Фото дня: «Чорний вересень» Йорданії

 Фото дня: «Чорний вересень» Йорданії

Фото дня: «Чорний вересень» Йорданії
27 вересня 1970 року на позачерговому саміті Ліги арабських держав у Каїрі король Йорданії Хусейн і лідер Організації визволення Палестини Ясір Арафат уклали угоду про припинення вогню. У такий спосіб вдалося на якийсь час зупинити збройне протистояння між йорданцями і палестинцями, яке увійшло в історію як «Чорний вересень», і, можливо, запобігти великій війні за участю декількох держав на Близькому Сході.

Передумови до протистояння в Йорданії з’явилися в зв’язку з масовою еміграцією палестинських арабів на територію цієї країни. До кінця 1960 років палестинські біженці та їхні нащадки становили більше половини її населення. При цьому багато палестинців, а також їх впливові організації розглядали Йорданію, скоріше, не як новий будинок, а як плацдарм для своєї подальшої війни проти Ізраїлю. Це не покращувало і без того непрості відносини арабського королівства з єврейською державою. Крім того, палестинські угруповання регулярно викрадали авіалайнери, які був змушений приймати аеродром Аммана, і в очах міжнародної спільноти Йорданія набувала образ такого собі розсадника тероризму.

Уряд короля Хусейна практично не контролював табор палестинських біженців, які перетворилися на своєрідну «державу в державі». Палестинці встановлювали власні блокпости на автодорогах, викрадали людей і автомобілі, організували кілька замахів на короля Хусейна. За 1968-1969 роки між йорданськими силовиками і палестинцями сталося понад 500 зіткнень. Останньою краплею для йорданців став угон палестинськими терористами відразу чотирьох пасажирських літаків, посаджених на законсервованому після Другої світової війни йорданському військовому аеродромі Доусонс Філд (Dawson’s Field).

16 вересня король Хусейн оголосив в Йорданії військовий стан. Фактично (з урахуванням частки палестинського населення) в країні почалася громадянська війна. Краще оснащена йорданська армія тіснила загони палестинських бойовиків, але вже 18 вересня в конфлікт на боці останніх втрутилася Сирія. Хоча йорданські сухопутні війська і ВПС з великими труднощами змогли самі відбити наступ сирійської піхотної дивізії, посиленої двома танковими бригадами, король Хусейн змушений був звернутися за допомогою до Великобританії і США. А слідом за американським 6-м флотом, що з’явився біля берегів Ізраїлю, в Східне Середземномор’я для підтримки Сирії попрямувала група кораблів Радянського Союзу.

Стрімку ескалацію конфлікту на Близькому Сході вдалося зупинити президенту Єгипту Гамаль Абдель Насера, за чиєю ініціативою був скликаний екстрений саміт Ліги арабських держав. 28 вересня 1970 року, на наступний день після укладення угоди про припинення вогню, президент Насер переніс серцевий напад і через кілька годин помер.

Йорданські солдати біля вкопаного танка «Центуріон». Вересень 1970 року

admin

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

[an error occurred while processing the directive]