Реєстрація Увійти
Вхід на сайт

Рік української зброї: разючий «Грім» і «Ракетний щит»

10 січня 2017
Переглядів: 3 340
Коментарів: 0
Версія для друку
Україна продовжує посилювати свій військовий потенціал / Фото УНІАНУкраїна продовжує посилювати свій військовий потенціал / Фото УНІАН

Україна продовжує посилювати свій військовий потенціал. У 2016 році підприємства вітчизняного ВПК представили ряд нових розробок, а оборонний сектор четвертий рік поспіль отримав рекордне фінансування.

За час військового протистояння на Донбасі і тиску на Україну сусідньої держави на східному кордоні, оборона стала головним пріоритетом як в держполітики, так і в економічному розвитку країни.

Держбюджети стали називатися «оборонними», а самі асигнування на українську армію виросли до рекордних цифр. Так, в минулому 2016 році фінансування силового блоку України склало 113 млрд грн, що на 20% більше, ніж було виділено роком раніше.

У 2017 році на оборонку також виділять чимало. А точніше - рекордні 5,9% ВВП. У грошовому еквіваленті фінансування сектора оборони і безпеки складе 133 млрд грн (майже 5 млрд доларів). Проте, до світових показників ця сума все одно не дотягує. Головний ворог України - Російська Федерація тримає свій оборонний бюджет на звично високому рівні - більше 70 млрд дол. Європейські країни в 2016 році також значно збільшили витрати на оборону, зокрема, Сполучене Королівство виділило на ці цілі 55,5 млрд доларів, Франція - 50 , 9 млрд дол., а Німеччина - 39,4 млрд дол.

Що стосується пріоритетів у вітчизняному оборонному секторі на 2017 рік, то вони залишаться незмінними. Все так же в першу чергу фінансуватимуться програми по формуванню «ракетного щита», а саме - зі створення нових ракетних комплексів і артсистем.

«Ми повинні відпрацювати державне оборонне замовлення на 2017 рік, віддаючи перевагу сучасним ракетним комплексам, потужним артилерійським системам, засобам ППО, радіоелектронній боротьбі і радіотехнічній розвідці», - окреслив завдання української оборонки в 2017 році секретар РНБО Олександр Турчинов.

Посилити оборонний сектор України має і допомога з США. Перед відходом з поста президента Барак Обама підписав оборонний бюджет, який передбачає виділення Україні військову допомогу на суму 350 млн грн. До переліку допомоги, крім летального оборонного озброєння, увійшли технічна підтримка для розробки цілісної системи моніторингу державного кордону України, а також допомога в підготовці штабних офіцерів і вищого командування ЗСУ.

Щодо результатів минулого року, то він став у своєму роді проривом для української оборонки. Не таким великим, у порівнянні зі світовими тенденціями, але для України все ж проривом.

УНІАН пропонує огляд головних подій і новинок в оборонному секторі України в 2016 році.

Ракетний щит

Україна провела ряд успішних пусків за програмою «Ракетний щит». / Скріншот відео facebook.com

Головним завданням для українських промисловців у 2016 році було створення нової високотехнологічної зброї, яка має стати стримуючим фактором для агресивної політики Росії. Йдеться про реалізацію програми «Ракетний щит», для якої минулий рік став досить успішним. Так, в серпні був проведений пуск нової реактивної системи залпового вогню «Вільха», а в листопаді стало відомо про підготовку випробувань нової ракети «Грім», яка анонсувалася саме під кінець 2016-го.

Результати виконання програми настільки надихнули українських військових, що навіть призвели до ракетних випробувань біля Криму. Ситуація переросла в серйозний міждержавний криза з обопільним використанням попереджень про готовність завдати удару у відповідь для захисту своїх інтересів. Проте, погрози залишилися тільки на словах - випробування українських ракет пройшли успішно, реакції з російського боку не було.

