Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Вибір зброї

17 березня 2017
Переглядів: 255
Коментарів: 0
Версія для друку
© РІА Новини, Сайт Dover-Marina.com

Всюди настав час переозброєння. США Дональда Трампа представляють розширений військовий бюджет і закликають союзників до збільшення оборонних витрат, тоді як Росія Володимира Путіна викликає тривогу, а Китай Сі Цзіньпіна подвоює зусилля з модернізації армії.

Хоча нам невідомо, куди ведуть нинішні зміни на міжнародній арені, в одному сумнівів немає: всі перестали отримувати дивіденди від миру і, в міру можливостей, готуються до оборони в обстановці загостреної нестабільності.

Дональд Трамп чітко продемонстрував свої наміри, оголосивши про 10% збільшення бюджету Пентагону, на який (понад 600 мільярдів доларів) вже припадає 40% світових військових витрат. Цьому, звичайно, далеко до 25% розширення, рішення про яке прийняв Рональд Рейган в 1981 році, проте з закінчення холодної війни Америка ще не давала такого поштовху гонці озброєнь.

Мотиви Трампа перегукуються з доводами Рейгана: при відсутності справжньої військової стратегії мета полягає в тому, щоб сприяти підйому національної економіки, а також справити враження на потенційних противників. Поява в Сирії батальйону морської піхоти з зірково-смугастим прапором для боротьби з «Ісламським державою» означає, що курс нової адміністрації зовсім не обов'язково буде настільки ізоляціоністським, як обіцяло гасло «Америка перш за все». Якщо врахувати, що «стратег» Білого дому Стівен Беннон (Stephen Bannon) переконаний в неминучості війни з Китаєм, перспективи виглядають не дуже обнадійливими. Китай в цьому році повідомив лише про незначне збільшення оборонних витрат, однак вони все ж збільшилися в десять разів за 15 років, і Пекін готується кинути виклик Вашингтону на морі.

В Азії напруженість зростає не тільки через територіальні вимоги Пекіна в Південно-Китайському морі, але й через непередбачувану поведінку Пхеньяна. Недавні випробування північнокорейських ракет спричинили розгортанню американської ПРО для захисту Сеула, що ставить в незручне становище Пекін. У цьому надзвичайно вибухонебезпечному регіоні не існує ніякої міжнародної системи, яка могла б зменшити ризик конфронтації. Крім того, за даними Стокгольмського інституту дослідження проблем світу (SIPRI), саме тут спостерігається найсильніший приріст збройового імпорту.

Переозброєння - явище світових масштабів. Воно стосується в першу чергу Близького Сходу, а також Африки, Алжир займає місце найбільшого імпортера з 46% часткою, за даними SIPRI. У Центральній Африці основними покупцями є Нігерія, Судан і Ефіопія, країни, яким доводиться мати справу з відкритими конфліктами.

Світова гонка озброєнь йде на тлі словесних ексцесів Трампа, що змушують побоюватися гіршого, а також кризи системи контролю над зброєю, сформованою Росією і США наприкінці холодної війни. Сьогодні ми знову бачимо з усіх боків модернізацію військових арсеналів і їх інтеграцію в військові стратегії.

Європа довгий час користувалася дивідендами миру, але тепер змушена слідувати за цією тенденцією. У Північноатлантичному альянсі союзників закликають виконати вимогу про виділення 2% ВВП на оборону. Варто зазначити, що частка США у витратах НАТО досягла 75%, і що Трамп всього лише більш наполегливо повторив звинувачення, що звучали в минулому.

Природа суперечок змінюється. Як можна переконатися по французькій виборчій кампанії, ніхто або майже ніхто не заперечує необхідність великих витрат на безпеку. На тлі кризи Європейського Союзу думка про європейську обороні знову виходить на перший план, однак все це не веде до появи конкретних рішень.

У Франції збройова індустрія не знає кризи. У минулому році експорт досяг рекордної позначки майже в 20 мільярдів євро, якщо вірити доповіді Генерального управління озброєнь. Індії були продані 36 винищувачів Rafale, Кувейту - 300 одиниць техніки та 30 вертольотів, Єгипту - телекомунікаційний супутник, Сінгапуру - 16 вертольотів і Австралії - 12 підводних човнів. Зброя - одна з останніх галузей французької промисловості, яка користується подібним успіхом на зовнішніх ринках. З урахуванням масштабів безробіття нескладно зрозуміти, що пацифісти не отримують особливого відгуку, і що основні кандидати в президенти підтримують підвищення оборонного бюджету.

На даний момент, коли США говорять про своє небажання далі грати традиційну роль світового жандарма і намір зосередитися на національних інтересах, у регіональних держав виникає спокуса пуститися в гонку озброєнь, щоб самостійно гарантувати свою безпеку. Для торговців зброєю тут відкривається величезний ринок, який з урахуванням усіляких загроз може рано чи пізно поставити нас на поріг війни.

Автор: П'єр Руслен (Pierre Rousselin)

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.