Росія кличе Китай на Місяць

Макет російського місячного модуля, який був представлений на салоні ILA-2014. Джерело: Марина Лисцева / fotografersha.livejournal.com

Російська космонавтика опинилася не тільки у технологічній кризі, але й на стратегічному роздоріжжі. Нове керівництво Роскосмосу поки не може сформулювати привабливу стратегію розвитку. А віце-прем’єр Дмитро Рогозін оголошує все нові і нові установки. Після планів освоєння Місяця ним оволоділа ідея відмовитися від робіт на Міжнародній космічній станції (МКС) на користь нової співпраці в космосі з Китаєм. Експерти вказують, що Росія стрімко втрачає свій технологічний потенціал і їй майже нічого запропонувати з прогресивних технологій.

Співпраця Росії і Заходу в космічній сфері можлива за дотримання двох умов. Перше — Росія може запропонувати своїм партнерам унікальні, більш прогресивні технології та досвід. І друге — між країнами не повинно бути політичного конфлікту. Зараз обидві умови порушені. Про це повідомив вчора на конференції в Москві член-кореспондент Російської академії космонавтики ім. К.Е. Ціолковського Юрій Караш.

За його словами, якщо Росія дійсно хоче і надалі продовжувати саме міжнародну співпрацю в космічній сфері, вона повинна вже зараз зайнятися насамперед розробкою і створенням принципово нової техніки для дослідження космосу. «Тоді є надія, що, незважаючи на політичні розбіжності із Заходом, Росію все одно покличуть в нові проекти, і вона зможе бути там повноправним партнером», — сказав Караш.

Урядові чиновники, у свою чергу, міркують інакше: не Росія повинна чогось досягати, щоб залучити західних партнерів, а партнери повинні чимось зацікавити Росію — наприклад, економічною вигодою. Так, віце-прем’єр Дмитро Рогозін уже не раз — і на початку травня, і в понеділок під час поїздки до Криму — говорив про свої сумніви в доцільності участі Росії в проекті МКС після 2020 року.

«Пілотована космонавтика — це понад 30% всього бюджету Роскосмосу, а навару з цього ми отримуємо дуже мало, — цитують віце-прем’єра інформагентства. — Потрібно забезпечити максимально прагматичну віддачу від космосу, а не займатися тим, чим ми займаємося вже 30 років, поки без особливих результатів». За його словами, просто так літати навколо Землі — не комільфо «для великої космічної держави». Задовольнятися радянською спадщиною — теж не можна. Тому віце-прем’єр закликав зробити технологічний ривок у космічній галузі.

В іноземній пресі, щоправда, розцінили заяви Рогозіна як продовження холодної війни в космосі. США просили Росію продовжити свою участь у МКС до 2024 року — Росія на тлі введених Америкою санкцій не погоджується це робити.

Можливо, тепер ключовим партнером Росії в космосі стане Китай. У понеділок Дмитро Рогозін повідомив, що він разом з керівництвом Роскосмосу планує наприкінці червня обговорити з китайськими партнерами можливі проекти співробітництва із пілотованої космонавтики. Один з напрямків співпраці — «місячний проект». За словами віце-прем’єра, перед фахівцями Роскосмоса зараз стоїть «завдання обґрунтувати цей проект економічно і політично».

У заявах про завершення співпраці по МКС занадто багато емоцій, вважає Караш. Але експерт визнав, що дійсно після 2020 року участь в МКС стає для Росії безглуздою. Вартість експлуатації і ремонтних робіт буде вже занадто висока. Але точно так само не зовсім зрозуміло, наскільки для Росії вигідно саме з економічної точки зору, участь у спільних з Китаєм місячних проектах.

Ведуться розмови, що на Місяці можна добувати ресурси — зокрема, гелій-3. Однак Караш, посилаючись на думки вчених-ядерників, зауважив, що такі «напади лунатизму» більше схожі на аферу. «Невідомо, чи з’являться коли-небудь реактори для використання гелію-3 в якості палива», — сказав експерт. За його словами, не менш утопічна ідея облаштувати Місяць як плацдарм для польотів на Марс.

До цього варто додати, що Китай, який брав за основу для своїх космічних проектів саме радянські розробки, навряд чи зможе допомогти Росії зробити якісний стрибок у космічній галузі. Тому не тільки обґрунтованість місячних проектів викликає сумнів, але й саме прагнення кооперації з Китаєм.

Технологічний ривок дійсно необхідний. Останні успішні проекти з вивчення, наприклад, Марса завершилися у нас ще наприкінці 80-х років. Ще раніше були зупинені місячні проекти. Зараз вчені та інженери намагаються відродити ці проекти минулого століття, розраховуючи на відновлення ключових технологій. Йдеться, зокрема, про апарат «Луна-Глоб». На 2018-2019 роки запланований політ орбітального апарата «Луна-Ресурс» («Луна-Глоб-2») і посадочного зонду «Луна-27». Але ці проекти цілком можуть відкласти.

Крім відставання в інформаційних технологіях, російська космонавтика сьогодні страждає від катастрофічного зниження надійності. Про це, зокрема, заявив гендиректор Об’єднаної ракетно-космічної корпорації Ігор Комаров. За його словами, кількість інцидентів з ракетами «Протон» зросла в два рази за останні 10 років. Аварії відбувалися через виконавські дефекти, що свідчить про погіршення, якщо не деградацію, виробничої системи. Але поломки «Протон» — це лише видима частина айсберга.

У самому Роскосмосі, навіть після торішньої скандальної зміни керівництва, схоже, так і не змогли до кінця визначитися з космічною стратегією до 2030 року, в якій були б прописані і першочергові цілі, і їхнє бюджетне обґрунтування. Наприкінці 2013 року оновлений Роскосмос оголосив тендер на розробку концептуальних документів з розвитку космічної діяльності Росії. Стороннім компаніям були обіцяні 1,8 млрд. руб. за розробку концепції.

У лютому цього року Генпрокуратура зажадала від Роскосмоса скасувати підсумки тендерів. Прокурори тоді вказали новому главі Роскосмоса Олегу Остапенку, що написання стратегій або аналіз напрямків розвитку космічної техніки — це виняткові повноваження Роскосмосу, а їхня передача іншим господарюючим суб’єктам — суперечить закону. На думку прокурорів, умови тендерів на розробку нових стратегій за 1,8 млрд. руб. були складені з порушеннями і погрожували нецільовими витратами бюджету.