Важка бойова машина вогнеметників (БМО-Т)

БМО-Т — це російська важка бойова машина вогнеметників, основне призначення якої — це транспортування особового складу вогнеметного відділення при безпосередньому бойовому контакті з противником. Машина була прийнята на озброєння в 2001 році. Бойова машина вогнеметників була створена на базі основного бойового танка Т-72. За рахунок цього лобова броня забезпечує екіпажу рівень захисту основного танка. Всього машина здатна перевозити 9 осіб (2 — екіпаж, 7 — десант). Вартість однієї БМО-Т у цінах 2009 рік становила 12 322 050 рублів. Машина була показана на Міжнародній виставці високотехнологічної техніки і озброєння в Омську в цьому році, при цьому будь-якої інформації про машину представлено не було, в статичній експозиції вона не виставлялася.

БМО-Т виготовляеться на базі танкового шасі, без істотної переробки корпусу, крім бойового відділення та даху. У районі відділення управління та бойового відділення змонтована спеціальна броньована надбудова коробчатої форми, стінки якої разом з відділенням управління утворюють житловий відсік, в якому розташовані місця для екіпажу: механіка-водія і командира, а також відділення гранатометників у складі 7 чоловік. Боєкомплект пускових труб РПВ «Джміль» становить 32 одиниці, які зберігаються в жилому відсіку та у додатковому укладанні на лівій надгусеничній полиці. РПВ займають значний об’єм і при транспортуванні зберігаються в спеціальних стелажах, що мають швидкороз’ємні кріплення.

Броньовий захист лобової частини корпусу БМО-Т виконаний на рівні ОБТ Т-72, бічні надбудови виготовлені рознесеними з установкою в них динамічного захисту, паливних баків і допоміжного обладнання. Бічні стінки продовжені від корми до перегородки МТВ і мають внутрішні секції під різне перевозиме обладнання. На борту корпусу можуть встановлюватися додаткові силові екрани, оснащені динамічним захистом. Маса машини становить 43,9 тонн.

БМО-Т забезпечує для вогнеметників більш високий рівень захисту, комфорту, а також ергономічності умов роботи в порівнянні з машинами, які створювалися на базі БМП-1/2. БМО-Т може застосовуватися в складі танкових з’єднань і мотопіхотних бригад при боротьбі з добре укріпленими вогневими точками противника, включаючи ДВТи. При цьому машина може використовуватися автономно, виконуючи завдання по знищенню окремих груп противника і їх тимчасових оборонних споруд. БМО-Т забезпечує десанту можливість безпечної висадки в умовах бою, через десантні люки, що знаходяться у кормовій частині броньової надбудови, одночасно з цим десант спереду і з бортів прикритий броньованої надбудовою, бічними стінками і піднятими дверцятами.

Опис конструкції, бронювання

В якості базового гусеничного шасі виступає шасі танка Т-72 з його моторно-трансмісійним відділенням, ходовою частиною і бронекорпусом, які мають динамічний захист і відділення управління. Люк механіка-водія має осьове розташування. Корпус БМО-Т замість даху бойового відділення танка має броньову надбудову, яка разом з переднім лобовим листом, бортами, днищем і моторною перегородкою утворює поєднане відділення управління з відсіком десанту, в якому розміщуються командир машини та вогнеметники. На даху надбудови зі зміщенням вліво знаходиться отвір з ОПП — опорно-поворотним пристроєм, на якому змонтована командирська башточка, яка обертається з люком і встановленою зенітно-кулеметною установкою, що має дистанційне керування.

На нерухомому гонитві опорно-поворотного пристрою через кронштейни всередині відсіку кріпиться сидіння командира машини. До бортів корпусу шасі кріпляться сидіння вогнеметників. Боєкомплект вогнеметів розміщений по-похідному в рознесених стелажах, що мають швидкороз’ємні кріплення. Один стелаж знаходиться праворуч від командирського сидіння в поперечній площині БМО-Т, другий знаходиться зліва від командирського сидіння вздовж борту зі зміщенням в сторону відділення управління. Третій стелаж знаходиться в поздовжньому перерізі машини між сидіннями десанту.

Люки для виходу десанту розташовані на даху надбудови і в задній її частині. На кормовому листі корпусу БМО-Т встановлені підпружинені підніжки, які забезпечують більш зручне десантування й посадку вогнеметників. Для того щоб десантники могли спостерігати за подіями на полі бою, в даху надбудови встановлені прилади спостереження.

Найбільший захист забезпечується у фронтальній проекції, де лобовий лист корпусу базового танка переходить в передню стінку надбудови з рознесеною бронею, вбудованим динамічним захистом і пакетами комбінованої броні. У лобовій проекції БМО-Т має протиснарядне бронювання. Якщо ж говорити про захист з бортів, то він забезпечується бортовими плитами, що мають динамічний захист, а також порожнинами, які заповнені паливними баками, акумуляторними батареями, фільтровентиляційною установкою і пускорегулювальною апаратурою. На внутрішній стороні відділення десанту встановлена протиосколкова підкладка. На думку розробників БМО-Т бортове бронювання надійно захищає екіпаж і десант від більшості сучасних протитанкових засобів, що використовуються піхотинцями в ближньому бою.

