Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

М16 made in Ukraine: навіщо Україні випускати американські гвинтівки

10 січня 2017
Переглядів: 1 913
Коментарів: 0
Версія для друку
М16 made in Ukraine: навіщо Україні випускати американські гвинтівки

У 2017 році в Україні буде налагоджено серійне виробництво американської гвинтівки М16. Відповідний договір «Укроборонпром» підписав з американською компанією «Aeroscraft», яка до цього часу займалася випуском дирижаблів. Чи потрібна заміна радянським автоматам і чи є питання стрілецької зброї першочерговим питанням для ЗСУ, розбирався «Апостроф».

"Калаш" або М16


Гвинтівка М16, а точніше її модифікований варіант М4А1, перебуває на озброєнні спеціальних підрозділів армії США і країн НАТО, серед яких Данія, Франція, Італія, Великобританія, Туреччина. «Після автомата Калашникова М16 займає в світі друге місце з розповсюдження. Вона пройшла В'єтнам, Південно-Східну Азію, Афганістан, Ірак. Американці її вдосконалили. Крім того, вона зроблена таким чином, що на неї можна навісити далекоміри, лазерний приціл, ліхтар і багато іншого», - пояснив «Апострофу» екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко.

Саме Туреччина, а також Малайзія і Бельгія - єдині країни в світі, які мають американську ліцензію на виробництво гвинтівки. В кінці 2016 року до них офіційно приєдналася і Україна.

У самому «Укроборонпромі» і компанії «Aeroscraft» зазначають, що отримали ліцензію в максимально стислі терміни. «Американська сторона максимально йде на зустріч. Ми розраховували, що першу ліцензію ми отримаємо в лютому або навіть березні, а ми отримали її перед самим Новим роком. Буквально за 2-3 тижні », - сказав глава «Укроборонсервісу" Сергій Микитюк.

«Такого в своєму житті я ще не бачив, щоб отримати ліцензію за 3 тижні», - додав засновник компанії «Aeroscraft» Ігор Пастернак.

Втім, опитані «Апострофом» експерти, не поспішають розділяти захоплення з приводу виробництва американських гвинтівок в Україні. За словами військового експерта, директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, немає чіткої впевненості в тому, чи потрібна М16 української армії.

«Будь-які подібні ініціативи повинні узгоджуватися з Генеральним штабом, який і є основним замовником на ті чи інші види зразків озброєння, які потрібні українській армії, особливо, коли фінансових ресурсів на переозброєння армії вкрай не вистачає. Тому такий шлях складно назвати раціональним, адже стрілецької зброї у нас достатньо», - розповів Згурець.

Прес-секретар Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов не зміг одразу відповісти «Апострофу» на питання, чи давав взагалі Генштаб замовлення на гвинтівку М16, порадивши звертатися у відомство з інформаційним запитом.

Але навіть, якщо такі замовлення і були, то, за словами Згурця, поява у солдатів ВСУ американської гвинтівки М16, навряд чи здатна переламати ситуацію на фронті на користь України. За своєю ефективністю М16 не перевищує автомат Калашникова, а таких радянських автоматів за оцінками експертів на наших військових складах близько півмільйона штук.

Патрони

Наріжним каменем проекту «М16 українського виробництва» є патрони для гвинтівки. В «Укроборонпромі» заявляють, що гвинтівки будуть виготовляти під радянські патрони калібру 7,62 на 39 мм, які ще є на складах. Однак калібр 7,62 не відповідає стандартам НАТО, тому в конструкції гвинтівки буде передбачена зміна стволів під стандартизований Альянсом калібр 5,56 мм. Але ці патрони, коли закінчиться запас радянських боєприпасів, ще потрібно буде десь взяти: або імпортувати за світовими цінами або налагодити власне виробництво. Керівники концерну запевняють, що свій завод з виробництва патронів, за умови державного фінансування, можливо побудувати за 18 місяців, але військові експерти зазначають - навіть такі рокіровки з калібрами гвинтівки малоефективні.

«Можливості стрілецької зброї залежить від трьох компонентів: самої зброї, боєприпасів і засобів прицілювання. За своїми ТТХ гвинтівка М4А1 не перевищує автомат Калашникова, але боєприпас - тема зовсім окрема і серйозна. Зараз ми використовуємо боєприпаси радянського виробництва, які за своєю пробивною здатністю не можуть пробивати сучасні російські бронежилети, якими оснащена армія агресора. Виходячи з цього, нам потрібно говорити про нові боєприпаси. Ті зразки боєприпасів, які є штатними в НАТО під цей калібр, також не мають такої пробивної здатності, які потрібні на сучасному етапі нашої армії. Відповідно, коли ми говоримо про переоснащення армії новою стрілецькою зброєю, потрібно ці завдання співвідносити з реальними загрозами. Ці реальні загрози полягають у підвищенні рівня бронезахисту російських військ і відсутності у нас патронів, які здатні пробивати їх бронежилети. І зовсім не важливо, з якого автомата вони вистрілюють: з автомата Калашникова, гвинтівки СВД або гвинтівки М16. Масове використання гвинтівок М16 ситуацію на полі бою не змінить», - підкреслив Згурець.

Крім того, системний перехід ЗСУ на гвинтівки М16 може зайняти кілька років. «Одну людину можна навчити за три години, але якщо це системний перехід цілої армії, то це займе не менше півтора роки», - пояснив «Апострофу» керівник Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін.

Також експерт додав, що викликає сумнів і кооперація «Укроборонпрому» з компанією «Aeroscraft», яка займається виробництвом аеростатів, дирижаблів та інших літальних апаратів. На Донбасі на узбережжі Азовського моря «Aeroscraft» вже встигла реалізувати проект «AEROS» зі створення системи раннього виявлення, попередження та ідентифікації цілей.

«Для мене дуже дивно, чому вибір «Укроборонпрому» припав саме на цю компанію, яка випускає дирижаблі, а тепер буде робити зброю для нашої армії. Чи є у неї взагалі досвід реалізації таких проектів? Чому не були залучені такі бренди, як, наприклад, Colt, Remington, Bushmaster, які відомі на весь світ і займаються питаннями поставок зброї для армій усього світу? Вони мають технології, успішний досвід реалізації таких проектів, власні виробничі потужності. Чому раптом виникає компанія, засновники якої мають відношення до України (засновник компанії Ігор Пастернак родом з України, - «Апостроф»)? Напевно, це комусь дуже потрібно. Приватна компанія може робити все що завгодно, а державний концерн повинен робити все прозоро. На мою думку, питання стрілецької зброї не стоїть на найпершому місці. Можливо, воно 10-е або навіть 20-е. У нас набагато істотніші проблеми, наприклад, із засобами радіоелектронної боротьби, безпілотниками », - резюмував Учайкін.

Автор: Артур Гор

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.