Американський дослідний штурмовий танк T14

Співпраця Англії і США щодо обміну ідеями в області танкової політики, а також вироблення вимог до танкового озброєння почалася у червні 1940 року, коли в Сполучені Штати прибула британська танкова місія, щоб вибрати танки для армії. Перший результат даної співпраці — замовлення середніх танків М3 «Grant». М3 — модифікований танк відповідно до вимог Великобританії. Начальник АТС, генерал-майор Ч. М. Вессон, у вересні 1941 року направив до Великобританії американську місію для отримання з перших рук інформацію про бойове застосування танка, британської оцінки американського озброєння, а також її поглядів і вимог до майбутніх машин. Серед обговорюваних ідей була і думка про танк з важким бронюванням і гарматою більшого калібру, потреба в якій на той час відчували англійські збройні сили у зв’язку з досвідом боїв у Західній пустелі з німецькими військами. (Завдяки таким міркуванням і через розчарування у перших модифікаціях танка «Churchill», англійці почали розробку важкого танка A27L («Centaur»). Видозміни даного проекту незабаром призвели до створення штурмового танка А33 — можлива заміна «Churchill»).

Цей британський погляд у вересні 1941 року знайшов розуміння у американської артилерійсько-технічної служби, яка вела на той час розробку важкого М6 і захищала ідею необхідності для Армії США важких танків. У грудні 1941 року артилерійсько-технічна служба почала дослідження штурмового важкого танка, який відповідав британським вимогам і включав деякі конструктивні рішення, аналогічні Т1 (М6) і середньому танку М4, з метою використовувати агрегати і вузли останнього. Танк повинен був озброюватися 75-міліметровою гарматою М3 з можливістю її заміни британською 6-фунтовою (калібр 57 мм) гарматою. Максимальна товщина броні від 75 до 100 міліметрів. Планувалося використовувати танковий Ford з наступною заміною на більш потужний.

У США в березні 1942 року прибула нова танкова місія з Великобританії, щоб вирішити проблеми поставок, однак також розглядалася можливість спорудження у США для Великобританії штурмового танку Т14 американської розробки. З АТС була досягнута домовленість на поставку 8,5 тис. машин, після чого розпочалося детальне опрацювання проекту. Дві дослідні машини побудували у 1943 році, однак випробування показали необхідність доопрацювання підвіски і гусениць. У 1944 році один з танків для випробувань і доробок направили до Великобританії, проте на той час у британській танковій політиці пріоритети змінилися на користь використання крейсерських танків з сильним озброєнням. В якості важких піхотних танків вирішили зберегти доопрацьований «Churchill». Таким чином, до Т14 британський інтерес зник. У грудні 1944 року АТС припинила доопрацювання проекту. Танк так і не дійшов до виробництва.

У зібраного танка Т14 малася трансмісія, аналогічна танку М4 і стандартний танковий мотор Ford. Але для зниження максимальної швидкості зменшили передавальне число. У цілому озброєння повторювало М4, а гусениці і підвіску взяли від М6.

Технічні характеристики дослідного штурмового танка T14:

Бойова маса — 38102 кг;

Екіпаж — 5 осіб;

Габаритні розміри:

Довжина — 6197 мм;

Ширина — 2773 мм;

Висота — 3128 мм;

Озброєння;

Гармата — М3 калібру 75 мм,

Кулемети — Browning калібрів 7,62 мм і 12,7 мм;

Бронювання — від 19 до 133 мм;

Двигун — карбюраторний, 8-циліндровий, V-подібний, Ford GAZ, потужність 520 к.с.;

Ходова частина одного борту — 8 зблокованих попарно опорних катків, 4 підтримувальні ролики, ведуче колесо переднє;

Максимальна швидкість — 22 км/год.;

Запас ходу по шосе — 160 км;

Подоланні перешкоди:

Висота стінки — 0,62 м;

Ширина рову — 2,70 м;

Глибина броду — 0,90 м.