Реєстрація Увійти
Вхід на сайт

Москітний флот і перспективи розвитку ВМСУ як варіант асиметричної відповіді силам агресора

19 червня 2017
Переглядів: 849
Коментарів: 0
Версія для друку
Москітний флот і перспективи розвитку ВМСУ як варіант асиметричної відповіді силам агресора

З моменту початку російської агресії і втрати значної частини нашого флоту, серед командного складу не вщухають суперечки щодо концепції відродження Військово-морських сил. Яким повинен бути флот в умовах війни і хронічної нестачі фінансування? Концепцію швидкого і відносно дешевого «москітного флоту» представив у своїй статті Андрій Риженко, капітан 1 рангу, заступник начальника штабу командування ВМСУ з питань євроатлантичної інтеграції.

Після виходу з окупованого Криму ми практично відразу почали роботу з відновлення та розвитку ВМС України. В цілому з 2014 року ВМСУ значно наростили війська берегової оборони, що дозволило створити рубежі захисту узбережжя і виконувати завдання в АТО з оборони Маріуполя. У 2016 році перші підрозділи берегової оборони були переміщені в пункти постійної дислокації на узбережжі Азовського моря. Крім того, ми підняли на крило морську авіацію, яка щодня виконує бойові завдання. Також в наших ВМС була відновлена система підготовки та військової освіти особового складу всіх категорій тактичної ланки.

Але найбільшою проблемою залишаються бойові можливості надводних сил, оскільки найбільш боєздатні кораблі були захоплені РФ і знаходяться в Криму. Чисельність плавскладу становить всього 6% від загальної кількості військовослужбовців Військово-морських сил.

Хотів би довести погляди на реформування Військово-морських сил України в напрямку відновлення надводного флоту.

Концептуальним рішенням цієї проблеми є створення «москітного флоту» - швидких, маневрених і малопомітних катерів, які здатні діяти в ближній морській зоні, знищувати надводні кораблі і підводні човни противника, охороняти важливі об'єкти морської інфраструктури, бази і порти, забезпечувати рейдові і спеціальні дії морської піхоти і сил спеціальних операцій, вести протимінні дії.

В умовах існуючих загроз і наявного фінансового ресурсу, цей варіант є найдієвішою «асиметричною» відповіддю значно переважаючим силам агресора.
«Москіти» повинні діяти в прибережних водах (до 100 миль). Вони відносно дешеві (одна платформа - 2-15% від вартості кораблів класів «корвет» і «фрегат»), діють раптово, достатньо озброєні, володіють потрібною швидкістю і здатні тримати супротивника в постійній напрузі.

Рис.1. Найвідоміший «москіт» - торпедний катер PT-109, яким командував Джон Кеннеді в 1943-44 роках

У найближчі чотири роки ядром надводних сил ВМСУ повинні стати три основних типи платформ «москітів»: пошуково-ударні, патрульно-рейдові і протимінні, здатні виконувати завдання всіх типів морських операцій в прибережній зоні згідно Морської доктрини НАТО AJP-3.1 (рис. 2).

Рис.2. Типи платформ «москітного» флоту

Порівняння властивих принципів морських операцій (визначені в AJP-3.1) дозволяє зробити висновок, що під час дій в прибережних водах корвети і фрегати не мають значної переваги над меншими за розмірами катерами - «москітами», - і навіть навпаки.

Рис.3. Порівняння «класичного» і «москітного» флоту по принципам морських операцій

На рис. 4 наводиться порівняння окремих фінансових і часових показників будівництва та обслуговування катерів «москітного флоту» і кораблів «класичного флоту».

Рис.4. Порівняння фінансових і часових показників

Таким чином, в умовах обмеженого фінансового ресурсу і часу на будівництво або придбання надводних сил для дій в ближній морській зоні (що дуже актуально для України), чітко вимальовуються явні переваги катерів «москітного флоту» в порівнянні з «класичними» кораблями. З точки зору створення необхідного пакету сил, «москіти» швидші і дешевші в будівництві, вони мають більше бойових можливостей, і їх можна побудувати більше за однакові з «класичним флотом» кошти. Вони дешевші в експлуатації і обслуговуванні, у них більш гнучка логістика (з використанням цивільних сервісних центрів), є можливість їх доставки в райони бойових дій наземним транспортом. Крім того, вони вимагають не так багато особового складу.

