Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

У соціальних мережах складено список зрадників України

8 вересня 2014
Переглядів: 12 669
Коментарів: 0
Версія для друку
У соціальних мережах складено список зрадників України


Велика кількість патріотів нашої країни з напругою дивиться на ситуацію, яка розвивається у районі Донецької і Луганської областей України. День за днем гинуть наші хлопці, захищаючи батьківщину від рук проросійських терористів, які вже практично півроку дестабілізують ситуацію і намагаються розколоти країну. Всі задаються питанням: «Коли закінчиться цей кошмар? Хто гальмує наших хлопців на передовій?» І справді, невже є такі «особи» в серці нашої країни, які проти миру на цій землі і спеціально відтягують нашу перемогу? Ось ми і спробуємо з вами докопатися до істини у цій статті. Почнемо!

Коротко про минуле. Президент України Петро Порошенко перед своїм обранням заявляв, що Антитерористична Операція на сході України буде тривати місяці, тижні, дні і години. Але ось вже протягом більше двох з половиною місяців наші війська ніяк не можуть дотиснути цю погань. Спочатку ввело всіх в шок оголошення Президентом одностороннього припинення вогню силами АТО. Ще більше збентежило його продовження, у той час як терористи мочили наших хлопців без уязвления совісті. Після цього наші зробили величезний прорив. Мало не щодня ми звільняли за кілька населених пунктів, але в якийсь момент все застопорилося і карта бойових дій від різноманітних джерел практично перестала змінюється. Природно, багато хто (особливо хлопці з фронту) почали відчувати, що неспроста це все, що не обійшлося без чиєїсь наводки. А тут ще скарги від хлопців-розвідників - тільки спустили на виконання свіжосплановану операцію як тут же вони потрапляють в засідку. «Хтось нас здає! Однозначно! Верхи нас здають.» Якщо чесно, то з досвіду своєї колишньої служби я зрозумів, що це все не просто так. Військові розвідники - люди з величезним досвідом і знаннями, вже вони точно розуміють у чому заковика.

Але це не єдине, що приходить на розум із прикладів. І все вказує на верхи, на наше шановне Міністерство Оборони, РНБО, Генеральний Штаб, розділу СБУ та інших силових відомств. У народі кажуть просто «генерали», а варто сприймати не тільки генерали, а й людей, що сидять на високих посадах без звань а так само високопоставлених старших офіцерів.

Днями я прочитав цікаву за своїм змістом статтю «військового експерта» Дмитра Тимчука, яку він опублікував на ресурсах свого Інформаційного опору. В ній Дмитро закликав до конкретики при формуванні звинувачень на адресу персон «у лампасах», а загальний фон статті формував думки про те, що «з командирського намету видніше». Бідненькі генерали ночами не сплять зі шкіри геть лізуть, щоб допомогти справі України. Загалом завуальоване покривання. Причини якого в загальному-то відомі. Всі ми прекрасно розуміємо, що інформація про обстановку на сході, якою володіє пан Тимчук і викладає майже першим, ллється не від волонтерів та очевидців бойових дій, а «зверху», саме від таких «генералів». Інакше звідки йому знати про важливі глобальні речі першим? Виходить де-факто він є їх декламатором.

«Безсумнівно, є різниця між звинуваченнями всіх і звинуваченнями конкретних осіб, але вимагаючи називати прізвища публічно без проведення попередніх розслідувань ви самі лукавите, або нагадати низку матеріалів про структурах ПСО? Тому закидаючи камінь в чужий город слід було б попередньо хоча б поцікавитися, а то може там не паханное поле?...», - один з коментарів на черговий пост Тымчука щодо хвалебних од генералам. Ось така от проблема в мисленні.

Щось я відійшов від теми, повернемося до проблеми. Наш шановний генералітет потрібно однозначно каструвати. І відчувають ці «люди в лампасах» себе привільно лише тому, що до них проявляється ця вольготность.

