Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

«Стіна» суму: як оборонний мур перетворився на головну недобудову на українському кордоні

16 січня 2017
Переглядів: 1 509
Коментарів: 0
Версія для друку
«Стіна» суму: як оборонний мур перетворився на головну недобудову на українському кордоні

Під час останньої прес-конференції новообраний президент США Дональд Трамп наголосив на необхідності добудувати славнозвісну стіну на кордоні з Мексикою. Для цього, мовляв, є всі необхідні ресурси, й США не збираються тривалий час узгоджувати свої дії із сусідньою країною для облаштування кордону з нею. Більше того, в новій адміністрації президента США наголошують на тому, що Мексика зможе частково компенсувати витрати на будівництво стіни, й уже навіть знають методи, як цього досягти.

Популістські заяви нового очільника США можна зрозуміти: боротьба з нелегальними мігрантами, незаконним обігом наркотиків та зброї були чи не основними пунктами його передвиборчої програми. Та й гроші на будівництво такого масштабного проекту в бюджеті США можна знайти. Втім, президент Мексики Енріке Пенья Ньєто вже відреагував на подібні заяви свого американського колеги, зауваживши, що його країна не збирається нести будь-які витрати, пов’язані з будівництвом прикордонного муру.

Подібна ситуація є дуже цікавою з огляду на українські реалії. Перш за все, йдеться про схожий масштабний проект «Стіна» чи «Європейський вал», який мав би відгородити Україну від північного сусіда потужними фортифікаційними спорудами. Цю обіцянку українська влада на чолі з екс-премєром Арсенієм Яценюком оприлюднила ще у вересні 2014 року.

Дійсно, за масштабами «Стіна» може зрівнятися із «Великим американським муром» на кордоні між США та Мексикою. Адже ми маємо 2295 кілометрів загального сухопутно-морського кордону із РФ. Протяжність кордону США з Мексикою становить близько 3 тисяч кілометрів. Втім, на відміну від заяв українських політиків, метою будівництва стіни з Мексикою відразу була визначена боротьба з контрабандою, наркотрафіком та нелегальними мігрантами, але не підвищення обороноздатності країни.

Криза недофінансування

А от із цифрами все значно складніше. За підрахунками агентства Bloomberg, на будівництво близько 900 кілометрів стіни між США та Мексикою у 2006-2010 роках було витрачено понад 3 мільярди доларів. Загалом же підрахувати повну вартість об’єкту, будувати який почали ще всередині 90-х, вкрай важко. До того ж, інженери одразу попереджали, що жодного військового захисту стіна на кордоні з Мексикою не передбачає: спорудження таких фортифікаційних укріплень коштувало б у десятки разів більше.

Ближчим до українських реалій є відомий на весь світ «Ізраїльський розділовий бар'єр». Споруда простягається від Західного берега річки Йордан. Будівництво муру триває з 2003 року. Загальна довжина прикордонного бар'єру становить 703 кілометри, орієнтовна вартість наразі вже склала 2 мільярди доларів. Розділовий бар'єр на 90% складається з паркану (з 60-метровою смугою відчуження) і на 10% – зі стіни (заввишки до 8 метрів). На відміну від американського муру, цей об'єкт покликаний захистити територію Ізраїлю від прямих атак терористів. Ще одне ноу-хау ізраїльтян – для захисту кордонів у будівництві використовують найсучасніші технології.

У листопаді 2014 року прикордонники оцінили вартість облаштування 1 кілометра державного кордону в рамках проекту «Стіна» в середньому в 3,7 мільйона гривень. Для облаштування всього кордону України з Росією та Білоруссю, Молдовою й Придністров'ям урядом мало би бути передбачено видатків у розмірі 8 мільярдів 362 мільйонів гривень. Очікувалося, що в 2014 році буде виділено 96 мільйонів гривень, у 2015 році – 2 мільярди 68 мільйонів гривень й у 2016 році – 5,5 мільярдів гривень.

Левова частка коштів у 2014 році надійшла не з Держбюджету, а по лінії міжнародно-технічної допомоги. Прикордонники не встигли використати всю суму: отримавши замість запланованих 96 мільйонів гривень цілих 235 мільйонів, до кінця 2014-го вони зуміли використати лише 163 мільйони гривень. В 2015 році ситуація з фінансуванням була ненабагато кращою, адже в Бюджеті було передбачено 300 мільйонів гривень від раніше заявлених 2,6 мільярда гривень, а роботи з проекту проводилися лише в межах Чернігівської та Харківської областей.

За даними Державної прикордонної служби, в 2016 році обсяг робіт із проекту «Стіна» на кордоні України з Росією був виконаний на 10,5% від запланованого. Загалом фінансування всього проекту планувалося на рівні трохи більш ніж 4 мільярди гривень, тобто наразі загальний обсяг виконаних робіт сягає понад 400 мільйонів гривень. На облаштування кордону в 2016 році було виділено ще 200 мільйонів гривень. Така ж сама цифра видатків закладена в Бюджеті на 2017 рік у розділі «заходи з інженерно-технічного облаштування кордону».