За словами директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, успішні результати грудневих ракетних випробувань показали, що українські підприємства реалізували програму з подовження термінів використання ракет для комплексів ППО. Як зазначив експерт, востаннє роботи з подовження ресурсу ракет проходили ще в 2007 році в кооперації з російськими підприємствами, а термін використання ракет був подовжений до 2012 року.

«Це означає, що після цього часу всі ракети, якими оснащені комплекси «С-300», а на сьогоднішній день їх близько 35 дивізійних комплексів, не мали чіткої гарантії, що під час виконання бойового завдання всі ракети зійдуть зі спускових і знищуватимуть повітряні цілі», - зазначив експерт.

Наприкінці грудня Кабмін видав постанову, що дозволяє Збройним силам в екстрених випадках збивати літаки, які порушили повітряний простір країни.

Варто нагадати, що в останні кілька років російські ВПС регулярно порушували повітряні кордони в Балтійському регіоні і в ряді західноєвропейських країн.

Бойові безпілотники

Одним із головних досягнень у сфері розробки нового озброєння стала поява бойових безпілотників на стендах українських компаній. Так, влітку державний концерн «Укроборонпром» представив бойової безпілотник «Фантом». За даними розробників, дистанційно керований мінібронетранспортер може розганятися до 38 км/год, має запас ходу в 20 км, а також споряджений денним і нічним прицільними комплексами, здатний цілитися на відстань 1000-2000 м.


Звичайно, цей екземпляр поки далекий від серійних продуктів, які застосовуються арміями США та Ізраїлю, але його поява відкрила ще одну нішу в оборонному секторі України. Пізніше аналогічну розробку представив і суднобудівний завод «Ленінська кузня».

Бойовий робот «Піранья», презентований восени на стенді «кузні», озброєний 12,7 мм кулеметом, який може бути змінений на 40 мм гранатомет, і має радіус дії від 2 до 10 км.

Бойовий робот «Піранья» / Фото УНІАН

Також 2016 рік, згідно з планами військового керівництва, повинен був стати роком появи ще однієї важливої для української армії зброї - ударного дрона. За словами Турчинова, Україна володіє всім необхідним потенціалом для виробництва такої техніки.

Реалізувати проект ударного безпілотника, на думку секретаря РНБО, могло б держпідприємство «Антонов». Проте, поки був продемонстрований тільки макет ударного безпілотника «Горлиця».

Ударний безпілотник «Горлиця» / facebook / ukroboronprom

За словами Турчинова, проект потребує доопрацювання, його випробування будуть проведені вже в 2017 році.

Досягнення «Антонова»

Нарівні з ракетним озброєнням, ще одним із головних ньюсмейкерів 2016 року стала авіація. Зокрема, держпідприємство «Укроборонпрому» - «Антонов».

Першою загальну увагу привернула призабута українська «Мрія». Найбільший в світі літак у травні вперше виконав рейс на австралійський континент, чим викликав ажіотаж серед місцевого населення. На урочисту зустріч українського літака зібралося кілька десятків тисяч австралійців. Після цього хвиля інтересу до «Мрії» дійшла і до України.

Літак, який вже два десятки років виконував рейси по всьому світу, став на кілька днів головною «Перемогою» в українських ЗМІ.

Пізніше мережу сколихнула ще одна новина, пов'язана з головним дітищем українських авіаторів. У серпні, після переговорів у КНР, в мережі поширилася інформація про нібито продаж китайцям технічної документації і ліцензії на виробництво «Мрії».

Представники «Антонова» заспокоїли громадськість - дана інформація злегка перебільшена. За словами антонівців, Україна і Китай дійсно домовилися про добудову однієї «Мрії», фюзеляж якої вже кілька десятків років припадав пилом в ангарах «Антонова».

Крім того, сторони домовилися про спільне виробництво «Мрій», але на китайській території.