Якщо говорити про операційні переваги - у «москітів» висока швидкість і маневреність, які дозволяють контролювати значно більші райони. Тактична група з декількох «москітів» застосовується по цілі з різних напрямків, що ускладнює дії противника. Модульність побудови та сучасне високотехнологічне озброєння дозволяють катерам бути багатофункціональними і виконувати практично весь спектр морських операцій, в першу чергу проти слабких сторін противника. Ну і врешті-решт, наявність значної кількості таких катерів змушує противника приймати контрзаходи і виснажує його економіку.

Вважаю, що майбутнє нашого флоту - в тісній кооперації українських суднобудівних підприємств з іноземними компаніями.

Малі броньовані артилерійські катери (МБАК) типу «Гюрза-М» можна сміливо віднести до «москітного» флоту, але з певними обмеженнями, в основному - через швидкість. Вони призначені для захисту портів, підтримки висадки і дій морської піхоти на березі. Показники мореплавства, живучості та озброєння кажуть, що районом їх застосування в перспективі стане Азовське море. Два таких катери вже є в складі ВМСУ, ще чотири будуються і очікуються до передачі нам влітку 2017 року. Також будуються два катери типу «Кентавр» для доставки підрозділів морської піхоти. Їх надходження також очікується в цьому році.

Дуже вражаючим прикладом патрульно-рейдової «москітної» платформи є катер турецького виробництва MRTP-24 (компанія JV «Jonca Onuk»). Катер завдовжки 24 метри, побудований з композитних матеріалів, має швидкість більше 50 вузлів, дальність плавання 500 миль, високу маневреність, бере на борт групу з 16 осіб (спецназівці, морські піхотинці, водолази, оглядова команда), має сучасне устаткування радіолокації, зв'язок, бойовий ракетно-артилерійський модуль для знищення морських і повітряних цілей, а також вогневої підтримки дій сил на березі.

Рис.5. Патрульно-рейдовий катер «MRTP-24»

Коштує він приблизно стільки ж, скільки катер типу «Гюрза-М», але за рахунок можливого перенесення технологій (будівництва за ліцензією) на вітчизняні підприємства, ціна може бути ще знижена.

Рис.6. Десантний катер CB90 (ззаду, праворуч) на навчаннях ВМС США

Іншим варіантом подібних платформ іноземних виробників є десантний катер CB90 виробництва Швеції (рис. 7). Цей катер здатний на високій швидкості (45 вузлів) доставити 21 бійця в район амфібійних або диверсійних операцій. Починаючи з 1990 року, для військово-морських сил семи різних країн світу побудовано понад 230 таких катерів (вартість одного - близько 5 млн євро).

Концепція катера СВ90 виявилася дуже вдалою - багато країн прийняли її за основу розробки власної платформи. Порівняння шведського катера СВ90 з розробленим в Україні катером «Кентавр» наведено на малюнку 8. На думку автора, дуже критичним для нашої платформи стане підтвердження (після побудови) заявленого показника швидкості.

Рис.7. Порівняння шведського CB90 з «Раптор» (РФ) і «Кентавр» (Україна)

Досвід ВМС іноземних держав (включаючи ВМС США) показує, що для дій з патрулювання річок і їх дельт ефективне використання і менших за розмірами (7-11 метрів) катерів типу RHIB (Rigged Hull Inflatable Boat). Їх швидкість перевищує 45 вузлів, кожен з них здатний доставляти 10-18 бійців сил спеціальних операцій або морської піхоти для патрульних, диверсійних і рейдових дій. Їх доступна ціна на ринку ($ 0,3-1.0 млн) і позитивний досвід експлуатації в ВМС України протягом останніх 8-10 років підтверджують доцільність їх розвитку.

