чином, в результаті може вийти так, що підприємство, яке знаходилося в процесі банкрутства, після передачі в приватне володіння, стане ще менш ефективним.

У той же час, не можна говорити про те, що приватне підприємництво не зможе налагодити ефективну роботу оборонних підприємств. Існує досить багато прикладів того, як оборонні підприємства, передані в приватні руки, успішно функціонують. На жаль, практично всі ці підприємства - західні: німецька компанія «Krauss-Maffei Wegmann», американська «Chrysler Group LLC», англійська «BAE Systems plc», французький концерн «GIAT Industries». Всі ці підприємства виготовляють якісну техніку, маючи налагоджену мережу постачальників і взаємодіючи з держструктурами. Але не варто забувати про те, що економіка країн, в яких знаходяться ці підприємства, розвивається в умовах здорового ринку, чого в Україні не існує. Більше того, коли він з"явиться і почне розвиватися, невідомо.

Таким чином, в даний час для «Заводу імені Малишева» існує два шляхи вирішення проблеми. Якщо концерн «Укроборонпром» зуміє вирішити всі фінансові проблеми підприємства і налагодити серійне виробництво військової техніки, це дасть можливість заводу великі перспективи для подальшого розвитку і укладання нових контрактів. Якщо ж підприємство буде приватизовано, то його розвиток буде залежати від ефективності фінансового оздоровлення та налагодження серійного випуску БТР-4 і танків «Оплот». Але в той же час, приватизація стане причиною необхідності внесення законодавчих змін та призведе до реструктуризації «Укроборонпрому».

Оцінкою майна називається процес визначення вартості майна та майнових прав на дату оцінки відповідно до процедури, встановленої нормативно-правовими актами. У більшості випадків http://orientyr-reforma.te.ua/ (оцінка майна) необхідна у відповідності з Законом України про оцінку майна. Експертна оцінка проводиться у багатьох випадках, однак звичайна людина стикається з оцінкою в основному в декількох випадках: коли купує майно, за рішенням суду або при оцінці збитку, нанесеного майну. Дуже часто незалежна експертна оцінка буває затребувана банками при видачі кредитів. Також незалежна http://orientyr-reforma.te.ua/ часто буває затребувана страховими компаніями у випадку, якщо майно було пошкоджено (наприклад, якщо автомобіль постраждав в ДТП) або за рішенням суду (якщо відбувається розділ майна або визначення збитку, нанесеного майну).


Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.