Український авіапром на світовому ринку: успіхи і перспективи

27 вересня в Києві відкриється 8-й Міжнародний авіаційно-космічний салон «АВІАСВІТ-ХХІ». У переддень відкриття авіасалону Міжнародна громадська організація «Академія безпеки відкритого суспільства» презентувала книгу «Синдикат: збройовий бізнес.ua», в основу якої був покладений аналіз фактичних даних, представлених у відкритих джерелах, загальносвітовий і української ситуації в оборонній галузі, а також поставок ОВТ в 2005-2011 рр..

Зокрема, зібравши фактичний матеріал і базуючись на даних Державної служби експортного контролю України та Регістру ООН зі звичайних озброєнь за 2005-2011 рр.., аналітики Академії встановили: незважаючи на те, що Україну вважають однією з дев’яти країн світу, що володіють повним циклом виробництва військово -транспортних і транспортних літаків, за останні сім років експорт авіаційної техніки базувався, в основному, на продажу «б/у-шних» літаків і вертольотів. При цьому Україні вдалося експортувати в 2005-2011 рр.. 223 одиниці військової авіатехніки (літаків і вертольотів) і 50 БПЛА БР-3 «Рейс».

Проведений аналіз поставок бойових і навчальних літаків різних типів, а також військово-транспортних машин за останні сім років (2005-2011 рр..) Вказує, що в даний період було експортовано 182 одиниці техніки. Зокрема в 2005 р. передано 28 літаків (12 в Ємен, 4 в Білорусь, по три у В’єтнам, Великобританію та Естонію, 2 в Словаччину і 1 в Чехію); у 2006 р. — 55 (17 в Азербайджан, 12 у Ємен , 6 в Білорусь, 5 до В’єтнаму, 4 в Шрі-Ланку, 3 в США, 2 в Великобританію, по одному в Естонію, Литву, Нову Зеландію, ПАР, Чехію та Уганду); у 2007 р. — 54 (Ємен — 23 , Азербайджан — 9, Грузія — 8, Екваторіальна Гвінея — 4, США і Австралія — по 3, Словаччина — 2, Китай і Молдова — по одному); у 2008 р. — 15 (Естонія — 7, США і Чад — по 3 , Конго і ПАР — по одному); 2009 р. — 12 (Екваторіальна Гвінея — 4, Латвія — 3, Єгипет, Азербайджан, Пакистан, США і Чад — по одному); 2010 р. — 13 (Латвія — 4, Вірменія, Чад і Естонія — по 2, Єгипет, Пакистан і Великобританія — по одному); у 2011 р. — 5 (два в Вірменію та по одному в Азербайджан, Естонію і Судан).

При цьому експерти Академії звертають увагу на те, що пік поставок техніки припадав на 2006-2007 рр.. і був забезпечений в основному за рахунок поставок в Азербайджан і Ємен, тоді як у наступні роки кількість експортованих літаків щорічно зменшувалася і досягло 5 машин в 2011 р.

Найбільш активно в цей період Україна експортувала L-39. Було продано 91 L-39 або 50% всіх експортованих літаків. У 2005 р. експортовано 23 L-39 (12 в Ємен, 4 в Білорусь, 3 до Великобританії, 2 в Словаччину, по одному в Естонію і Чехію), з яких 5 літаків були демілітаризовані. У 2006 р. продано 29 машин. З них 12 в Азербайджан, 6 в Білорусь, по два в Ємен, США і Великобританію, по одному в Естонію, Литву, Нову Зеландію, ПАР і Чехію. У 2007 р. Україна поставила 17 L-39: 8 до Грузії, 3 в Австралію, по два в США, Словаччину та Екваторіальну Гвінею. У 2008 р. було продано 8 машин (7 в Естонію і одну в ПАР), в 2009 р. — 3 L-39 в Латвію. У 2010 р. було поставлено 9 літаків: Латвії 4, Вірменії та Естонії по два, Великобританії один. У 2011 р. таких літаків було продано 2 і обидва — Вірменії. При вартості одного L-39 в $ 200-300 тис. (а при проведенні ремонту літака і двигуна — до $ 400 тис.) можна припустити загальну вартість даних поставок на рівні $ 18-36 млн.

Друге місце, за наведеними у книзі «Синдикат: збройовий бізнес.ua» даними, у рейтингу українських авіапродаж зайняв МіГ-21 (продано 22 машини: у 2007 — 17, у 2006 — 5), що склало 12,1% всіх проданих літаків , третє — Су-22 і МіГ-29 (по 20 або по 11%). Далі за популярністю: Су-25 (12 або 6,6%), МіГ-27 (4), Іл-78 (3), Ан-74, Ан-72, Ан-12 і Су-27УБ (по 2), Су-24, МіГ-23МЛД (по 1), які всі разом займають 9,3% українського експорту літаків.

Як зазначено в книзі «Синдикат: збройовий бізнес.ua», частка літаків власного виробництва в номенклатурі продукції, що експортується в 2005-2011 рр.. авіатехніки дуже мала. Зокрема, було передано тільки 6 літаків марки «Ан». Таким чином на них припало лише 3,3% всіх продажів 2005-2011 рр.., Коли як решта техніки це учбово-бойові літаки чеського виробництва, винищувачі і літаки-заправники, які в Україні не виробляються.

