Реєстрація Увійти
Вхід на сайт

«Піранья» і «Фантом». Перші українські експерименти

18 листопада 2016
Переглядів: 1 952
Коментарів: 0
Версія для друку
«Піранья» і «Фантом». Перші українські експерименти

Роботизація на полі бою стала трендом, не помічати який вже не можна. Створенням роботизованих і дистанційно керованих платформ і засобів військового призначення активно займаються провідні країни світу, спираючись на свій потужний науковий, технологічних і промисловий потенціал. Цим шляхом намагаються йти і новачки, намагаючись врахувати досвід лідерів і адаптувати його до своїх потреб і можливостей. Перші спроби демонструють і українські розробники. Одне з таких підприємств - ПАТ «Ленкузня», яке на виставці «Зброя та безпека» вперше продемонструвало свою власну розробку - бойовий дистанційно керований комплекс під назвою «Піранья».

Сергій Медвідь, заступник генерального директора ПАТ «Ленінська кузня» з питань розвитку та спеціальної техніки, в коментарі виданню Defense Express пояснив: «Як такого, технічного завдання від військових у нас немає, і те, що ми придумали - це наше бачення. Виріб як ініціативний проект «Ленкузні» за оборотні кошти підприємства. Конструкція - модульного типу. Одна і та ж гусенична платформа може оснащуватися модулем вогневої підтримки або розвідувальним модулем, а також виступати в ролі транспортера вантажів. На виставці «Зброя та безпека» ми представили «Піранью» з бойовим модулем з кулеметом 12,7 мм.

Ще у нас є бойовий модуль, на який встановлюється гранатомет УАК-40 нашого виробництва, або ж звичайний ПКТ-7,62. Також «Піранья» може використовуватися як розвідувально-дозорна машина. Тоді на ній встановлюється розвідувальний модуль з «Антиснайпер», який розроблений вітчизняною компанією UaRpa. При цьому ми бачимо нашу «Піранью», серед іншого, в складі комплексу управління вогнем «Кропива», який також розробляється компанією UaRpa. «Піранья» дозволяє вести розвідувальні функції, які потрібні для «Кропиви», наприклад, для коригування вогню батареї.

Бойовий дистанційно керований комплекс «Піранья»

Система управління - по радіоканалу. Захист каналу нам забезпечила UaRpa. Система зв'язку та управління побудована таким чином, що кожна одиниця «Піраньї» є ретранслятором сигналів. Коли ми говоримо про управління на 10 кілометрів, то мова йде про роботу кількох комплексів з розрахунком ретрансляції і передачі сигналу по ланцюжку. Також можливе управління по проводах. Запас ходу машини на акумуляторах - двадцять кілометрів, десять - в одну сторону, десять - в іншу.

У платформи, як і у «безпілотника», є можливість рухатися по маршруту по точкам, заздалегідь обраним по карті. При втраті сигналів управління платформа повинна повернути у вихідне місце. Корекція руху здійснюється оператором по камерах, які встановлені як на платформі, так і на бойовому модулі. Після демонстрації комплексу ми плануємо почати етап заводських випробувань».

У вітчизняній лінійці наземних бойових безпілотних апаратів (UCGV, Unmanned Combat Ground Vehicle) дистанційно керований комплекс «Піранья» не самотній. У цьому сегменті буде пробувати свої сили і «Фантом», багатоцільовий транспортний засіб, розробку якого супроводжує компанія «Спецтехноекспорт».

Бойовий дистанційно керований комплекс «Фантом»

І «Піранья», і «Фантом» - перші вітчизняні ініціативні проекти, і в цьому їх основна важливість і значимість на даному етапі, незважаючи на всю недосконалість. При цьому в самому Міністерстві оборони України наголошують, що у військовому відомстві «розпочато заходи щодо вироблення вимог до наземних роботизованих комплексів, але, на жаль, фінансування досліджень і розробок по їх створенню за державні кошти не здійснюється». Також визнається, що на даному етапі особливого значення набуває проведення комплексних масштабних досліджень з визначення місця і ролі робототехніки в майбутній системі озброєння армії. Важливою є розробка перспективних форм і способів бойового застосування, складу роботизованих формувань.

Автор: Сергій Згурець

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.