Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Історія в цитатах: «Ніби Землю вбили!»

1 листопада 2016
Переглядів: 256
Коментарів: 0
Версія для друку
Історія в цитатах: «Ніби Землю вбили!»

«... Віддалений, глухий, важкий удар - а-ааххх! Ніби Землю вбили!» Оператор, який знімав вибух «Цар-бомби»

У 1959 році відносини СРСР і США, здавалося б, потеплішали - перший секретар ЦК КПРС М.С. Хрущов навіть побував в Штатах з офіційним візитом. Однак тривала ця відлига недовго - в травні 1960 року радянськими силами ППО був збитий Lockheed U-2 Френсіса Пауерса. Радянський Союз в квітні 1961-го вперше в історії вивів людини в космос, коли весь світ аплодував Юрію Гагаріну. Однак уже через кілька днів на Кубі в затоці Свиней висадився підготовлений США десант, і «Острів свободи» став осередком напруженості. Зрештою 1 серпня 1961 року радянське керівництво заявило про намір відновити випробування ядерної зброї, незважаючи на дане раніше зобов'язання.

Результати цих випробувань обіцяли стати крижаним душем для гарячих голів в столицях «деяких» країн блоку НАТО. 8 вересня 1961 року газета New York Times процитувала слова Хрущова про бомбу потужністю 100 мегатон у тротиловому еквіваленті і готовності СРСР підірвати її в ході випробувань. 17 жовтня в своїй доповіді учасникам XXII з'їзду КПРС генсек повідомив про підготовлюваний вибух бомби вдвічі меншої потужності: «Ми тим самим випробуємо пристрій і для вибуху 100-мільйонної бомби. Однак, як говорили раніше, дай Боже, щоб ці бомби нам ніколи не довелося підривати ні над якою територією. Це найбільша мрія нашого життя! (Бурхливі оплески)».

Тим часом в Арзамасі-16 завершувалася підготовка «Цар-бомби» АН602. Для випробувань спеціально розроблялася парашутна система повільного спуску бомби вагою понад 20 тон. У літаку-носії Ту-95 частина фюзеляжу була замінена підйомником з кріпленням для «Цар-бомби» - при довжині близько 8 м і шириною близько 2 м вона так і не помістилася в бомбовому відсіку цілком.

В обстановці абсолютної секретності і під охороною бомбу залізницею доставили на Кольський півострів, а звідти - на аеродром. Після ретельної перевірки бомбу привели в бойове положення. Залишалося дочекатися підходящої для випробувань погоди.

Ранок 30 жовтня 1961 року розпочалося з сенсації: з'їзд вважав подальше зберігання тіла І.В. Сталіна в Мавзолеї недоцільним. Але світ потрясло - в буквальному сенсі - не це. Об 11 годині 32 хвилини на 4-кілометровій висоті над Новою Землею була підірвана бомба АН602 потужністю в 50 млн тон тротилу. Спалах світла від вибуху було видно за тисячу кілометрів навіть при щільній хмарності. Грибоподібна хмара досягла 67 кілометрів у висоту. У селищі за 400 кілометрів від епіцентру були зруйнувані будинки з деревини і зірвало дахи у кам'яних будівель. На сотні кілометрів навколо перервався радіозв'язок. І, мабуть, найбільш красномовний факт: вибухова хвиля тричі обігнула планету.

Командир літака-носія майор А.Е. Дурновцев встиг вивести Ту-95 в безпечну зону і слідував на аеродром уже підполковником і Героєм Радянського Союзу. Крім нього в повітрі знаходилися літак-лабораторія Ту-16 і ще кілька бортів з документалістами для ведення кінофотозйомки. Їхні усні свідчення описують подію не менше яскраво, ніж зняті ними кадри: «... віддалений, глухий, важкий удар - а-ааххх! Ніби Землю вбили!», «От і епіцентр. Над цією точкою шаленіла термоотрута. Все зметено, вилизано, підчищено, все оплавлене і продуте!»

Існує думка, що саме випробування «Цар-бомби» спонукало учасників холодної війни до поступок і, в підсумку, підписання 5 серпня 1963 року Московського договору про заборону ядерних випробувань в трьох середовищах. На ділі ж між цими подіями СРСР і США зробили ще більш 180 ядерних вибухів. Та й воднева бомба не була зброєю, як би парадоксально це не звучало. Штучний товар, вона послужила демонстрацією сили для заокеанських конкурентів. За даними одного з творців АН602 В.Б. Адамського, потужність вибуху його дітища десятикратно перевищила сукупну потужність всіх вибухових пристроїв і вибухових речовин, задіяних усіма учасниками Другої світової війни, включаючи американських атомних первістків - «Малюка» і «Товстуни». Ймовірно, разово цей показник вже не буде перевищений - в усякому разі, хочеться в це вірити.



Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.