Перша група генералів в наших силових структурах, які однозначно вже призначені на утилізацію, це генерали «радянського зразка» - вони дійсно мають досвід і знання військової справи, але він до неможливості відстав від сучасних реалій. Ведення війни зразка Великої Вітчизняної вже не продуктивно. Тому ці генерали своїми рішеннями шкодять справі, затягуючи бойові дії.

Друга група - генерали-піарники. Ці «хлопці» активно намагаються провести інновації в армії під своєю егідою, не забувши вказати скрізь своє гучне ім'я, але на жаль їх «благі наміри» часто призводять до величезних втрат з-за замовчування фактів, а також замилюють імена людей, які реально внесли свою лепту у спільну справу.

Третя і найнебезпечніша група - відверті зрадники. Саме із-за таких генералів і адміралів був бездарно просран Крим. При чому деякі з них дотепер сидять у себе в кабінетах в глибині країни і чекають, коли до них заваляться «зелені чоловічки» на чолі з Х..Путіним і відправлять їх на хорошу російську пенсію». А коли до них зверталися з питаннями наші військові хлопці, які виїхали з Криму, вони у відповідь ставили приголомшливий питання: «А якого дідька ви взагалі звідти виїхали? Треба було там залишатися. Там же краще.»

Я наведу кілька живих прикладів, про які ви напевно чули або читали раніше в численних постах соціальних мереж.

Генерал майор Юрій Івакін.

Юрій Володимирович Івакін народився 13 серпня 1954 року в місті Перевальську Луганської області. Службу в органах внутрішніх справ розпочав у 1975 році дільничним інспектором Свердловського міського відділу внутрішніх справ УВС тоді ще Ворошиловградської області. Як він сам розповідає, близько року працював дільничним, показав 100% розкриття - перевели в кримінальний розшук, де пропрацював в загальній складності близько 20 років. З 1995 по 2001 роки очолював Краснодонський міськвідділ міліції в Луганській області, в жовтні 2001 року був призначений першим заступником начальника Управління МВС у Дніпропетровській області. У 2003-2005 роках працював заступником начальника Управління МВС України в Дніпропетровській області - начальником Криворізького міського управління. У 2007 році - заступник начальника Головного управління МВС України в м. Києві. З 22 березня 2010 року полковник міліції Івакін Юрій Володимирович призначений начальником УМВС України в Житомирській області. 18 травня 2014 року він стає главою МВС самопроголошеної Луганської Народної Республіки. Відповідний наказ підписав Валерій Болотов.

У соціальних мережах складено список зрадників України


За зраду батьківщині його позбавили звання і всіх нагород. Але як по мені, так цього дуже мало для того, щоб зрадник відчув ціну зради. Також небезпечні для України його зв'язки і знання щодо обстановки на колишніх місцях його служби.

Генерал Армії Литвин Микола Михайлович.

У соціальних мережах складено список зрадників України


З 1980 року - на службі в Радянській Армії. У 1984 році закінчив з золотою медаллю Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку. Служив у Повітряно-десантних військах, був послідовно заступником командира роти, батальйону та парашутно-десантного полку по політчастині в 104-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії (дислокувалася в Азербайджанської РСР). Закінчив Гуманітарну академію Збройних Сил Російської Федерації в 1993 році.

З 1993 року - у Збройних силах України. Був заступником командира з виховної роботи полку і бригади національної гвардії України. З 1996 року - заступник начальника Головного управління - командувача Внутрішніми військами України - начальник штабу Внутрішніх військ Збройних сил України. Закінчив оперативно-стратегічний факультет Національної Академії оборони України в 1998 році, крім того, закінчив курс «Національна безпека України» в Гарвардському університеті США.

З 2001 року - начальник Головного управління - командувач Внутрішніми військами МВС України.

З грудня 2001 року - голова Державного комітету у справах державного кордону України - командувач прикордонними військами України. Після реорганізації комітету в липні 2003 року - голова Державної Прикордонної служби України. Військове звання генерал армії присвоєно указом Президента України В. А. Ющенка від 23 серпня 2008 року.

