Російська армія знову не встигає бути сучасною

Російська газета «НВО» звернула увагу на гнітючу закономірність в області протитанкової оборони РФ. Що відбувається насправді, спробуємо розібратися в даній статті.

Якось так вийшло, що військове відомство Російської федерації, упустило один аспект розвитку в галузі забезпечення оборонних озброєнь — протитанкові ракети. Світ давно вже обзавівся новими системами і комплексами в даній області, які забезпечують безконтактні рішення для захисту і нападу.

У Росії є чим боротися з важкою бронетехнікою вірогідного противника, це вертольоти, включені в програму озброєнь до 2020 року — «Ка-52» і «Мі-28Н». Але ПТРК 2-го покоління «Вихор-М» і «Атака» до 2020 року будуть катастрофічно відставати від ПТРК третього покоління зарубіжних вертольотів. Російські ПТРК, випущені в серійне виробництво в 90 роках минулого століття, вони вже зараз вимагають модернізації і поліпшення.

Приблизно така ситуація складається і в танкових військах, якщо зовсім недавно начальник Генерального штабу Н. Макаров розкритикував Т-90, що говорити про основу танкових військ — Т-72.

Зрозуміло, що заява західних ЗМІ про те, що НАТОвські війська відпрацювали технологію поразки російських танків, не слід приймати як істину, але ж і підстав для таких заяв у них достатньо.

ПТРК, що знаходяться на озброєнні російських танків, розроблялися для знищення танків США «Abrams-М1» і «Abrams-М1А1» двадцятирічної давності. А за минулі 20 років, захист танків посилився настільки, що навіть кілька прямих влучень з діючих ПТРК, не гарантують знищення закордонних танків.

Начальник Генерального штабу відкритим текстом заявив, що на гроші, які йдуть на закупівлю Т-90 легше придбати зарубіжних «Леопардів», знову ж таки, що тоді говорити про Т-72.

Так, російські розробки в цій галузі йдуть, але їх немає, і швидше за все не буде в програмі озброєнь, оскільки вона вже затверджена і працює.

Звертає увагу газета «НВО» і на зміни характеру військових операцій. Практично всі останні військові конфлікти стають безконтактними, озброєння використовується самохідною технікою або використовується з великих відстаней для ураження броньованої техніки супротивника. У цих умовах незрозуміло, як російські військові обґрунтували використання морально старіючих ПТРК і їх можливість на рівних протистояти сучасним озброєнням зарубіжних країн.

Нагадаємо, що всі російські ПТРК, як вертолітні, так і наземні, не зможуть подолати планку на поразку противника більше 15 кілометрів.

Великобританія активно проводить роботи з модернізації ПТУР «Brimstone» 3-го покоління по збільшенню дальності ураження. ПТУР оснащений ракетою з активною радіолокаційною головкою самонаведення, автопілотом цифрового виконання, інерціальною системою наведення, тандемною БЧ, яка пробиває броню 1200 мм, дальність польоту ракети близько десяти кілометрів.

У США вже присутній УР «JAGM» 3-го покоління, дальність ураження 16 кілометрів, при веденні вогню ракетою з літака, дальність ураження збільшується до 28 кілометрів.

На даний час російські ПТРК відносяться до 2-го покоління, крім хіба що «Хризантеми», а й її експерти не відносять до третього покоління, швидше до проміжного покоління 2.5.

Сьогоднішні ПТРК і ПТУР не справляються з сучасним зарубіжним динамічним захистом, а тандемна і зовсім нейтралізує бойові частини сучасних російських ракет для ураження броньованої техніки супротивника, а відсутність ПТРК з великою дальністю дії і бездіяльність в цій галузі, в найближчому часі дадуть про себе знати.