Гучний PR-провал влади

Через невиконання плану з фінансуванням проекту «Стіна» терміни його реалізації були перенесені з 2018-го на 2020 рік. Та й це, за розрахунками експертів, занадто оптимістичний сценарій, враховуючи економічні реалії та можливості фінансування таких проектів.

Натомість, починаючи з 2014 року, українські політики не стримувалися в обіцянках з приводу будівництва об’єкту на кордоні з РФ. Так, невиконаною є обіцянка колишнього прем’єра Арсенія Яценюка щодо завершення першого етапу робіт зі створення «Стіни» на кордоні з РФ 30 вересня 2014 року. Також лідер «Народного фронту» не виконав обіцянку залучити 40 тисяч переселенців з Донбасу для будівництва «Європейського валу». Народні депутати від НФ Дмитро Тимчук та Андрій Тетерук пообіцяли, що всіляко сприятимуть та лобіюватимуть у парламенті питання фінансування та спорудження проекту «Стіна». Втім, проект, попри свою актуальність, так і не здобув підтримки серед колег – відповідна поправка до Держбюджету на 2017 рік щодо збільшення фінансування «Стіни» була відхилена.

Наприкінці 2016 року нардеп від «Народного фронту» Антон Геращенко взагалі повідомив, що «завданням стіни зовсім не є стримування прямої російської агресії з боку кордонів».

Загалом минулого року проект «Стіна» в межах виділеного фінансування реалізовувався лише в двох областях – Харківській та Чернігівській. Цього року планується розпочати роботи в Сумській та Луганській областях.

За свідченням очевидців, сама реалізація проекту є незадовільною. Так, згідно із задумом, проект передбачав створення 2 оборонних рубежів, близько 1500 кілометрів траншей і ходів сполучення, понад 8 тисяч окопів для техніки, понад 4000 бліндажів, створення 60-кілометрового невибухового загородження. Об’єкт передбачає наявність ровів проти важкої бронетехніки, контрольно-слідову смугу, так званий «розумний» паркан (із датчиками руху, камерами спостереження), спостережні вежі та іншу інфраструктуру. Втім, поки що повністю втілити задумане вдалося лише на кількох кілометрах Чернігівської та Харківської областей.

Тверезі реалії

А от масштаб корупційних справ, спричинених зловживаннями під час реалізації проекту «Стіна», може стати ще однією потенційною сенсацією. Так, всередині серпня 2016 року в САП повідомили про порушення кримінального провадження щодо зловживань із державними коштами. За версією САП, всупереч законодавству, приватним компаніям, які взялися будувати «Стіну», авансом заплатили 1,8 мільярда гривень із Бюджету. Тоді як виконання робіт через два роки підтвердити так і не вдалося. Якщо чиюсь провину доведуть, посадовим особам, які уклали незаконний договір, загрожує позбавлення волі терміном від 5 до 8 років. Можна припустити, що авансом такі кошти не могли бути виділені без відома найвищих посадових осіб, які в той час очолювали Кабмін.

Звісно, Україні потрібно і облаштовувати кордон, і створювати мережу оборонних споруд на межах із північним сусідом. Цей процес, з огляду на різноманітні політичні та економічні передумови, свідомо чи несвідомо гальмувався українськими політиками ще з 1991 року. Лише після анексії Криму та агресії РФ на Донбасі керівництво країною затвердило нову редакцію воєнної доктрини України, яка базується на захисті від агресії Росії, поверненні контролю над Кримом та всім Донбасом, а також підготовці до вступу до НАТО.

Ще одна причина популістських заяв українських політиків щодо амбітних планів із будівництва «Стіни» – бажання стати «потрібними» для ЄС. Саме тому об’єкт був названий «Європейським валом», тобто він мав стати не просто захистом для України від ворожих намірів Росії, але й для всієї Європи. Звісно, передбачалося, що ЄС також буде зацікавлений у співфінансуванні цього об’єкту. Частково західні донори виділили гроші в 2014 році, проте надалі не поспішали надавати допомогу, на яку так сподівалися в українському уряді. Причиною можуть бути вітчизняні корупційні реалії та неефективний розподіл виділених коштів. Власними ж силами Україна, на жаль, навряд чи зможе профінансувати об’єкт у повному обсязі.

Тож у нинішніх умовах браку коштів, обмеженості ресурсів та фактичного стану війни з Росією доведеться змінювати тактику. Можливо, фінансування об’єкту «Стіна» слід було б нині переглянути й більшу його частину спрямувати на розвиток сучасних технологій щодо здійснення ефективного спостереження та виявлення ворожих планів ворога. Із подальшим швидким реагуванням щодо нейтралізації подібних дій. Натомість військові експерти від самого початку гучних заяв уряду щодо будівництва «Стіни» попереджали про беззмістовність вкладення грошей у цей об’єкт для попередження активного збройного конфлікту. Адже в разі потужного наступу різних видів військ навіть повністю завершений та устаткований об’єкт «Стіна» зміг би стати лише тимчасовою перешкодою на шляху добре укомплектованої армії противника.

Автор: Олександр Радчук

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.