Рік української зброї: разючий «Грім» і «Ракетний щит»

Ще однією важливою подією авіаринку стала презентація під кінець року нового літака Ан-132. Проект був реалізований за замовленням Саудівській Аравії і повинен стати ще однією візитною карткою підприємства.

До речі, цей екземпляр став єдиним літаком, випущеним «Антоновим» в 2016 році. І хоча керівництво підприємства налаштоване зробити «Антонов» локомотивом розвитку всієї економіки, ситуація насправді не така райдужна.

По-перше, підприємство не має чіткого пакету замовлень. На останній прес-конференції керівництво «Антонова» проігнорувало питання УНІАН про обсяг твердих контрактів з виробництва літаків.

Ан-132 / Фото УНІАН

Крім того, за даними «Антонова», для запуску серійного виробництва необхідно залучити близько 700 млн дол. інвестицій. Так що поки єдиним шансом запустити серійне виробництво літаків є саме Ан-132.

Якщо випробування літака, заплановані на весну 2017 року, пройдуть успішно, то Саудівська Аравія готова підписати контракт на поставку 80 Ан-132.

Новинки від приватного сектора

Ще одним із досягнень 2016 року у ринку озброєнь стала поява серйозної конкуренції з боку приватних підприємств, що пропонують свої варіанти нового або модифікованого озброєння.

На осінній виставці «Зброя та безпека» було представлено кілька десятків бронемашин, які можуть поставлятися для українських військових в зону АТО - від усім відомих КрАЗ «Спартан» до нових броньовиків «Варта» і БТР «Отаман».

БТР «Отаман» / Фото УНІАН

Також вищезгадана «Ленінська кузня» представила легкоброньований автомобіль «Тритон-01», а автомобільний концерн «Богдан» презентував на виставці оновлену броньовану машину «Барс-8» із встановленим бойовим модулем «Тайпан», розробленим держпідприємством «Спецтехноекспорт».

«Барс-8» з бойовим модулем «Тайпан» / Фото УНІАН

На думку експертів, потенціал приватних підприємств настільки виріс, що вони нарівні з спецекспортерами повинні отримати доступ на світовий ринок озброєнь.

«Сьогодні немає рівних умов для приватних підприємств і державних. Треба проводити лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності. Та система, яка у нас існує з 1996 року, з початку існування «Укрспецекспорту», є вчорашнім днем», - зазначив директор Центру дослідження армії, конверсії та озброєння України Валентин Бадрак.

За його словами, за останній час кількість приватних оборонних підприємств різко збільшилася і перевищила кількість державних в сфері ОПК.

«Якщо ми раніше знали тільки «Мотор Січ» і «АвтоКрАЗ», то сьогодні більше 150 підприємств, а їх частка у виробництві перевищує 2/3 ринку», - сказав експерт.

Поповнення українських ВМС

Після анексії Криму Російською Федерацією, Україна втратила не тільки сам півострів, а й десятки кораблів, заблокованих в гаванях. І без того застарілий український флот став практично повністю небоєздатним.

Проте, в 2016 році в цьому напрямку почалися позитивні зміни. У квітні минулого року на заводі «Ленінська кузня» відбулася закладка 4-х малих броньованих артилерійських катерів проекту «Гюрза» для українських ВМС. Всього до 2020 року українські військові повинні отримати 20 таких катерів.

Артилерійський катер «Гюрза-М» / Фото Міноборони

Наприкінці року на заводі відбулася закладка ще двох броньованих десантно-штурмових катерів типу «Кентавр», які є подальшим розвитком лінійки катерів «Гюрза».

До речі, перші два катери типу «Гюрза», спущені на воду в кінці 2015 року, в 2016 році успішно пройшли випробування і 6 грудня поповнили склад ВМС України.

Крім будівництва нових катерів, були виконані роботи і з ремонту головної ударної сили українського флоту - фрегата «Гетьман Сагайдачний» і ракетного корабля «Прилуки».


Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.