Україна розконсервувала ракетовози ЗІЛ-135К і БАЗ-5921

 Україна розконсервувала ракетовози ЗІЛ-135К і БАЗ-5921

Україна розконсервувала ракетовози ЗІЛ-135К і БАЗ-5921

Міністерство оборони України оприлюднило секретні фото, на яких можна побачити розконсервовані ракетовози ЗІЛ-135К і БАЗ-5921, наявні на озброєнні. З’явилися і фото безпілотного літака-розвідника Ту-143, який перебуває на озброєнні української армії. Щоправда, такі БПЛА можна бачити в багатьох музеях.

Український безпілотник базується у пусковому комплексі від ракети С-5 і транспортується повнопривідним 4-осним БАЗ-135МБ. Другий БАЗ-135К використовують як кран для вивантаження літака-розвідника.

Вся техніка — у відмінному стані і знята зі зберігання, не дивлячись на те, що з моменту випуску ЗІЛ-135К \ БАЗ-135МБ пройшло вже більше 50 років. Сам безпілотний літаючий об’єкт — це досить древній БПЛА «ВР-3» Ту-143 «Рейс», який навіть можна зустріти в музеях (фото нижче). Навіщо його вирішили показати в Міноборони, і чи може він налякати російські війська? — Це велике питання.

Перший політ безпілотного розвідника відбувся 1 грудня 1970 року. У 1972 році почалися спільні державні випробування, які успішно завершилися в 1976 році. Паралельно з випробуваннями почалася підготовка до серійного виробництва на Кумертавському машинобудівному заводі. У 1973 році була випущена дослідна партія з 10 літаків. Незабаром почалося повномасштабне виробництво комплексу. У 1982 році комплекс «Рейс» прийнятий на озброєння Радянської Армії.

Безпілотний літак Ту-143 призначений для проведення розвідувальних операцій на глибину в 60-70 кілометрів від лінії фронту. Може вести розвідку майданних цілей і за окремим маршрутом шляхом фотографування і телевізійної розвідки, а також стежити за радіаційною обстановкою. Комплекс пристосований для розвідки районів зосередження військ і бойової техніки, для розвідки інженерно-технічних споруд. Розвідник може використовуватися повторно до 5 разів.

Серійне виробництво Ту-143 тривало до 1989 року. Всього виготовлено 950 літаків. Поставлявся на експорт в Румунію, Сирію, Чехословаччину (нині є і в Чехії, і в Словаччині). У бойових умовах застосовувався в Лівані на початку 80-х років. Зразки Ту-143 експонуються на виставці на Центральному аеродромі в Москві і в музеї ВПС у Моніно. Є також експонати Ту-143 і в музеї авіації в Києві, біля військової частини в/ч А 3808 в Хмельницькому і в музеї ВПС України.

Але у російської армії «безпілотними» вже іншого покоління, відзначають в AUTO-Consulting. Перший прототип нового літака-розвідника, який отримав позначення «243», був побудований в 1987 році. Компонування, двигун і літакові системи залишилися колишніми, але при цьому повністю оновилося розвідувальне обладнання (фотокамера ПА-402, система телевізійної розвідки «Лелека-М» з передачею інформації в реальному масштабі часу по радіолінії «Траса-М»), запроваджено новий пілотажний комплекс НПК-243, збільшений запас палива, застосований більш потужніший і легший твердопаливний прискорювач РДДТ-243ДТ (тяга 14820 кгс), для полегшення пошуку після посадки встановлений радіомаяк. Кількість повторних пусків збільшилася до 10. Ефективність комплексу збільшилася в 2,5 рази. З’явилася можливість використання для вирішення екологічних проблем і під час усунення наслідків великих катастроф. Перший політ прототипу відбувся в липні 1987 року. Елементи комплексу багаторазово демонструвалися на Московському аерокосмічному салоні. Серійне виробництво Ту-243 на Кумертавському машинобудівному заводі розпочалося в 1994 році. У 1999 році він прийнятий на озброєння російської армії.

Як зазначає AUTO-Consulting, ракетовоз ЗіЛ-135К був створений у 1962 році. Специфіка цього ракетовозу була в тому, що він мав вантажопідйомність 10,5 т і призначений для розміщення на ньому пускової установки 2П30 комплексу 2К17 з транспортно-пусковим контейнером (ТПК), в якому знаходилася фронтова крилата ракета С-5 (ФКР-2 або 4К95 ) з дальністю польоту до 500 км. Буквально по завершенні перших пробних випробувань самохідних пускових систем постановою Радміну від 7 вересня 1961 року було прийнято рішення про передачу виробництва шасі 135К на БАЗ.

Брянське спецшасі ЗІЛ-135К (БАЗ-135МБ) практично нічим не відрізнялося від московських прототипів. На ньому також стояли два 180-сильних мотора ЗІЛ-375, дві автоматичні коробки передач і незграбна кабіна зі склопластику з двома світломаскувальними фарами. Для машини, призначеної в основному для роботи на рівних дорогах з невеликими пробігами, наявність підвіски не вважалася обов’язковою необхідністю. Автомобіль з пусковою установкою важив 21 т, мав допустиму швидкість руху на шосе 35 — 40 км/год. і на місцевості — 20 — 25 км/год. Практично всі випущені шасі надходили на московський завод «Дзержинець» під комплектацію ракетними комплексами 2К17. У серпні 1964 року з’явилася дослідна СПУ 9П123 нової ракетної системи 2К17М.

Вона була несуттєвою модернізацією варіанту 2П30, пристосованою для пуску крилатих ракет С-5М (ФКР-2М або 9М78) з новою системою управління, що дозволяла огинати перешкоди під час польоту. Її випробування закінчилися невдачею. Всі крилаті ракети серії С-5 були зняті з озброєння, і разом з ними припинилася збірка автомобілів ЗІЛ-135К. До кінця 1964 року Брянський автозавод зібрав 80 шасі 135К. Їхнє місце зайняли багатоцільові машини ЗІЛ-135ЛМ.

ЗІЛ-135ЛМ випускали аж до 1994 року. Але на фото український беспелотнік, швидше за все, перевозять саме в БАЗ-135.

Крім цього, Міноборони опублікувало фото, де можна побачити і ще один «раритет» — БАЗ-5921. Цю техніку випускали в Брянську з 1971-й по 1990-й рік. На БАЗ-5921 використовувався 300-сильний дизельний двигун з дубльованою системою запуску, і мав маркування 5Д20К-300. Шасі БАЗ-5921 вантажопідйомністю 6,3 т з екіпажем з чотирьох осіб призначалося для монтажу обладнання СПУ серії 9П129 комплексів «Точка» і «Точка-У». Тут слід зазначити, що експлуатаційна витрата палива досягає у БАЗу 124 л на 100 км.

admin

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

[an error occurred while processing the directive]