Беллінгкет: російський «Бук» знаходився в межах пострілу по рейсу МН17

Фотографії українського капелана допомогли встановити місцезнаходження української ракетної установки «Бук»

Передбачувана українська ракетна пускова установка «Бук» за кілька днів до загибелі Боїнга-777 Малайзійських авіаліній, рейсу МН17, була розташована не на сході України, а в сотнях кілометрів від лінії фронту.

До такого висновку приходять журналісти-дослідники організації Беллінгкет, аналізуючи фотографії українського ракетного пускового комплексу «Бук», які майже три роки тому зробив український капелан Михайло Греділь.

«15 липня 2014 року капелан українських Збройних сил Михайло Греділь завантажив кілька фотографій, які показують український ракетний пусковий комплекс «Бук» в полі, на якому, мабуть, функціонував український військовий табір. Тепер ми можемо сказати, що ця ракетна пускова установка «Бук» була розташована не на сході України, а в Полтавській області, в Центральній Україні», — відзначають в своїй доповіді 4 квітня журналісти Беллінгкет.

У Беллінгкет підкреслюють, що фотографії Михайла Греділя «фактично» були зроблені не в східній Україні, а на авіабазі в місті Миргород, в Полтавській області.

Розібратися в цій ситуації журналістам допомогли користувачі і учасники обговорення тематичної гілки «Boeing рейс MH17» на Смоленськом міському інтернет-форумі.

Журналісти та інтернет-користувачі досліджували рельєф і об’єкти на фотографіях, які за кілька днів до ракетного удару по пасажирському лайнеру в 2014 році зробив капелан Михайло Греділь. На цих фотографіях, крім Михайла Греділя, кількох бійців української армії, що знаходиться на відстані зернового елеватора, визначеного природного рельєфу та іншої військової техніки, можна побачити пускову установку «Бук».

«…Єдиною оперативної пусковою установкою «Бук», яка була в межах пострілу по MH17 17 липня 2014 року, був російський «Бук-332» з Курської 53-ї зенітно-ракетної бригади», — підкреслюється в доповіді Беллінгкет.

На думку ряду українських експертів, нова інформація, яка підтверджує непричетність української військової техніки до ракетному удару по пасажирському лайнеру, дозволяє ефективно боротися з російською пропагандою.

Про європейську довіру Беллінгкету

Політичний експерт, директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий вважає, що російській пропаганді і ідеологічній машині тепер буде складніше використовувати дані Беллінгкет в своїх цілях.

«Такі резонансні розслідування, які проводить Беллінгкет, несуть конкретну інформацію, і Кремлю складно перекрутити дані, яким повірять європейці. З іншого боку, на противагу цій інформації, українська позиція з даного питання може взагалі не сприйматися в Європі, оскільки період романтизму щодо України змінився періодом роздратування від погіршення деяких економічних аспектів життя і в сфері безпеки в регіоні, — аспекти, які тісно пов’язані з «українським питанням»», — вважає Юрій Лісничий.

Юрій Лісничий стверджує, що розслідування Беллінгкет не в перший раз спростовує різні російські версії і фейки по справі про загибель рейсу МН17. На думку експерта, триваюче роками розслідування, все ж, призводить до девальвації ефекту реальних фактів і аргументів на аудиторію.

«Якщо говорити про російські «Буки» і екіпажи, які заїжджали в Україну, дійсно ця інформація оприлюднена, але її потрібно доводити. Говорити про це досить непросто — хоча б тому, наскільки ці аргументи будуть сприйняті європейцями, як споживачами інформації в зв’язку з плином часу. Трагедія навколо Боїнга поступово відходить на другий план, в порівнянні з недавніми терактами у Франції, Німеччині, Великобританії, і іншими трагедіями, що відбувалися останнім часом в Євросоюзі. А з іншого боку, є постійна робота російської пропагандистської машини, яка ініціює «теорії» навколо трагедії МН17 для поділу єдиної позиції, єдиної громадської думки. Ці дії Кремля в значній мірі призводять до скепсису в сприйнятті будь-яких антиросійських даних в розслідуванні», — стверджує Юрій Лісничий.

Для зміцнення позицій в ідеологічній боротьбі з Росією, на думку Юрія Лісничого, українській стороні слід було б демонструвати постійну роботу в сфері журналістських розслідувань, єдину позицію офіційних органів влади.

«Якщо журналістська і дослідницька робота ведеться несистемно — немає організованої кампанії, від інформаційного приводу до приводу — на цьому тлі вплив будь-яких проукраїнських оптимістичних матеріалів знижується в сприйнятті. В даному випадку, ми бачимо і недопрацювання зовнішньополітичного відомства та інших державних інституцій, які могли б підсилити медійний вплив на європейський порядок денний», — каже Юрій Лісничий.

Окремий кейс по справі проти Росії

Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк вважає, що розслідування по справі про збитий Боїнгу, в силу об’єктивних причин, може затягнутися на невизначений термін.

«Є різні чинники, складні моменти в розслідуванні, які говорять, що за два роки слідство продемонструвало незначне просування. Тим більше, Росія завжди готова підключати лобі і в деякому плані гасить активність по справі про збитий Боїнг», — каже Анатолій Октисюк кореспонденту Російської служби «Голосу Америки».

На думку експерта, міжнародне розслідування, в якому називається причетність російської сторони до трагедії з пасажирським лайнером, могло б бути окремим кейсом в загальній доказовій базі про факти агресії Росії проти України.

«Однак потрібно враховувати, що з української сторони недостатньо професійно в перший рік агресії йшло документування про агресію Росії. Тоді було не до того, та внутрішня ситуація була занадто важка, хоча офіційна влада і стверджує, що було зібрано достатньо фактів. В силу об’єктивних причин є сумніви, що українські файли вдасться широко використовувати по справі проти Росії: у нас Росія досі на законодавчому рівні не визнана агресором», — підкреслює Анатолій Октисюк.

admin

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

[an error occurred while processing the directive]