Найбільш активно Україна експортувала авіатехніку на ринок СНД. Країнам колишнього СРСР було продана 51 авіа-машина, що склало 28,1% усіх експортованих літаків (28 в Азербайджан, 10 в Білорусь, 8 в Грузію, 4 до Вірменії і один в Молдову) і 50 БПЛА БР-3 «Рейс» (Білорусь) .Друге місце зайняв ринок Близького Сходу (47, всі Ємен, або 25,8% всього експорту літаків в 2005-2011 рр..), Третє — Європи (34 машини або 18,7%: 14 до Естонії, 7 в Латвію, 6 в Великобританію, 4 в Словаччину, 2 в Чехію і 1 в Литву). Далі слідують: країни Африки (21 або 11,5%: 8 до Екваторіальної Гвінеї, 6 в Чад, по 2 в ПАР і Єгипет, по одному в Уганду, Судан і Конго), Азії (15 або 8,2%, з яких 8 до В’єтнаму, 4 в Шрі-Ланку, 2 в Пакистан і один в Китай), США (10 або 5,5%) та Австралія і Нова Зеландія (4 або 2,2%: 3 в Австралію і один в Нову Зеландію) .

На думку аналітиків Академії, даний регіональний розподіл поставок пов’язано в першу чергу з особливостями експортованої номенклатури літаків і зацікавленістю країн, що раніше входили до СРСР, в поповненні своїх авіапарків порівняно недорогими добре відомими за роки експлуатації типами літаків.

Як зазначено в книзі, в середньостроковій перспективі Україна спробує утримати «планку» по реалізації «б/у-шної» авіатехніки, тим більше що значна її частина протягом 2-3 найближчих років буде виводитися з арсеналів Міноборони. Але ресурс цієї техніки вже значно «пошарпаний», відновлювати і збувати її все складніше.

Експерти відзначають, що у зв’язку з низькою часткою в загальному експорті літаків, розробки та виробництва України, необхідно посилити просування літаків марки «Ан» на внутрішньому і зовнішньому ринку в першу чергу за рахунок відносно нових версій літаків. При цьому експерти відзначають необхідність посилення лобіювання на зовнішньополітичній арені інтересів українських авіабудівників і включення в спільні проекти з провідними країнами імпортерами та експортерами ОВТ, в першу чергу — Росією та Індією. Також посиленню позицій українських літаків сприяло б створення умов для поступової заміни парків працюють в Україні авіакомпаній на літаки марки «Ан».

На відміну від літаків, Україна не експортує вертольоти власного виробництва. Тим не менше, якщо судити по звітам, розміщеним на офіційному сайті Державної служби експортного контролю України, в 2005-2011 рр.. Україні вдалося продати 41 вертоліт (34 Мі-24 і 7 Мі-8).Видання наводить наступні дані: в 2005 р. було ескортували 12 вертольотів (8 в Грузію, 2 в Латвію, по 1 в Литву і Конго); у 2007 — 4 (по два в Чад і Екваторіальну Гвінею); у 2008 — 5 (3 в Нігерію і 2 в Чад); у 2009 р. — 13 (11 в Азербайджан і 2 ОАЕ); у 2010 — 5 (Конго — 4 і один в Азербайджан); а в 2011 р. — 2 (в ЦАР). При цьому в 2006 р. вертольоти взагалі не експортувалися. Зниження поставок пов’язано як з наявністю на ринку великої кількості даних машин, так і зі складнощами доведення їх до продажного стану через відсутність достатньої кількості запасних частин для вертольотів.

Щодо регіонів експорту вертольотів (табл. 4), то найбільш активно Україна експортувала їх у країни СНД (20 одиниць або 48,7% всіх експортованих Україною в 2005-2011 рр..

Вертольотів). При цьому поставки здійснювалися до Азербайджану (12) і Грузію (8). На другому місці країни Африки (16 або 39,1%): Конго закупило 5 машин, Чад — 4, Нігерія — 3 і Екваторіальна Гвінея та Центральноафриканська Республіка — по 2. Три вертольоти було поставлено до Європи (2 в Латвію і один в Литву), 2 вертольоти продані в ОАЕ.

Відзначимо, що згодом можливе збільшення кількості експортованих вертольотів за рахунок продажу модернізованих машин. Зокрема, ВАТ «Мотор Січ», яке в 2011 р. на Вінницькому авіаційному заводі почало виконувати роботи по заміні двигунів вертольотів Мі-2, вже зараз нарівні із проведенням модернізації та ремонту машин в інтересах інозамовниками пропонує їх поставку в стандартній комплектації після їх капітального ремонту. При цьому ще на початку реалізації проекту компанія визначила ринками збуту Україну, СНД і країни Африки, що може підвищити рівень експорту України авіатехніки.

З повним текстом дослідження по постачаннях Україною озброєнь і військової техніки, а також проведенням модернізації різних видів ОВТ можна ознайомитися в книзі «Синдикат: збройовий бізнес.ua».

admin

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

[an error occurred while processing the directive]