Реєстрація Увійти
Вхід на сайт

Міфи та реальність про ручні гранати Ф-1 та РГД-5

26 вересня 2016
Переглядів: 406
Коментарів: 0
Версія для друку
Міфи та реальність про ручні гранати Ф-1 та РГД-5

(Матеріал головного інструктора ВПЦ 3-й полк Ткачука Дмитра офіцера ЗС України, про ручні гранати, їх ефективність, уражаючу дію їх вибуху, міфи про гранати та реальність.)

Мене як військового завжди цікавить будь-яка інформація, яка може мені стати в пригоді під час бойових дій. Такої інформації наразі дуже багато в інтернеті (вогнева підготовка, тактика, військово-польова медицина, виживання, розвідка та інше). Але я, як людина практична, повинен спочатку перевірити отриману інформацію – відпрацювати ті, чи інші елементи бойової підготовки, щоб для себе визначити ефективність і практичність отриманої інформації.

Надійшов час розібратися в ручних гранатах. За час служби я їх метав доволі багато разів, як вітчизняних так і американських. Питання способів метання гранат та встановлення розтяжок, а також різних «ловушек» в цій статті розглядати не будемо. Це більше практичне заняття. А ось вражаючі фактори гранат і їх визначення, які я знайшов в інтернеті, опишу, тому що це практично мною перевірено під час перебування в зоні АТО.

Отже ручна граната Ф-1. Граната була розроблена на основі французької гранати F-1 моделі 1915 року і гранати системи Лемона. Звідси і маркування Ф-1 і назва в народі «лімонка». Ребра на її корпусі зовсім не для розділення на осколки, як дехто вважає, а для зручності хвату долонею, для зручності тримання і можливості привязування до будь-чого при поставленні її на розтяжку в якості міни. Корпус відлитий з чавуну, який при розриві дає до 300 великих і дрібних осколків різної ваги. При цьому трава «скошується» повністю в радіусі 3 метра від місця вибуху, суцільне ураження ростової фігури забезпечується в радіусі 5 метрів, на відстані 10 метрів ростова ціль вражається 5-7 осколками, в 15 метрів – 2-3 осколка. Виникає питання звідки взялися ці цифри і чому в Настанові по ручним гранатам написано, що радіус суцільного ураження гранати Ф-1 – 200 метрів. Саме ця цифра і почала мене бентежити. В мирний час на полігонах в основному метають РГД-5, тому що вона вважається наступальною і радіус суцільного ураження її до 25 метрів. Гранати Ф-1 ніхто на полігоні не метає, тому що всі військові також читали цю Настанову, і якось страшнувато метати гранату навіть із-за укриття, знаючи її вражаючі характеристики. Що ж, зараз почнеться математика.

Міфи та реальність про ручні гранати Ф-1 та РГД-5

Порівняємо дві гранати Ф-1 і РГД-5. Вага Ф-1 – 600 гр., а РГД-5 – 310 гр. Вага вибухової речовини в гранатах 60 гр. і 110 гр. відповідно. Як бачимо граната Ф-1 важча, але вибухової речовини у ній майже у 2 рази менше ніж у РГД-5. Отже, користуючись логікою ми можемо сказати, що та граната, в якій більше вибухової речовини, має більший радіус ураження осколками. Один нуль на користь РГД-5. Перевірити це небезпечно, тому що це тільки здогадка. А де факти? Щоб краще зрозуміти всю математику вибуху і розльоту осколків, потрібно розрізняти деякі визначення:

Дальність (радіус) суцільного ураження (ДСУ) – це відстань від місця розриву до сектору, де мають ураження 70 % цілей.

Дальність (радіус) ефективного ураження (ДЕУ)- те саме тільки на зовнішній границі сектора буде 50 % ураження цілей.

Дальність ураження (радіус ураження) (ДУ) – це відстань, де мають ураження 20 % цілей.

Дальність (радіус) розльоту осколків (ДРО). Те ж саме, що і радіус ураження, а відмінність в тому, що на зовнішній границі ймовірність ураження наближається до 0 %.

Безпечна відстань розльоту осколків (БВ) – ймовірність ураження 0%.

І останнє визначення, це гарантована безпечна відстань (ГБВ), що дорівнює півтора або подвійному безпечному розльоту осколків.

Звідси ми можемо зробити висновок, що чим далі від гранати, тим безпечніше і шанси на виживання збільшуються. Інший висновок, що йде неправильне розуміння понять і як наслідок помилкові показники у Настановах.

