Реєстрація Увійти
Вхід на сайт

Обладунки бойових машин

17 березня 2017
Переглядів: 2 389
Коментарів: 0
Версія для друку
Обладунки бойових машин

Світовий досвід локальних збройних конфліктів та проведення антитерористичної операції на Сході нашої країни доводить ключову роль бронетехніки в забезпеченні переваги над ворогом. В умовах застосування противником сучасних засобів ураження на перший план виходить питання про підвищення живучості броньованих машин. Ця їх властивість серед найважливіших факторів підтримання бойового потенціалу підрозділів та військових частин.

За даними журналу Defense Express, уже в перший рік бойових дій на Донбасі на 40% українських танків фіксувалося спрацьовування елементів системи динамічного захисту. При цьому окремі зразки танків витримали по вісім–десять влучань із переносних протитанкових засобів.Із самого початку антитерористичної операції підприємства вітчизняної оборонки у тісній співпраці з військовими науковцями наполегливо працюють над підвищенням рівня захищеності бронетехніки.

— Серед головних завдань, які сьогодні стоять перед українськими конструкторами та військовими науковцями, — розробка нових, більш ефективних варіантів динамічного захисту, які дозволять значно підвищити рівень захищеності Т-64,Т-72, Т-80 під час проведення їх модернізації, —говорить начальник відділу розвитку озброєння й військової техніки бронетанкових, механізованих та аеромобільних військ Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України полковник Олександр Ларін

Цікаво, що до 1997 року Україна не мала власних розробок систем захисту бронетехніки, адже тоді на вітчизняних танках активно використовувалися системи динамічного захисту «Контакт-1» та «Контакт-5» — розробки російського «НДІ сталі». Згодом Україна уклала контракт з Пакистаном на поставку танків для її збройних сил і раптом отримала від російського розробника систем ДЗ солідний рахунок за використання його запатентованої інтелектуальної власності. Подейкують, що йшлося про суму в 52 мільйони доларів. Це й змусило розпочати роботу над створенням власного динамічного захисту для важкої броньованої техніки. Функції головного розробника взяло на себе Державне підприємство «Базовий центр критичних технологій «Мікротек» (ДП «БЦКТ «Мікротек»).

Так у 1998 році було розроблено та запатентовано комплекс динамічного захисту третього покоління «Ніж». Він являє собою спеціальні броньовані модулі, які встановлюються зовні на бронетехніці. Головною складовою динамічного захисту «Ніж» є елементи ХСЧКВ, назва яких визначається за першими буквами прізвищ безпосередніх розробників.

В основі ж елементів динамічного захисту — трубки, знаряджені вибуховою речовиною, так звані подовжені заряди. В перетині вони мають серпоподібний профіль, завдяки чому відтворюється принцип кумулятивної воронки. При детонації заряду назустріч засобу враження, що підлітає, під кутом до його траєкторії формується плаский кумулятивний струмінь, який своєю дією нагадує ніж. Саме це й зумовило назву комплексу динамічного захисту. Задля більшого руйнування в кожному з елементів ХСЧКВ є декілька сформованих трубок із вибуховою речовиною (її маса в елементах ХСЧКВ-34 і 19 становить 0,3 та 0,2 кг відповідно). Приміром, в одному окремому модулі ХСЧКВ-34 їх сім. При влучанні снаряда усі подовжені заряди вибухають, утворюючи паралельні лінійні пласкі кумулятивні струмені. Вони наче розрізають елемент, що вражає, розосереджуючи його дію по поверхні броні, що значно знижує руйнівні властивості.

Результати випробувань довели, що в порівнянні з динамічним захистом, сформованим на основі елементів 4С20 (входять до системи ДЗ «Контакт-1»), використання елементів ХСЧКВ знижує ефективність бронебійних боєприпасів кінетичної дії (залежно від їх типу) на 50–90%, а бронебійних боєприпасів кумулятивної дії — на 90%.

Систему динамічного захисту «Ніж» було прийнято на озброєння Збройних Сил України 2003 року, і зараз нею комплектують танки БМ «Булат».

Водночас на українських танках продовжують використовувати й ДЗ «Контакт-1», оскільки, за досвідом АТО, він виявився досить ефективним. За словами полковника Олександра Ларіна, нині проводиться робота над розробкою нового варіанту комплексу динамічного захисту на основі елементів ХСЧКВ, який за своєю ефективністю щодо протидії засобам ураження буде не гіршим за ДЗ «Ніж», але за вагою значно легшим.

