Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Чи допоможуть армії офіцери запасу

6 червня 2017
Переглядів: 735
Коментарів: 0
Версія для друку
Чи допоможуть армії офіцери запасу

У Генеральному штабі назвали кількість офіцерів запасу, яких планується призвати на строкову службу протягом найближчого місяця. Це близько тисяч осіб включно з жінками. Наказ про призов офіцерів запасу міністр оборони Степан Полторак підписав 30 травня. Цей захід повинен зміцнити обороноздатність держави, та головний його мінус – низький рівень підготовки багатьох «піджаків».

У четвер, 1 червня, в коментарі ЗМІ офіцер управління зв'язків з громадськістю ЗСУ Владислав Селезньов заявив, що протягом найближчого місяця до лав Збройних сил планується призвати до тисячі офіцерів запасу по 80 різних спеціальностях. «Всі ці військовослужбовці будуть проходити службу в тилових підрозділах, і тільки за бажанням, на підставі контракту, будуть направлятися в район АТО», – пояснив Селезньов.

30 травня міністр оборони Степан Полторак підписав наказ про призов офіцерів запасу на службу до Збройних сил України. Йдеться про випускників військових кафедр віком до 43 років, які пройшли повний курс за програмою офіцерів запасу, мають вищу освіту і первинне офіцерське звання (молодший лейтенант або лейтенант). Згідно з наказом, термін призову складе 18 місяців, причому на службу можуть бути призвані як чоловіки, так і жінки. При цьому офіцер-призовник користуватиметься такими ж правами й пільгами, як і офіцер-контрактник.

Відстрочка від призову на військову службу надається за сімейними обставинами, станом здоров'я, а також для здобуття освіти і продовження професійної діяльності. Детально умови надання відстрочок викладені в статті 17 Закону про військовий обов'язок і військову службу.

Як пояснюють у Міноборони, призов «піджаків» (саме так називають офіцерів запасу) вирішено провести задля перепідготовки зазначених категорій військовослужбовців, а також «отримання ними практичних навичок». «Офіцери за призовом в обов'язковому порядку пройдуть тримісячну підготовку в навчальних центрах Збройних Сил України і після цього будуть призначатися на первинні офіцерські посади у військових частинах, які не беруть участі в антитерористичній операції на території Донецької і Луганської областей», – підкреслюють у Міноборони.

Про необхідність призову офіцерів запасу на строкову військову службу говорилося ще на початку нинішнього року. Тоді начальник Генштабу Віктор Муженко зазначив: щороку первинні офіцерські звання отримують від 9 до 10 тисяч випускників військових кафедр «Це потужний ресурс, який повинен ефективно використовуватися», – зазначив Муженко. А вже у травні, після того, як Полторак підписав відповідний наказ, начальник головного управління персоналу Генштабу Артур Артеменко заявив, що тільки за останні сім років в Україні випущено майже 92 тисячі офіцерів запасу. Якщо врахувати, що зазвичай студенти закінчують навчання у вузі у віці від 22 до 24 років, а йдеться про призов чоловіків і жінок віком до 43 років, то неважко підрахувати, який величезний ресурс потенційно підготовлених військових марнується даремно. Це ще більш марнотратно в умовах зовнішньої агресії і війни на Донбасі, яку веде Україна.

Тому призов випускників військових кафедр видається цілком логічним кроком. Особливо на тлі певної нестачі офіцерів саме нижчої командної ланки, яка позначилася після дворазового збільшення чисельності Збройних сил. Молодші офіцери є найважливішим елементом військової машини будь-якої держави, тим паче, якщо ця держава веде реальну війну. «Піджаки», які завершили підготовку, вочевидь, посядуть місця кадрових офіцерів у тилових частинах, які, своєю чергою, можуть бути переведені для посилення бойових підрозділів. Тобто призов офіцерів запасу повинен зміцнити обороноздатність країни.

Але найголовнішою проблемою в цьому сенсі є якість підготовки «піджаків». Не секрет, що офіцерів запасу призивали і під час шести хвиль часткової мобілізації у 2014-2015 роках. Їхні практичні знання, рівень володіння основною спеціальністю, а також здатність командувати військовим колективом залишали бажати кращого. Через це командири частин і підрозділів дуже часто були змушені покладатися швидше на підготовлених сержантів, які пройшли строкову службу в армії, ніж на мобілізованих лейтенантів – випускників військових кафедр.

Така ситуація пояснюється недоліками самої системи підготовки офіцерів запасу. Не секрет, що студенти прагнули потрапити на військові кафедри, щоб уникнути призову на строкову військову службу після закінчення вузу. Офіцерське звання також могло стати в пригоді під час прийому на службу до силових структур. Про війну тоді ніхто не думав, а робота на «мирних» посадах, наприклад, в МВС чи СБУ, гарантувала молодому фахівцеві зарплату і певний соціальний пакет.

Зміст підготовки «піджаків» також різнився мінімалізмом. Наприклад, на початку 2000 років на військовому факультеті НТУУ «Київський політехнічний інститут», де готували офіцерів запасу для військ ППО, вишколу відводився всього один робочий день на тиждень протягом двох років. Навчання тактиці військ ППО, роботі з особовим складом, а також елементній базі бойової техніки було переважно теоретичним. Знайомство зі складною технікою, що стоїть у боксах, зводилося до докладного огляду і відпрацювання послідовності дій без спроб привести її в дію; польових виходів і стрільб не передбачалося, а вогнева підготовка являла собою три постріли з пістолета «Макарова» з подальшим виставленням підсумкових оцінок.

Природньо, підготовка «піджаків» не йде в жодне порівняння зі знаннями і навичками, отриманими курсантами за підсумками 4-5-річного навчання у спеціалізованих військових вузах, а тримісячне перебування в «учебці» навряд чи допоможе ліквідувати цей розрив. Причому чим старший офіцер запасу, тим менше знань у нього залишилося, оскільки в наступні після закінчення цивільного вузу роки будь-яка перепідготовка випускників військових кафедр не проводилася.

Швидше за все, військове відомство навряд чи відчуватиме будь-які проблеми із призовом тисячі «піджаків» у червні. Більш того, в регіонах з високим рівнем безробіття призовники навіть будуть прагнути піти до армії, де на них чекає зарплата і соціальний пакет без ризику потрапити в АТО. Щоправда, справжній рівень мотивації і підготовки цих людей залишиться під питанням.

Автор: Денис Попович

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.