Вважався одним з основних претендентів на пост міністра оборони в уряді Азарова при його формуванні в 2010 році.

02 червня 2014 український блогер Юрій Бутусов написав короткий нарис про дії Литвина: «З ранку багато людей критикує штаб АТО з-за того, що не надана допомога погранотряду в Луганську. Я сам постійно критикую цей штаб, але заради об'єктивності - пора б генералу армії Литвину - командувачу державною прикордонною службою, нарешті почати діяти самому. У розпорядженні Литвина кілька спецпідрозділів швидкого реагування. Мобільний прикордонний загін (Київ), 3-4 мобільних прикордонних застави Східного, Північного, Західного, зведений загін Азовсько-Чорноморського та Південного напрямків. Це кілька сотень бійців-контрактників з хорошим рівнем бойової підготовки, оснащених усіма видами піхотного озброєння, тепловими прицілами для нічного бою, сучасними засобами зв'язку. Прикордонники мають своєї вертолітної ескадрильї для перекидання цих частин. Прикордонна служба - це єдина силова структура, яка оснащена мобільними наземними комплексами оптико-електронної розвідки, що дає прикордонникам величезні тактичні переваги в ході нічного бою. Мені, до речі, завжди було незрозуміло, чому ці комплекси не застосовуються під Слов'янському. Це б дозволило організувати грамотну оборону стратегічних об'єктів - наприклад, тієї ж гори Карачун. Очевидно, що відсутність координації та управління - головна проблема у проведенні АТО. Кожне силове відомство діє як феодальна князівська дружина, і організувати взаємодію між ними дуже проблематично. Сили необхідно концентрувати в певних точках зв'язності. Здавати прикордонну заставу в Луганську не можна. Але і утримати її без активних атакуючих дій буде неможливо в цій тактичної ситуації. Справа в тому, що територія прикордонного загону знаходиться поруч з житловими багатоповерховими будинками, з яких вся територія видно як на долоні. Тому єдиний варіант дій українських збройних сил для боротьби з терористами - це зачистка двох найближчих багатоповерхівок та прочісування зеленки. У прилеглому до погранотряду мікрорайоні треба зайняти даху, з яких діють снайпери терористів, контролювати дороги по яких терористи підвозять резерви. Всі можливості провести цю операцію у прикордонників є. Є можливості маневрування резервами за рахунок вертольотів. У координації зі штабом АТО, прикордонникам треба блокувати позиції, з яких проводяться атаки терористів. Українські сили цілком можуть створити тут в короткі терміни перевагу в чисельності.»

Зі слів помітно, що Литвин не діє. Чи очікує чогось, то він став маріонеткою в чиїх-небудь руках. Ясно одне - він не діє в інтересах АТО і України.

Генерал майор Борискін

У соціальних мережах складено список зрадників України


Борискін Юрій Валентинович народився 21 лютого 1960 року в селі Телятники Сараєвського району Рязанської області.

У 1981 році закінчив Омське вище загальновійськове командне училище. Офіцерську службу розпочав на посаді командира мотострілецького взводу.
З 1983 до 1988 року пройшов шлях від командира розвідувального взводу до начальника штабу, заступника командира розвідувального батальйону.

У 1991 році закінчив Військову академію ім. М. Фрунзе.

З 1991 по 2003 проходив службу на посадах командира навчального розвідувального батальйону, начальника штабу-заступника командира мотострілецького полку, командира навчального мотострілецького полку, заступника командира механізованої дивізії, командира механізованої дивізії, заступника командира корпусу.

У 2004 році закінчив факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України.
По завершенні навчання в академії був призначений на посаду заступника командувача військами військового округу з бойової підготовки.
З 2004 до 2005 року проходив службу на посаді командира армійського корпусу.

У 2005 році призначений на посаду начальника кафедри стратегії факультету підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України.

