Український експорт озброєння: особливості структури та розвитку

 Український експорт озброєння: особливості структури та розвитку

Український експорт озброєння: особливості структури та розвитку

Згідно з результатами досліджень Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру обсяги українського експорту зброї та військової техніки в 2011 році склали близько 484 мільйонів доларів. Таким чином, Україна опинилася на 12-му місці серед світових експортерів ОВТ.

У 2011 році в Україну, згідно з указом Президента В.Януковича був створений концерн «Укроборонпром», у структурі якого було об’єднано 7 державних підприємств, які займаються виробництвом озброєнь і військової техніки. Серед них і «Укрспецекспорт», «Укрінмаш», «Укроборонсервіс», «Спецтехносервіс», спеціалізована фірма «Прогрес», «Промоборонекспорт», а також зовнішньоторговельна фірма «Таско-експорт» (навіть незважаючи на те, що ще в 2010 році було прийнято рішення про її ліквідацію).

Дані, озвучені керівництвом державної компанії «Укрспецекспорт», її дохід, спільно з дочірніми підприємствами, від експортно-імпортних операцій в 2011 році склав близько 1 мільярда доларів. На найближчі п’ять років портфель замовлень «Укрспецекспорту» оцінюється на суму понад 5 мільярдів доларів.

За словами генерального директора компанії Дмитра Перегудова, в минулому році Україна експортувала зброю до 62 держав світу. Основні споживачі української продукції військово-промислового комплексу стали країни Азії, Африки. Географія експортних поставок, згідно з наданою «Укроспецекспортом» інформацією, охоплює в основному держави африканського континенту, зокрема, Алжир, Конго, Уганду, Чад, Єгипет, Кенію. На цей регіон припадає близько 37 відсотків загальних обсягів експорту. Трохи менша частка військових поставок припадає на азіатські держави — вона становить 32 відсотки. У цьому регіоні України співпрацює з 16 державами, серед них найбільш активними імпортерами є Індія, Китай, В’єтнам, Таїланд і Ірак. 26 відсотків поставок озброєння і військової техніки припадає на країни СНД: Росію, Казахстан, Азербайджан, Білорусь. На іншу частину європейського континенту — Польщу, Великобританію, Болгарію, Чехію та Німеччину — доводиться всього лише 3 відсотки загального обсягу експорту.

Серед всіх зразків озброєнь і військової техніки, які постачає українська оборонка, на першому місці донедавна перебувала авіаційна техніка (трохи більше 43 відсотків), на другому місці — техніка для сухопутних військ (більше 36 відсотків). Трійку лідерів замикають засоби протиповітряної оборони (10 відсотків). Крім поставок самої техніки, передбачено також надання послуг, пов’язаних з ремонтом і модернізацією даних зразків.

Однак, контракти, які були підписані протягом 2011 року, свідчать про те, що в українському військовому експорті намітилися певні зміни. Якщо раніше на першому місці по продажах була авіаційна техніка, за нею слідувала бронетехніка, то зараз, за неофіційними даними, ці види техніки помінялися місцями. В результаті так званого танкового прориву на лідируючі позиції вийшов «бронетанковий комплекс».

В основному ж Україну в якості експортної продукції пропонує військово-морське озброєння і техніку, авіатехніку, ракетно-космічну техніку, боєприпаси і бронетехніку, а також засоби протиповітряної оборони і ракетно-артилерійські зразки озброєнь. Найбільшим попитом на світовому ринку користуються українські ракети, легка бронетехніка, військові автомобілі та газові турбіни для військових кораблів. В даний час український експорт в основному складається з модернізованих застарілих видів озброєнь ще радянського виробництва.

Так, на африканський континент поставляються танки і самохідні артилерійські установки радянського виробництва, бойові вертольоти, автомати, кулемети і гвинтівки, міномети. Керівництво Республіки Чад придбало два штурмових Су-25.

Певну частину українського військового експорту становить нова або модернізована техніка (в основному, бронетранспортери і танки), які поставляються в Ефіопію, Ірак і Таїланд. Так, влітку 2011 року між «Укрспецекспортом» і Таїландом був підписаний договір, згідно з яким українські представники зобов’язалися виготовити для партнера 121 БТР 3-Е1 разом з машинами підтримки. Загальна вартість контракту була оцінена в 140 мільйонів доларів. Раніше таїландські збройні сили ж купували 95 БТРів даної моделі, тому вирішили збільшити чисельність парку перевіреними моделями. Крім того, було укладено контракт на поставку Бангкоку танків Т-84У «Оплот» у кількості 49 одиниць. Вартість його склала 231 000 000 доларів. Нагадаємо, українська сторона виграла тендер, маючи серед конкурентів російський Т-90, німецький «Леопард» і корейський К1. Цей контракт був визнаний найбільшим з часів підписання «Пакистанського контракту», коли було продано 320 танків Т-80УД. Тоді контракт коштував 650 мільйонів доларів.

