І грянув грім …

 І грянув грім …

І грянув грім ...
Сьогодні пам’ятна дата. Вже понад століття тому, 28 липня, відбулася подія, яка різко змінила погляди людства на життя, її сенс, місце в цьому житті людину, цінність самого життя та ін. Даний тоді поштовх був настільки сильний, що його «запалу» вистачило навіть на другий раз…

28 липня 1914 року почалася Перша світова війна. Багато в чому вона була першою, багато що в її ході було вперше, за багатьма статистичними показниками вона стала першою на той момент у людській історії.

У війні взяли участь всі провідні країни світу і ті країни, які на цю роль претендували і які поставили під рушницю мільйони солдатів. Більш ніж 10 мільйонам так і не вдасться повернуться додому. Приблизно в таку ж цифру оцінюються втрати мирного населення. Чотири імперії впали під ударами цієї війни, поховавши під своїми осколками ще кілька мільйонів своїх колишніх підданих.

Вперше в цій війні знайшли своє застосування масова авіація, танки, отруйні речовини. Армії переодягнулися у форму захисного кольору. А для постачання солдатів винайшли плитковий шоколад…

Але самим, на мою думку, важливим моментом цієї війни став шок. Шок і розуміння того, наскільки жахлива війна, як мало в ній героїчної романтики, як багато страждань і жаху тупої, невідворотної, випадкової смерті, яка не вибирає кращих чи гірших. Їй все одно.

До Першої світової, як втім і сьогодні, війна була долею небагатьох. Бої йшли на околицях імперій, влни не особливо стосувалися простих людей (в сенсі не військових).

Перша світова повела в бій колосальні маси людей. Через армію, фронт, окопи пройшли разом багаті і бідні, пролетарі і інтелігенція, кадрові військові і призовники, дворяни і простолюдини і тощо. Тощо.

А війна, не добираючи, косила всіх. Це в 19 столітті було непристойно стріляти в офіцерів, а хто пояснить газовій хмарі це? Сьорбнувши з ура-патріотизму без щеплень, європейська молодь кинулася за подвигами, пригодами і славою…
Вони отримали траншеї з водою, брудом, щурами, вошами і заразою, в яких вони повинні були чекати смерті… Не всі змогли спокійно пережити таке. Таке, якого раніше й уявити собі не міг ніхто. Щонайменше, ніхто з них…

Після її закінчення її учасники увірували, що це була «остання війна» і ніхто не міг навіть уявити, що все це може коли-небудь повториться.

І ніхто не міг навіть припустити, що не просто повториться, а що номер 2 в історії, стане номером один по жаху, який його учасники змогли побачити тільки після його закінчення, та й то настільки загально, що маса деталей в картині тих подій досі невідома.

admin

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

[an error occurred while processing the directive]