Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Американці вистрілили надрукованою гранатою з надрукованого гранатомета

13 березня 2017
Переглядів: 107
Коментарів: 0
Версія для друку
Надрукований гранатомет M203A1. Sunny Burns / ARDEC

Науково-дослідний центр озброєнь Армії США провів випробування надрукованої за допомогою 3D-принтера гранати, якою вистрілили з надрукованого ж гранатомета. Згідно з повідомленням Армії США, метою випробувань була не спроба показати, що 3D-принтери дозволять виготовляти зброю і боєприпаси швидше і дешевше, а що розвиток технологій тривимірного друку вже досяг тієї стадії, коли вони можуть бути використані для проектування і виготовлення надійних збройових систем.

Багато компаній і розробників озброєнь сьогодні займаються активним вивченням технологій тривимірного друку. Вважається, що вони дозволять виготовляти нові типи зброї, а також істотно спростити і здешевити виробництво вже існуючих типів збройових систем. Зокрема, 3D-друк дозволяє виготовляти єдиною деталлю такі елементи, які при нинішніх стандартних виробничих методах доводиться виконувати в кілька проходів у кілька частин.

Для друку гранатомета і гранат до нього армійські дослідники використовували кілька технологій тривимірного друку: пряме металеве лазерне спікання (лазер пошарово сплавляє металевий порошок в єдину деталь), друк з пластика і виливання пластику в воскові форми. В якості основи дослідники взяли стандартний армійський ручний гранатомет M203A1 калібру 40 міліметрів і навчальну гранату M781 до нього (бойові гранати виготовляти методом друку поки заборонено).

Ствол гранатомета надрукували разом з нарізкою з алюмінію. З цього ж матеріалу була надрукована ствольна коробка. Спусковий гачок, ударник, курок і деякі інші деталі надрукували зі сплаву сталі марки 4340. Рукоять, приклад і приціл надрукували з пластику. Єдиними елементами в гранатометі, які були виготовлені традиційним способом, були пружини, шпильки і гвинти. Ствол і ствольна коробка після друку були додатково оброблені, щоб прибрати шорсткості, а потім анодовані для додання жорсткості.

У цілому на друк ручного гранатомета пішло 70 годин і ще п'ять годин на анодування і механічну обробку. Загальна вартість зброї вийшла трохи більше ста доларів, з яких близько ста доларів припали на металеві порошки для пошарового спікання. Для порівняння, вартість гранатомета M203A1 в підствольному варіанті, виготовленому традиційними методами, становить близько 1,1 тисячі доларів. Опціональна рукоять з прикладом до нього обійдеться ще приблизно в 150 доларів.

Надрукована навчальна граната M781. Sunny Burns / ARDEC

При друці гранати армійським дослідникам довелося підбирати відповідні матеріали, проте добитися бажаного результату не вдалося. Річ у тім, що оболонка гранати M781 виковується з цинкового листа. Цей метал добре підходить для кування і є досить міцним, щоб не деформуватися в момент пострілу, і при цьому м'яким, щоб нарізи в каналі ствола продавлювали канавки в гранаті, тим самим закручуючи її для більшої точності стрільби.

Сучасні способи друку поки не дозволяють друкувати цинкові деталі, оскільки цей метал при нагріванні дуже швидко окислюється. Дослідники провели експеримент, надрукувавши оболонку гранати зі сталевого порошку, а потім додрукувати на готовій деталі пластиковий обтюруючий поясок (кільце, зачіпляються за нарізи в ствролі). Однак при такому підході відкриті сталеві частини оболонки при пострілі зачіпляли нарізи в стволі і дуже швидко збивали їх.

Військові також провели експеримент, надрукувавши оболонку гранати трохи меншого розміру, потім додрукували на ній пластикове покриття. Однак і в цьому випадку успіху домогтися не вдалося. Річ у тім, що при пострілі пластик місцями обдирається і сталева граната все одно ушкоджувала ствол. Дещо компенсувати недолік вдалося збільшивши товщину друкованого на оболонку гранати пластику. Крім того, поверх пластикового покриття додруковували обтюруючий поясок.

Нарешті, дослідники надрукували оболонку гранати з алюмінію. Цей варіант показав найкращий результат, оскільки анодований ствол гранатомета при пострілі своїми нарізами легко і не пошкоджуючись прорізав канавки в гранаті. Щоправда, при такому виконанні дальність польоту гранати вийшла більшою, ніж якби використовувалася звичайна M781. Цей варіант так само не підійшов військовим, оскільки при збільшеній дальності польоту гранати стандартний приціл гранатомета втратив точність.

Єдиними елементами в гранаті, які було створено за допомогою технологій тривимірного друку, були гільза, капсуль і пороховий заряд. Приводом для використання готових таких деталей також стала діюча заборона на використання вибухових речовин в складі виробів, виготовлених за допомогою технологій тривимірного друку. Проект надрукованого гранатомета отримав назву RAMBO (Rapid Additively Manufactured Ballistics Ordnance, балістичне озброєння, швидко виготовлене за допомогою адитивних технологій).

У 2013 році американська компанія Solid Concepts надрукувала з металу повністю функціональну модель армійського пістолета Colt M1911 калібру .45 ACP. Випробування зброї були визнані успішними. Пізніше ця ж компанія надрукувала і пістолет Reason калібру 10 міліметрів. Відмінною особливістю цієї зброї стала висока деталізація друку дрібних елементів, включаючи болти і щічки рукояті. Для виготовлення зброї використовувалася технологія прямого металевого лазерного спікання.





Автор: Василь Сичов

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.