Озброєння

Для боротьби з живою силою супротивника і самозахисту від низколетючих повітряних цілей на БМО-Т встановлена 12,7-мм кулеметна установка закритого типу, що має дистанційне керування. Як основне озброєння використовується зенітний 12,7 мм. кулемет НСВ. Його боєкомплект становить 1000 патронів. Крім кулемета в машині перевозиться 32 одиниці 93-мм вогнемета РПВ-А «Джміль». Також для постановки димових завіс використовується 12 81-мм гранатометів системи 902А зі складу комплексу електрооптичного активного захисту від високоточної зброї «Штора».

Основною зброєю десанту БМО-Т є реактивний піхотний вогнемет «Джміль», створений в 1976 році в Конструкторському бюро Приладобудування міста Тули. Вогнемет був прийнятий на озброєння в кінці 80-х років, змінивши у військах РПВ «Рись». РПВ-А «Джміль» — це вогнемет одноразового застосування. Його ствол-контейнер використовується для транспортування та пуску однієї капсули, після пострілу контейнер можна викидати. Всередині ствола розташована капсула, що містить запальну суміш і пороховий двигун. Під час пострілу пороховий двигун розганяє капсулу в каналі ствола і, відділяючись від заряду, вилітає назад разом з пороховими газами від пострілу. Політ капсули із запальною сумішшю стабілізується за допомогою її хвостового оперення. Вогнемет має прицільне пристосування рамкового типу з рухомим цілком, прицільна дальність стрільби складає 600 метрів.

Основний різновид заряду є термобаричний. Даний заряд призначений для знищення укритих вогневих засобів в польових умовах, в місті, в горах, а також для руйнування різних укриттів, знищення автомобільної та легкоброньованої техніки. Боєприпас РПВ-А під час вибуху на відкритій місцевості створює надлишковий тиск 0,4-0,8 кг/см2 на відстані 5 метрів від епіцентру вибуху і до 4-7 кг/см2 — в приміщенні об’ємом до 90 кубометрів. Ударна хвиля від вибуху може «затікати» в укриття, окопи і т.д. У зоні детонаційних перетворень термобаричеської суміші повністю вигорає кисень, а температура доходить до 800 градусів Цельсія.

Засоби спостереження і зв’язку

Для спостереження за обстановкою на полі бою у командира машини є такі прилади спостереження:

Прилад спостереження електрообігрівний ТНПО-160;
Прилад спостереження командира ТКН-3;
Освітлювач ОУ-3ГК, що має інфрачервоний світлофільтр.

У розпорядженні механіка-водія машини перебувають такі прилади спостереження:

Прилад спостереження НД-65;
Прилад спостереження механіка-водія електрообігрівний ТНПО-168В;
Інфрачервона фара ФГ-125;
Нічний прилад спостереження механіка-водія ТВНЕ-4Б.

Десантники мають 2 прилади спостереження НД-65, 2 прилади спостереження ТНП-165А, і 3 прилади спостереження заднього виду ТНПТ-3.

Для забезпечення зв’язку в машині використовується радіостанція Р-174.

Двигун і ходова частина

В якості силової установки на бойовій машині вогнеметників встановлений багатопаливний двигун В-84-1 або В-84М, який розвиває потужність до 840 к.с. і здатний розігнати машину до 60 км/год при русі по шосе і до 30-40 км/год при русі по пересіченій місцевості. БМО-Т має кілька паливних баків. Обсяг носових становить — 347 літрів, об’єм бортових — 961 літр. Запас ходу по шосе складає 712 км. Для видалення пилу з пилозбірника застосовується 2-ступінчастий очищувач з ежекційних видаленням. У ньому в ролі 1-го ступеня виступає циклонний апарат, а в ролі 2-й спеціальні касети.

В якості основної виступає повітряна система пуску, яка дублюється електричною. Крім цього, для полегшення уприскування застосовуються системи підігріву впускного повітря і форсуночний підігрівач масла і охолоджуючої рідини. Як повітряна система силової установки використовується двоциліндровий поршневий компресор АК-150СВ, робочий тиск якого становить 120-160 кгс/см.

Силова передача виконана механічною з підвищувальним редуктором, співвісними передачами і бортовими коробками передач. Підвищувальний редуктор має приводи на стартер, компресор і вентилятор системи охолодження. Коробка передач механічна з гідравлічним включенням фрикціонів. БМО-Т має 8 передач — 7 передніх та 1 задню.

У БМО-Т використовується гусеничний рушій танка Т-72. Ведучі колеса знаходяться ззаду. Гусениці виконується металевим з двома типами шарнірів: металевими або резинометалевими. Кожна гусенична стрічка складається з 97 ланок. В якості опорних катків виступають дводискові катки із зовнішньою амортизацією, на кожен борт є по 6 катків.

Підвіска виконана індивідуальною торсіонною, на 1, 2 та 5 опорних катках є лопатеві гідравлічні амортизатори.