Згідно з повідомленнями в мережі генерал Борискін, як один з керівників АТО на першому етапі категорично забороняв вішати на озброєння МІ-24 (літали без підвісів). Льотчики просили - ну хоч НУРСы давайте поцепим. Відповідь категоричний: немає. Поки 02 травня 2014 їх не позбивали, навіть відповісти було нічим (на вертольотах не було зброї). Ось тому інші екіпажі відмовилися вилітати, а піднесли це малодушність і боягузтво. Типу 15 осіб (5 екіпажів) злякалися, і по них буде порушено кримінальну справу. А зараз різко замовкли про цей випадок, видно трохи розібралися. Етнічний росіянин, родичі в Москві. До чого худобу знахабнів - дзвонить командиру частини, яка розташована за 500 км і каже: «організуй палицю копченої ковбаси і нові берци, а то мої зносилися, я пришлю вертоліт - передаси».

Років 5 тому його знімали з посади за корупцію (брав хабарі і довів підлеглого до смерті). Ну як зняли, з однієї посади зняли, а на рівнозначну перевели, тільки в інший регіон, подалі з очей. А зараз він знову сплив.

Будучи командиром 6 АК змушував свого покійного зампотыла їздити в Москву і шити йому кашкета (бачите Київський пошиття йому не подобається), відповідно за гроші покійного. У мужика не витримало серце, фактично він загнав його в могилу. Змушував купувати шпильки на краватку із золота, за 600 грн (коли курс був 5 за долар). Знущався як хотів. Коли приїжджав в частину на перевірку, вивозив машинами добро - починаючи від картин (у кого в кабінеті висіла картина, написана олією, одразу забирав собі) до того, що ти його повинен погодувати в найдорожчому ресторані (за свої гроші) і заправити 40 л. 95-го бензину.

Кричущий випадок. Нічого навіть доповнити.

Генерал майор Назаркін

Інформація вилучена за недоведенністю фактів в наданих матеріалах, а також визнання її такою, що завдає шкоди честі, гідності і діловій репутації.

Генерал майор Даник

Генерал майор Данык Юрій Григорович напевно найзапекліший піарник у збройних силах. Після того, як він став начальником Житомирського військового інституту імені С.п.корольова Національного авіаційного університету, його прагнення до популярності стала рости блискавично. Спочатку це йшло на користь і його інститут здобув популярність і підняв рейтинг. Але з часом «зірковість» зіпсувала генерала настільки, що він не замислюючись ставить практично нездійсненні технічно завдання своїм підлеглим, які вони жертвуючи часом, силами і сном виконують, як годиться, а в результаті «на коні» тільки він. Він зробив, він придумав, він запропонував.

Такий підхід до справи нічим хорошим не закінчиться. Зберігає доля його офіцерів, які беруть участь в АТО на передовій, які займаються запуском безпілотників розроблених на базі інституту», хоча насправді запроектованих приватною фірмою в м. дніпропетровськ та за якістю гірше багатьох пропонованих дронов інших фірм (впевнений, що вибір менш якісних теж його рук справа). Благо його жадібність ще нікого не згубила. І дай Бог не знищить.

Генерал майор Шутов

Цей перелік можна ще продовжувати і продовжувати. Нажаль наша влада і вище військове керівництво не сильно поспішає виправляти становище і карати «ділків у лампасах». З такими темпами у нас АТО затягнеться ще на рік, якщо не довше. Народу слід розголосити ці кричущі факти перевищення службових повноважень і зради і запитати з нової влади про вжиті заходи. Як по мені потрібно всіх (без винятку) військовослужбовців з вислугою понад 25 років примусово відправляти на пенсію і давати дорогу молодим, амбітним офіцерам, які в більшості своїй справжні патріоти і доводять це на практиці. Тоді армія і силові відомства будуть думати свіжо і креативно, а діяти інтенсивніше - заважати не буде кому.

На цьому все. Дякую за увагу. Будьте пильні!

Автор: Алексей Платонов

Відео по темі:

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.