Окрім того, розробники працюють і над підвищенням ремонтної придатності спрацьованих модулів ДЗ, адже зараз ремонт або заміна модулів ДЗ «Ніж» танків БМ «Булат» здебільшого можлива лише безпосередньо на танкоремонтному заводі.Варто нагадати, що виробники кумулятивних боєприпасів не сидять склавши руки.

З появою нових тандемних боєприпасів підвищуються й вимоги до системи динамічного захисту бронетехніки.

Такі боєприпаси несуть два заряди. Перший,більш слабкий кумулятивний заряд, спрацьовує при безпосередньому контакті з перешкодою й змушує детонувати елементи системи ДЗ, викликаючи оголення певної ділянки броні машини від додаткового протикумулятивного захисту, а другий, потужний заряд, спрацьовує із затримкою у часі й пробиває основну броню.

Відповіддю на цей виклик із боку українських розробників ДП «БЦКТ «Мікротек» на танку БМ «Оплот» реалізовано багатошарову протитандемну систему динамічного захисту «Дуплет».Цей захист являє собою два-три шари протикумулятивного захисту на основі елементів ХСЧКВ, які розділено демпфером із композитного матеріалу. На відміну від системи ДЗ «Ніж» тут застосовуються елементи динамічного захисту нової конструкції. Зрозуміло, що маса комплекту ДЗ «Дуплет», зважаючи на багатошаровість, суттєво більша за масу ДЗ «Ніж».

На жаль, динамічний захист, який успішно використовують на танках, виявився непридатним для захисту бойових машин піхоти, бронетранспортерів та іншої легкоброньованої техніки. Все через те, що вибух, призначений для знищення ворожого засобу ураження, настільки потужний, що легко проламує протикульову броню машини, яку повинен захищати. Тому в якості додатково захисту легких бронемашин від ворожого вогню РПГ використовують протикумулятивні екрани.

У результаті вивчення конструкцій гранат РПГ-7 та реактивних протитанкових гранат радянського виробництва науковці помітили важливу особливість, яка дозволяє запобігти штатному спрацюванню цих боєприпасів. Виявляється: при зіткненні з екраном їх головна частина може деформуватися таким чином, що виникне контакт між внутрішнім конусом та зовнішнім обтікачем. При цьому замкнеться електричне коло, за яким передається імпульс від головної частини підривника, п’езогенератора, до його донної частини. Головне, щоб елементи екрана не контактували з п’езогенератором до моменту виникнення замикання ланцюга підривника, інакше засіб ураження спрацює на екрані й бронемашина все одно буде вражена.

За словами представника ЦНДІ ОВТ ЗС України, за час, що минув від початку АТО, було проведено випробування більше ніж 30 різних конфігурацій кумулятивних екранів. Найбільш ефективно захисні функції виконують протикумулятивні екрани решітчастої конструкції зі сталевих пластин, які сполучають у собі необхідну жорсткість для деформування головної частини кумулятивної гранати і разом із тим мають найменшу площину можливого контакту з підривником. Залежно від конкретного виду кумулятивної гранати міняється й відстань між горизонтальними пластинами захисної решітки. Внаслідок теоретичних досліджень та численних натурних випробувань співробітниками ЦНДІ ОВТ ЗСУ та волонтерами визначено оптимальні геометричні розміри, матеріали для виготовлення та технологія виробництва решітчастих екранів, що здатні забезпечити найкращий захист від кумулятивних засобів ураження. Наприклад, захистити від гранат РПГ-7, РПГ-18 та РПГ-22 з вірогідністю не менше ніж 0,5.

Не залишилось поза увагою вітчизняних розробників і питання протимінної стійкості. Так, на українських бронетранспортерах БТР-4 вже використовують накладні протимінні екрани, які забезпечують захист екіпажу та десанту при підриві на протитанковій міні. І на останок ще один важливий нюанс. Конструкцією зразків бронетехніки передбачено лише відносно невеликий запас на збільшення їхньої бойової маси. А це означає, що зайві кілограми броньованого захисту можуть негативно вплинути на бойові характеристики техніки. Вона може втратити в прохідності, швидкості пересування або плавучості, тому розробникам нових зразків ОВТ і науковцям є над чим поламати голову.

Автор: Андрій ЛИСЕНКО

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.