Мал.8. Одинадцятиметровий (34 футовий) катер Sea Ark зі складу 421 морського експедиційного загону кораблів США на патрулюванні річки Йорк

Щодо пошуково-ударного типу «москітів», головним завданням яких є пошук і знищення надводних кораблів і підводних човнів супротивника, треба відзначити вітчизняний проект ракетного катера «Лань-М» (рис. 9), який буде нести ударне ракетне і протичовнове озброєння, артилерію 76 мм, зенітно-ракетний комплекс малої дальності. Практично катер має озброєння перспективного корвета проекту 58250, але коштує в 5-7 разів менше. При цьому його вартість (до $ 50 млн) можна ще скоротити, якщо замінити кормову (дуже цінну) 35-мм артилерійську систему.

Мал.9. Ракетний катер типу «Лань-М»

Сподіваємося на те, що проект буде повністю втілений у життя, як заплановано в найближчі 3-4 роки, особливо в питаннях його головного озброєння.

Наявний ресурс до 2020 року (близько 8 млрд гривень) дозволяє нам поповнити бойовий склад ВМС України приблизно 30 одиницями «москітного флоту». При цьому зазначеної суми вистачить лише для завершення будівництва одного корвета пр. 58250, вартість першого корпусу якого оцінюється в 325 млн євро.

Протимінні платформи займають окреме місце в будь-яких ВМС. Актуальність цієї бойової можливості дуже актуальна і для України. Прибережна частина Чорного моря все ще обіцяє численні вибухонебезпечні «подарунки» часів Першої та Другої світових воєн. Місяць тому це було підтверджено під час спільних протимінних маневрів рейдового тральщика U360 «Генічеськ» і кораблів постійно діючої протимінної групи ВМС НАТО. Технології гібридної війни розглядають мінну війну як дешевий і ефективний спосіб нейтралізації економіки і військового потенціалу противника.

Досвіду будівництва протимінних кораблів на вітчизняних підприємствах немає. З огляду на певний «дефіцит» і відносно високу вартість протимінних кораблів (80-110 млн євро) на ринку озброєнь, розвиток наших протимінних сил можна провести за рахунок модернізації існуючих платформ сучасними засобами пошуку, ідентифікації та знищення морських мін, а також закупівлі мобільних роботизованих систем для підрозділів підводно-диверсійного захисту портів і баз, з можливістю їх розгортання автомобільним транспортом. Такі пропозиції є за кордоном, вони зараз вивчаються, в тому числі і на умовах перспективи впровадження цих технологій в Україні.

Після створення «москітних» надводних сил для гарантованого захисту в прибережній зоні, після 2020 року можна буде розпочати наступний етап - побудову більших кораблів для дій у відкритому морі.

Хорошим і ефективним прикладом для України зі створення корабля «відкритого моря» є досвід ОАЕ, які недавно завершили будівництво корвета типу «Бейнунах» для своїх ВМС - вже шостого в серії. Ще 20-25 років тому ця країна взагалі не мала ніякого досвіду кораблебудування.

Мал.10. Корвет типу «Бейнунах» ВМС ОАЕ

Цей проект, завдяки грамотній державній політиці, був розроблений спільно з французькою компанією CMN (на базі Combatante BR70) і побудований на місцевому суднобудівному заводі підготовленими фахівцями. За розмірами це наш корвет «Тернопіль» (900 тон - 70 метрів), але набагато міцніший і сучасніший! До речі, його ціна - менше половини вартості корвета проекту 58250 (втричі більшого за водотоннажністю і кількості екіпажу), але при цьому зброї на «арабському скакуні» - не менше.

На завершення хочу сказати, що «москітний флот» - реалістичне і ефективне рішення для забезпечення постійної присутності ВМС України в морі для захисту національних інтересів. Є власні напрацювання, є бажання партнерів допомагати. Треба здійснювати зміни.




Автор: Андрій Риженко, капітан 1 рангу, заступник начальника штабу командування ВМСУ з питань євроатлантичної інтеграції

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.