Тепер перейдемо до уражаючих факторів ручних гранат. Визначено військовими, що уражаючі властивості мають ті осколки, які можуть вбити або тяжко поранити (вивести людину зі строя), вага яких не менше 2 гр., і яким надана певна швидкість. Оптимальні по вазі можна вважати осколки вагою в межах 2-5 гр. Знаючи вагу корпусів гранат РГД-5 і Ф-1 можна визначити приблизну кількість небезпечних осколків, які утворяться при вибуху гранати. Вага корпусу Ф-1 з запалом 540 гр. (600 гр. граната – 60 гр. вибухової речовини) .Отже при вибуху отримаємо 540:2=270 небезпечних осколків. А з РГД-5 – 200:2=100 осколків. (310 гр. вага гранати – 110 гр. вибухової речовини = 200 гр. вага корпусу з запалом УЗРГМ). Зрозуміло, що ці значення приблизні.

При вибуху гранати осколки розлітаються рівномірно в просторі на 360 градусів по горизонту і по нормалі. З розвитком вибуху гази дроблять корпус на осколки, які рухаються по фронті ударної хвилі, яка має форму сфери. По мірі збільшення сфери, і відповідно, віддалення осколків від центра вибуху відстань між ними зростає. Доки проміжки між осколками більш менш рівні площі людського тіла, то ймовірність того, що осколок попаде в людину дорівнює 100%. Потім відповідно вірогідність попадання зменшується і зі збільшенням відстані від місця вибуху досягає 0%. Візьмемо приблизну площу людини за 1,08 кв.м (Зріст 180 см помножити на ширину 60 см.). Очевидно, що різні людини мають різну площу тіла. Продовжимо вираховувати. Отже, щоб отримати 100% ураження потрібно щоб площа проміжків між суміжними осколками була не більше 1,08 кв. м. Так, як для розрахунку радіуса суцільного ураження нам достатньо 70%, то площа проміжків повинна бути не менше 1,54 кв.м. Знаючи формулу площі поверхні сфери . Для того, щоб дізнатися скільки нам потрібно осколків для 70% ймовірності ураження розділемо цю площу на 1,54. Тепер можна дізнатися скільки нам потрібно осколків на відстані 5 метрів від місця вибуху. N = (4х3,14х25)/1,54 = приблизно 204 осколка. Якщо наші осколки мають вагу від 2 до 5 грам, тоді вага корпуса повинна бути в межах 408-1020 грам.

Порахуємо теж саме тільки для радіуса ураження і на його дальній границі, тобто для ймовірності ураження 20%. У цьому випадку коефіцієнт буде не 1,54 , а 5,25. Тоді отримаємо N=(4х3,14х25)/5,25=приблизно 60 осколків, тобто маса гранати повинна бути в межах 120-600 грам. Під ці параметри якраз підходять гранати Ф-1 і РГД-5. Якщо ж підставити у формулу показник 200 метрів, який вказаний у Настанові, тоді у нас вийде таке: (4х3,14х4000)/5,25= приблизно 9569 осколків. Це в межах від 19 до 48 кг. Це приблизна вага артилерійських снарядів 122 мм або 152 мм.

Також нам дають формули визначення радіусу суцільного ураження (70%) , радіус ураження (50%) , і радіус ураження (20%) для осколків вагою 2 гр., а для 5 гр. осколків потрібно ділити в корневі на 20 , де m – це маса корпуса гранати в грамах. Отже знаючи ці формули ми можемо розрахувати радіуси розльоту осколків. Безпечну відстань розраховують по іншим формулам, виходячи із фізики вибуху, де має роль направлення вітру, густина повітря, аеродинамічні властивості окремих осколків.

Ще одна характеристика мене зацікавила в ручних гранатах – так це середня дальність кидка гранати або як пишуть дальність кидка. В гранати РГД-5 це 40-50 метрів, а в Ф-1 – 35-45 метрів. Як вони визначали ці параметри мені стало цікаво, тому що ті, хто хоч раз метав гранати, знають, що після відскоку спускового важеля, граната втрачає свою інерцію. Вага гранати оманлива з першого разу. Камінь такої самої ваги ви метнете набагато далі, ніж гранату. Тому при метанні гранати потрібно бути обережним. При моїй памяті були випадки метання гранати із-за укриття на відстань до 10 м. Велике значення має положення для метання: із-за укриття з кроком, з окопу, лежачи. Дані в Настанові характеристики дальності кидка можливі лише при розгоні. З місця на таку відстань може метнути лише фізично підготовлений військовослужбовець. Практика показує, що 15-20 метрів є ефективною дальністю кидка гранати.

Що ж, підведемо підсумки. Цифри, які наводяться в документах часто просто перебільшують маючи за мету дезінформувати противника, або ж підвищити впевненість своїх бійців в могутності своєї зброї, або просто обдурити генералів і змусити їх прийняти на озброєння новий боєприпас.

Моя порада: Перевіряйте прочитану інформацію, навіть ту, яку описав я.

Автор: Ткачук Дмитро

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.