Російський паспорт — порятунок для косовських сербів?
Ситуація навколо сербських анклавів на території напіввизнаної-напівневизнаної Республіки Косово продовжує загострюватися. З одного боку косовські албанці намагаються здійснювати стовідсотковий контроль над подарованою ним НАТО і Сполученими Штатами територією, з іншого боку косовські серби продовжують стверджувати, що не дозволять Пріштіні підім’яти їх під себе. Протягом тривалого періоду часу на дорогах, що ведуть до сербських анклавів (зокрема до Сербської Митровиці, на КПП «Ярина»), серби вибудовували справжнісінькі барикади, щоб не дозволити албанцям створити повноцінний державний кордон. Саме навколо цих барикад в останній осінній місяць і розгорілися неабиякі пристрасті. Натовські миротворці, були відправлені до барикад з метою їх демонтажу. Однак при цьому сили KFOR зустріли серйозний опір з боку косовських сербів. Тому «миротворчі» війська застосували проти «незгодних» сльозогінний газ і почали розбирати споруджені з металевих бочок і уламків арматури сербські загородження.
Потрібно зауважити, що після одностороннього оголошення незалежності Косова і її часткового визнання, на території республіки залишаються чотири муніципалітету (Сербська Мітровіца, Зубен-Потік, Ліпосавіч і Звечан), жителі яких категорично не бажають визнавати своєї відчуженості від іншої частини Сербії. Ці люди не бажають бачити в своїх паспортах напис «громадянин Косова» і тому готові йти на рішучі заходи.
До таких заходів можна віднести запит, відправлений в Кремль, в якому більш ніж 21000 косовських сербів просять Москву надати їм російське громадянство. За словами активного прихильника отримання косовськими сербами подвійного сербсько-російського громадянства Златібора Джорджевіча, крім першого списку з 21 733 осіб, з сербських анклавів в Москву буде спрямований і другий список, до якого вже увійшло близько 50000 чоловік. При цьому загальна чисельність сербського населення Косова сьогодні становить менше 200000 чоловік. Якщо кампанія зі збору підписів продовжиться, заявляє Джорджевич, то все доросле населення сербських анклавів виявить бажання отримати подвійне громадянство.
При цьому самі ж косовські серби відповідають на питання, чому вони зважилися на такого роду звернення до Кремля. Після подій, які пов’язані з повним ігноруванням точки зору сербів, застосування проти них грубої сили не тільки з боку косовських албанців, а й з боку сил KFOR, ці люди зрозуміли, що Белград продовжує йти на поводу у Заходу і, по суті, кладе косовських сербів на примарний вівтар входження в Євросоюз. У той же час серби бачать в можливому отриманні російського громадянства варіант захисту від посягань на їх рідну землю з боку албанців і НАТО.
Лідери косовських сербів заявляють, що історична місія Сербії — це єднання з Росією, адже наші народи не тільки близькі по крові, але і мають єдині конфесійні коріння. Їм незрозуміло прагнення Белграда у що б то не стало потрапити в Євросоюз, тим більше після того, що в рамках Євросоюзу сьогодні відбувається в економічному плані.
Можливо, що й сам Євросоюз все в меншій мірі горить бажанням бачити у своїх рядах Сербію, оскільки економіка цієї держави зовсім не володіє серйозними ресурсами, щоб приєднатися до держав-донорів. А навіщо Єдиній Європі, яка тріщить у фінансовому сенсі по швах, ще одна дотаційна держава. Ледве-ледве з Грецією справляються, тут ще Італія з Португалією підносять економічні сюрпризи. Тому прийняття Сербії в Євросоюз, якщо Брюссель на такий крок і зважиться, не означає для самої Сербії нічого позитивного.
У цьому сенсі зближення з Росією, на думку косовських сербів, було б куди більш прагматичним. Нагадаємо, що косовські серби зовсім не хочуть, отримавши російське громадянство, покидати свої будинки у Косово. Вони лише хочуть, щоб Росія відстояла права своїх нових громадян на косовської території.
Спробуємо розглянути ситуацію, за якої Росія дає косовським сербам російське громадянство. У цьому випадку багато в чому повториться ситуація початку 2000-х, коли російські паспорти стали отримувати громадяни Абхазії і Південної Осетії. Тоді Грузія звинуватила Росію у так званій «повзучій анексії» її територій і народів. Конфлікт, як ми всі пам’ятаємо, розгорівся в серпні 2008-го.
Якщо ж десятки тисяч російських громадян з’являться на Балканах, а саме в Косово, то Росія повинна буде захищати їх вже зовсім не на словах.
Ситуація перетворюється на досить складну як для Росії, так і для країн НАТО. Якщо Росія піде своїм прикладом того ж 2008-го і почне «примушувати» до миру косовських албанців, то натівський миротворчий контингент цілком здатний сприйняти це як порушення балансу сил. Але чи вистачить сміливості і у Москви, і у Брюсселя почати безпосередній збройний конфлікт на території Косово сьогодні? У світлі останніх взаємних докорів про гонку озброєнь і культивації вояччини такий сценарій виключати не можна. Інша справа, що Косово — це далеко не Південна Осетія. Пріштіну визнають чи готові визнати столицею незалежної держави близько 80 держав у світі, тому зовнішнє втручання Москви створить благодатний грунт для антиросійських настроїв не тільки на Заході. Тому Москву чекає непростий вибір: кинеться на допомогу братам-слов’янам, вишкіривши зуби в бік НАТО і Сполучених Штатів, або в черговий раз відхреститься від тих, хто свято вірить у російський авторитет на міжнародній арені. Третього, схоже, у цій ситуації не дано.