Далі були контракти на поставки 67 танків Т-72М1, 28 вертольотів Мі-35 і Мі-24В, 64 БМП-2 Алжиру. У 2001 році — контракт на поставку 16 вертольотів Мі-8, Мі-35, Мі-17 і Мі-24В і 31 танка Т-72 Македонії, експорт до Лівії двох транспортних літаків Ан-124 і Ан-100. У 2004-2007 роках — співпраця з Азербайджаном, в рамках якого було експортовано 18 БТР-80, 45 Т-72 і 14 МіГ-29. У 2005-2007 роках — України надала Грузії 90 танків Т-72, 21 винищувач МіГ-21 і 12 Су-22 Ємену. У 2006-2007 роках були продані протичовнові крилаті ракети Х-59 Росії (100 одиниць).

Щодо більш пізніх контрактів, то тут необхідно зазначити експорт до Іраку українських танків. Цей контракт, у разі успіху, повинен був стати найбільшим договором в історії українського експорту. Але проблеми, які виникли привели до того, що ця угода була перенесена.

У 2010 році найбільш значущою подією став контракт з Ефіопією про постачання 200 модернізованих Т-72Б. ромі того, в цьому ж році були реалізовані контракти з Конго на поставку 30 танків Т-55 і 100 танків Т-72, і Суданом — 55 танків Т-55 і 60 танків Т-72М. Крім того, в Конго були експортовані також артилерійські установки БМ-21 «Град», 152-міліметрові «Акації», 122-міліметрові «Гвоздики», гаубиці Д-30 (36 одиниць) і 82-міліметрові міномети (3 одиниці). Також були закуплені гвинтівки, автомати Калашникова, легкі і важкі кулемети, гранатомети і 4 Мі-24.

У Кенію було поставлено 26 82-міліметрових мінометів, 2,5 тисячі штук автоматичної зброї. В Уганду — експортовано 40 000 автоматів, а також станкові гранатомети, важкі кулемети.

Серед найбільших споживачів української стрілецької зброї, крім Уганди, є Сполучені Штати Америки та Німеччина, які імпортували з України 95 і 33 тис. карабінів та гвинтівок відповідно.

Вельми закритим для українського експорту є регіон Латинської Америки. Відомо, що планувалися поставки бронетехніки і танків Tifon-2 (глибоко модернізованих Т-54 і Т-55), але більш ніякої інформації за цими договорами немає. Бразилія, яка також хотіла закупити українські танки, пізніше відмовилася від співпраці. У 2011 році з’явилася інформація про те, що українська сторона хоче налагодити поставки до Бразилії бронетранспортерів «Дозор-Б», а також має намір поставити на розгляд питання про створення спільного підприємства, що спеціалізується на виробництві бронетехніки.

Крім цього, Україна давно відома в світі як один з лідерів на ринку космічних технологій. Так, згідно з домовленостями, досягнутим в 2011 році з Бразилією, заплановано спільне будівництво космодрому і запуск українського ракетоносія «Циклон-4». Як зазначив М.Азаров, українська сторона буде брати безпосередню участь у всіх етапах проектування та будівництва космодрому. Незважаючи на те, що запуск першого супутника був намічений ще на 2010 рік, але в силу певних обставин і відсутності угоди з Росією (нагадаємо, вона є партнером України в будівництві ракетоносія), реалізація проекту була перенесена на 2013-2014 рік.

Досить тісно України співпрацює з Індією, особливо останнім часом. Представники збройних сил Індії зробили заяву про свої наміри переобладнати індійські вертольоти Мі, оснастивши їх українськими протитанковими ракетами «Бар’єр-В». Ними планується замінити ракети «Штурм», які в даний момент знаходяться на озброєнні. Крім того, на вертольоти планується також встановити українські потужні двигуни виробництва «Мотор Січ».

Необхідно відзначити, що представники іноземних збройних сил вже не в перший раз звертають увагу на українські протитанкові ракетні комплекси, навіть незважаючи на те, що держава зовсім недавно взялася за серійне їх виробництво. Так, спочатку Грузія замовила у України 400 комплексів «Комбат», а потім і Азербайджан замовив ПРК «Скіф». Крім Азербайджану, цим же комплексом зацікавилося і військове відомство Білорусі.

Щодо інтересу індійських військових до української військової техніки, то слід враховувати, що склалася досить цікава ситуація. Традиційно вважається, що головним постачальником військової техніки і озброєння до Індії є Росія. Але Індія явно не поспішає скористатися пропозиціями РФ, а, на думку деяких експертів, налаштована на закупівлю в Україні ракетних комплексів. Зрозуміло, що такий розклад не дуже подобається російській стороні. З іншого боку, для України було б великою дурістю упускати шанс налагодити військово-технічне співробітництво з Індією, яка вважається найбільш перспективним імпортером зброї в світі.

До слова сказати, практично в один час з інформацією про зацікавленість індійських військових українськими ракетними комплексами, з’явилася інформація про те, що в Україні була розроблена 105-міліметрова протитанкова керована ракета «Falarick». Замовником виступив бельгійський збройовий концерн CM Idefense, який запланував встановити українську розробку на бельгійський артилерійський модуль.

Таким чином, очевидно, що крім виходу на вельми перспективний азіатський ринок озброєнь, український оборонний комплекс не залишає без уваги і західний напрямок. Це дуже важливо для України, оскільки може послужити реальним шансом пробитися на західний збройовий ринок (що, до речі, зробити дуже непросто). Крім того, співпраця військових виробників із західними колегами може значною мірою сприяти процесу євроінтеграції України.

admin

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

[an error occurred while processing the directive]